Долговые проблемы "Мрії": конец близко

"У якийсь момент вони вирішили, що вони Боги", - каже про власників агрохолдингу "Мрія" один з її кредиторів.

У минулому це одна з найуспішніших аграрних компаній, до якої шикувалися в чергу кредитори із світовим ім'ям.

Сьогодні ж це проблемний агрохолдинг з величезними боргами.

Крім того, це черговий головний біль для влади, яка боїться, що світові кредитори можуть остаточно відвернутися від України, якщо не отримають свої гроші.

"Про "Мрію" питають усі великі інвестори. Наш підхід такий: ми хочемо захистити кредиторів і зробимо все в рамках правової держави, щоб цей захист був. Ми зацікавлені, щоб агрохолдинг працював, а інвестори-кредитори і власники знайшли якийсь компроміс", - заявив ЕП глава Мінагропроду Олексій Павленко.

Тим часом ситуація навколо "Мрії" загострюється. Напередодні одного з акціонерів компанії - Миколу Гуту - оголосили в розшук. Спочатку інформація про це з'явилася на сайті МВС, а через кілька днів - на сайті Інтерполу. Там сказано, що аграрій підозрюється у шахрайстві.

Одним з перших цією новиною поділився народний депутат і колишній радник голови МВС Антон Геращенко.

Гута після цих подій дав інтерв'ю. Зокрема, він розповів, що дізнався про розшук з газет. Бізнесмен підтвердив, що знаходиться за кордоном і збирається найближчим часом повернутися в Україну.

"Той факт, що я не доїхав до України, не означає, що я ховаюся. Я хочу побачити матеріали справи, зрозуміти суть претензій і визначити подальші кроки в юридичній площині", - пояснив Гута.

Як відомо, основними акціонерами агрохолдингу "Мрія" є сім'я Гут. Компанію заснували 1992 року Іван та Клавдія Гути, пізніше до них приєдналися їх сини Андрій та Микола. Усі разом вони володіють 80% групи компаній "Мрія".

Розшукуваний наймолодший член сім'ї до серпня 2014 року обіймав посаду генерального директора агрохолдингу. Від імені акціонерів він займався його операційним управлінням і вів перемовини з кредиторами.

За даними джерел ЕП, майже всі члени сім'ї, крім старшого брата Андрія, теж підозрюваного, перебувають за межами країни. Виїхав з України і генеральний директор аграрної компанії Владислав Луговський.

Якою є ситуація зараз? Власники кажуть, що кримінальні справи - це політичне рейдерство, і влада цькує агрохолдинг для "піару". Кредитори ж намагаються якнайшвидше перебрати управління агрохолдингом до своїх рук, побоюючись "кидка" сім'ї. При цьому обидві сторони запевняють, що хочуть зберегти компанію.

Що стало справжньою причиною падіння "Мрії, і що відбувається за кулісами?

Ідеальний позичальник

Щоб збагнути, що сталося з холдингом, треба повернутися на п'ять років назад, коли у двері компанії стукали найбільші міжнародні та українські кредитори.

В останні роки "Мрія" разом з такими флагманами як "Миронівський хлібопродукт", "Нібулон" та "Кернел" були найбільш бажаними позичальниками українського агросектора. Наприклад, агрохолдинг "Авангард" Олега Бахматюка кредитори розглядали як більш ризикований бізнес.

За словами одного з представників кредиторів, власники "Мрії" також вміло себе презентували. Зокрема, захоплюючими розповідями про те, як сім'я простих сільських трударів  з орендованими 50 гектарами доросла до агрохолдингу.

"Їх батько (Іван Гута. - ЕП) розповідав ці історії дуже переконливо. З точки зору будь-якого банку це виглядало як "сіль землі". "Якщо хтось і заслуговує грошей, то саме вони. Вони створюють додану вартість і ніколи з цього бізнесу не підуть". Тож у якийсь момент у них не було відбою від пропозицій", - каже співрозмовник ЕП.

Компанія успішно працювала і збільшила земельний банк до 300 тис га. За цей час її кредиторами стали десятки міжнародних банків та фондів, в тому числі Міжнародна фінансова корпорація - IFC.

Раптом у серпні 2014 року агрохолдинг оголошує технічний дефолт. Потім кілька раундів переговорів з кредиторами, 200 судових позовів від них, початок розгляду справи про ліквідацію мажоритарного власника, підозри у шахрайстві.

"Компанія потрапила у важке становище через низку об'єктивних обставин - великий кредитний портфель, падіння цін на продукцію, девальвацію. Це нас підкосило, не ми перші, не ми останні", - каже в згаданому інтерв'ю Микола Гута.

