Не таємниця, що кількість членів певного комітету є часто умовним показником "престижності" останнього для народних депутатів.

У минулому скликанні Аграрний комітет був шостим за популярністю серед народних обранців, а після виборів у грудні 2012 року комітет посів друге місце за чисельністю після бюджетного.

Збільшення аграрного лобі обумовлено об'єктивними економічними трендами та значними проблемами, з якими стикається галузь.

У 2012 році аграрії, продавши за кордон продукції на 16 млрд дол, стали галуззю-експортером номер один і вперше з часів проголошення незалежності змістили металургію з лідерської позиції за обсягами експорту.

При цьому аграрії опинилися в ситуації, коли заблокована реєстрація договорів оренди землі, посилене регулювання галузі і зменшена державна підтримка.

Новий склад комітету наповнений людьми із досвідом роботи на землі. Незважаючи на політичну належність, більшість рішень Аграрного комітету приймалися одностайно. Прийняті Верховною радою аграрні законопроекти, як правило, підтримували майже всі фракції.

Гравці ринку беруть активну участь у роботі Аграрного комітету через галузеві асоціації. Комітет не може спиратися лише на думку Мінагропроду та інших державних органів - у такому разі бачення було б однобічним. Особливо хочу відзначити активну роль у законотворчому процесі Української аграрної асоціації.

Прийняті законопроекти

Усі законопроекти, які підтримав Аграрний комітет, проголосувала Верховна рада та підписав президент, стосувалися земельних питань.

Єдина революційна пропозиція, яку прийняла Верховна рада, - мовчазна згода при виділенні земельної ділянки, передбачена у законопроекті 2130. Відтепер мовчання державного органа щодо виділення земельної ділянки протягом 30 днів вважається згодою на розроблення документації із землеустрою.

З одного боку, законопроект ліквідовує корупційну схему, при якій органи державної влади могли роками розглядати заяви про надання землі.

З іншого боку, мовчазна згода може породити нову проблему. Державним органам тепер достатньо просто промовчати у відповідь на заявку і при цьому не нести жодної відповідальності за її виділення.

Також можуть виникати ситуації, коли є кілька заявників на виділення ділянки, і мовчазна згода призведе до спорів та фінансових збитків замовників документації. Комітет пропонував, щоб мовчазна згода працювала через підтвердження судовим рішенням, проте Верховна рада не підтримала цю пропозицію.

Фото dt.ua

Інші два законопроекти, прийняті Верховною радою, виправили окремі помилки парламенту минулого скликання.

Зокрема, через недосконалість прийнятих законопроектів з 1 січня 2013 року процес державної реєстрації прав власності та похідних прав на земельні ділянки державної та комунальної власності заблокований.

Норми закону призвели до того, що документація із землеустрою повинна виготовлятися наново. Законопроект О. Долженкова вирішив цю проблему.

Законопроект 1208-1 розблокував процедуру виділення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення.

Земельний кодекс передбачав вимоги до складу комісій з питань погодження документації із землеустрою, тоді як законодавчі норми щодо необхідності формування комісій скасовані ще у жовтні 2012 року. Законопроект остаточно скасував погоджувальні комісії.

Законопроекти, прийняті у першому читанні

Напевно, найбільш позитивний відгук аграріїв отримав законопроект 2459, який скасував обов'язкову сертифікацію якості зерна та запровадив безстрокову дію сертифіката якості послуг зерносховищ. Отримання сертифікатів не має аналогів у ЄС та Росії і давно перетворилося на корупційну схему.

Аграрії часто скаржаться, що при кожному перевезенні зерна чиновники здирають один долар з тонни збіжжя за видачу сертифіката.

Прийнятий у першому читанні законопроект 2172 пропонує запровадити нові вимоги щодо маркування молочної продукції. Зокрема, вводиться поняття "молокомістка продукція" для товарів, що містять замінники молочних жирів.

Законопроект забороняє виробництво та реалізацію молокомістких продуктів, масова частка молочних жирів у яких становить менше 50%. Документ також надає право уряду встановлювати мінімальні закупівельні ціни на молоко.

Фото hnb.com.ua

Що розглядав комітет

Аграрний комітет розглянув кілька десятків законопроектів, значна частина з яких була відхилена або відправлена на доопрацювання. Зокрема, комітет відхилив аж чотири законопроекти, які запроваджували мінімальні розміри орендних ставок.