Загалом 2014 рік назвати вдалим для аграрного сектора важко, як і в цілому для бізнесу. Втім, масового падіння компаній не було. Встояли навіть ті, потужності яких знаходилися на сході і в Криму. У "Мрії" ж нема активів ні в зоні АТО, ні на українському півострові, але агрохолдинг все одно не може обслуговувати борги.

Сукупний борг дітища Гут перед фінансовими кредиторами становить близько 1,3 млрд дол. Це з урахуванням наданих гарантій пов'язаним з родиною компаніям, сума яких становила десь 200 млн дол. Про відповідні фінансові гарантії кредитори дізналися після лише після оголошення компанією дефолту.

Олексій Кривошапко, директор компанії Prosperity Capital Management, яка володіє 16% акцій агрохолдингу, вважає, що борг може бути і завищеним. "Борг досить великий. Він так само "підмальований", як і розмір прибутку. Наприклад, я б не став сприймати за "чисту монету" гарантії, видані на пов'язані компанії", - каже він.

У будь-якому разі кредитний портфель великий. Куди поділися залучені кошти? Щоб з'ясувати це, кредитори начебто найняли дві команди приватних детективів. Утім, результати цих розслідувань вони не воліють розкривати.

З розповідей ознайомлених джерел відомо про три ймовірні канали, куди акціонери могли направити частину коштів.

Перший канал - фінансування торговельних операцій трейдингової компанії в Швейцарії MAG Commodities, яка належить Гутам. За словами співрозмовників ЕП, проблеми "Мрії" почалися саме з цієї фірми, яка торгувала зерновими та технічними культурами і мала представництва в чотирьох країнах.

"Подейкують, що на цьому "ігровому столі" власники "Мрії" спустили 200-250 млн дол. За словами великих трейдерів, вони зовсім не хеджували свої ризики", - каже представник одного з українських зернотрейдерів.

Другий канал - інвестиції у певні "сестринські" компанії. Гути змогли накопичити чималу кількість активів за межами компанії.

Серед них - комерційний банк, логістичний оператор, ділянка в порту "Південний", великий дилерський центр і згаданий зерноторговий бізнес з центром у Швейцарії, об'єкти нерухомості в Україні і за кордоном, цукрові заводи.

На перших етапах перемовин кредитори звинувачували Гутів у тому, що вони приховують активи і закликали українську владу втрутитися. Однак пізніше акціонери запевнили, що усі ці активи будуть враховані в структурі агрохолдингу.

Третій канал - це кошти, які сім'я могла вивести на особисті потреби.

Перемовини

Переговори між власниками і кредиторами тривали більше чотирьох місяців. Від кредиторів у перемовинах брали участь як окремі особи, так і їх об'єднані комітети, а також їх фінансові радники у складі ICU, FinPoint та Rothschild.

"Позиція кредиторів виглядала так: вони готові залишити частку нинішнім власникам на рівні 10-20%, але точно це залежатиме від обсягу коштів, які Гути готові повернути в компанію", - розповідає один з учасників переговорів.

Для цього акціонери, каже він, повинні були погодитися на призначення в компанію нейтрального менеджера, який буде займатися реструктуризацією заборгованості, та повернути в компанію гроші, виведенні на власні потреби.

Згаданий менеджер повинен був стати контролером, який не приймає рішення і сигналізує кредиторам, що кошти з компанії не виводяться. Така людина повинна була фіксувати ситуацію і дати можливість сторонам спокійно домовитися.

Позиція власників зводилася до списання кредиторами двох третин боргу - 900 млн дол. Йшлося про те, щоб кредитори перевели частину свого боргу у капітал компанії. При цьому власники не поспішали змінювати менеджмент і призначати керівника процесу реструктуризації.

Після останньої зустрічі, яка пройшла 16 рудня, агрохолдинг офіційним релізом повідомив, що власники готові передати компанію кредиторам, але не бачать "конструктивної погодженої всіма кредиторами позиції". На їх думку, це може призвести до розвалу бізнесу групи та банкрутства компанії.

Акціонери заявили, що у кредиторів є час до 31 січня, щоб визначитися з вибором сценарію розвитку подій до кінця 2014 року: "Або кредитори підписують всі документи, або - банкрутство агрохолдингу". Натомість представники кредиторів стверджують, що конкретних пропозицій від власників вони не отримали.

Комітети банків ініціювали зустріч у Києві на 12 січня, але Гути її проігнорували.

"Усі ці зустрічі були несерйозними. Своїми відверто дилетантськими діями щодо фінансових інститутів акціонери завели і без того складну ситуацію у настільки глухий кут, що хороших варіантів у них не залишилося", - каже директор компанії Prosperity Capital Management Олексій Кривошапко.

Фінальний акорд

Коли кредитори зрозуміли, що домовитися з власниками буде важко, в хід пішли інші аргументи. Ще в жовтні Erste Group Bank AG звернувся до суду Віргінських островів з проханням визнати банкрутом компанію HF Assets Management Limited, через яку Іван Гута з родиною володіють 80% акцій агрохолдингу.

15 січня Східнокарибський верховний суд почав ліквідацію компанії HF Assets Management Limited. Для цього призначили зовнішнього керуючого-ліквідатора.

Австрійській групі "Мрія" заборгувала 40 млн дол. Судячи з усього, забезпеченням за цим кредитом були акції управляючої компанії Гутів - Mriya Agro Holding PLC. Вона, як відомо, об'єднує всі активи групи "Мрія" і зареєстрована на Кіпрі.

"Ерсте" давали гроші безпосередньо родині, а отримали в заставу акції. Вони були не єдиними, хто давав позики під заставу цих акцій. Вони були просто першими, хто зробив цей рух", - пояснює один із співрозмовників ЕП.

За його словами спочатку позов австрійського банку був незалежним, але зараз кредитор узгоджує свої дії з іншими кредиторами, і позов може стати одним з інструментів для отримання контролю над компанією.

Наразі тимчасовий керуючий уже змінює директорів на рівні Кіпру і надсилає відповідні сповіщення усім обслуговуючим компаніям на острові про те, що будь-які інструкції від колишніх призначенців повинні ігноруватися. Найближчим часом листи такого ж змісту повинні отримати і українські компанії.

Як швидко кредитори в особі тимчасового адміністратора отримають реальний контроль над усіма українськими компаніями "Мрії", яких близько 60, наразі невідомо. Гути уже не контролюють холдингову компанію, але компанії в Україні все одно очолюють люди, призначені сім'єю.

Завершальним акордом, ймовірно, повинна стати згадана кримінальна справа, порушена проти Миколи Гути. Народний депутат Антон Геращенко у FB зазначив, що слідчі виявили у компанії підроблену бухгалтерську звітність.Комітети кредиторів повідомили, що вже підібрали команду топ-менеджменту, до складу якої увійшли генеральний, фінансовий та операційний директори.

"Для мене очевидно, що у "Мрія" порушила закон, у тому числі - фальсифікувала звітність. Це тільки питання часу, коли ці докази потраплять до кредиторів чи акціонерів. У нас є тільки непрямі докази, але їх достатньо, щоб ставити незручні запитання. На них акціонери ніколи не відповідали", - наголошує Кривошапко.

За словами керівника однієї з українських аграрних компаній, цю справу могли порушити за вказівкою згори. Одна з версій передбачає, що це відбулося з ініціативи українських банків. Серед можливих зачинателів називають ПУМБ та "Альфа банк". Інша версія - міжнародні компанії.

"Міжнародні кредитори двічі чи тричі ходили до президента. Обговорювали це питання на рівні МВФ. До того ж через "Мрію" постраждало чимало інвестфондів, які купують суверенні облігації східно-європейських країн", - каже співрозмовник.

Інші учасники ринку говорять про ключову роль у цій ситуації Світового банку, який також може припинити кредитування українських проектів. Як відомо, "Мрія" заборгувала IFC 122 млн дол, з яких 30% нічим не забезпечені.

За інформацією джерел ЕП, через скандал з "Мрією" заступника аграрного міністра Владиславу Рутицьку, яка до вересня 2014 року працювала в агрохолдингу, на якийсь час відсторонили від виконання обов'язків і навіть відібрали право підпису.

В інтерв'ю "Європейській правді" Рутицька заявила: "Відсторонення тривало близько місяця. Ключових обов'язків з мене ніхто не знімав навіть тоді". Заступник міністра не повідомила, з чим це було пов'язано. 

Подейкують, що кредиторам кримінальна справа потрібна для того, щоб убезпечити себе від виведення активів або їх продажу акціонерами.

Як це вплине на компанію? У будь-якому разі кримінальні справи не підуть їй на користь. Однак чи стануть після цього більш зговірливими акціонери?

"Економічна правда" просила прес-службу агрохолдингу висловити свою думку з порушених питань, але відповіді не отримала.