Безумовно, ріст орендної плати для пайовиків є позитивною тенденцією, яку варто підтримувати. Проте плата повинна підвищуватися завдяки ринковим механізмам - посиленню конкуренції за землю завдяки зростанню продуктивності галузі.

Крім цього, законопроекти пропонували визначати мінімальний розмір орендної плати у прив'язці до так званої нормативно-грошової оцінки землі.

Кабмін має право щорічно коригувати вартість землі, тому запровадження мінімального розміру оренди означало б урядовий контроль над розмірами орендних ставок, що є неприйнятним для аграріїв. Тому всі члени комітету були одностайні у відхиленні пропозицій стосовно мінімальної орендної плати за землю.

Серед підтриманих пропозицій - законопроект 2557, автори Деревляний В.Т., Апостол М.В., Бойко В.Б. Він врегульовує питання отримання виплат з безробіття для колишніх членів особистих селянських господарств - ОСГ.

Наразі законодавство не регулює процедуру виходу з ОСГ, тому колишні члени таких господарств не можуть стати на облік у державний центр зайнятості та отримати допомогу з безробіття.

Законопроект регламентує процедуру набуття та припинення членства в ОСГ і вирішує цю важливу соціальну проблему.

Ще один підтриманий комітетом законопроект - номер 2421, автор Омельянович Д.С. - виключає усі положення щодо посвідчення права власності на земельні ділянки державними актами, які були скасовані з 1 січня 2013 року.

Комітет також одностайно підтримав законопроект 2653, автор Царьов О.А., який ліквідовує корупційну схему з встановленням меж земельних ділянок. Потенційно ця схема коштує власникам наділів майже 5 млрд грн.

Наказом Держземагенства від 18 травня 2010 року №376 було визначено тільки один вид межового знаку: пластмасові стовпчики певної визначеної конструкції. Вартість одного такого знаку становила 98 грн. Їх виробником повинно було стати ТОВ "Інвестеко", засновниками якого є чотири компанії, зареєстровані на Кіпрі.

Законопроект скасовує положення, за яким межовим знаком може бути лише один визначений вид пластмасового стовпчика.

Селянин прикріплює номер паю до саморобного межового знака. Фото ЕП

До найбільш суперечливих законопроектів, підтриманих комітетом, можна віднести номер 2404 щодо ідентифікації тварин та номер 2916 щодо діяльності Аграрного фонду, які гаряче підтримував уряд. Їх комітет підтримав лише з умовою, що у другому читанні будуть внесені суттєві правки.

Так, законопроект 2404 поширює дію закону "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин" майже на всіх сільськогосподарських тварин - велику рогату худобу, коней, свиней, овець, кіз, які утримуються у господарствах усіх форм власності.

Таким чином, реєстрація тварин стане обов'язковою і для господарств населення, які вирощують тварин для власних потреб. Комітет підтримав цей проект, оскільки обов'язкова ідентифікація є обов'язковою вимогою для експорту м'яса та уможливлює контроль за поширенням епідемій.

Проте комітет запропонував підтримати законопроект лише у першому читанні з умовою, що у другому читанні дія закону буде відстрочена до 2016 року.

Законопроект номер 2916 викликав, напевно, найбільш бурхливу дискусію. Він пропонує узаконити перетворення Аграрного фонду з бюджетної організації на АТ та надати йому право здійснювати інвестиційну та лізингову діяльність.

Аграрний фонд займається ціновими інтервенціями, які є фундаментально збитковим бізнесом. Незрозуміло, як фонд зможе виконувати два протилежні завдання: займатися ціновим регулюванням і заробляти гроші.

Частина депутатів підтримала акт, висловивши умову, що між першим та другим читаннями з функцій фонду буде вилучено інвестиційну і лізингову діяльність.

Члени комітету зайняли принципову позицію щодо оподаткування аграріїв. Депутати вважають, що успіхи українського АПК пов'язані з тією податковою політикою, яка в останні року існувала в Україні.

Комітет прийняв лист-звернення до прем'єр-міністра та голови комітету парламенту з питань податкової та митної політики щодо невключення до порядку денного поточної сесії законопроекту 2494а "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо уточнення бази оподаткування".

Аграрний комітет також закликав не допустити будь-яких інших спроби позбавити аграріїв єдиного механізму, який дозволяє витримувати конкуренцію на зовнішніх ринках - податкових пільг.

Чого чекати від нової сесії

Найбільш гарячою темою нової сесії стане законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Мінагропрод розіслав для обговорення різним науковим та громадським організаціям два законопроекти: авторства Держземагенства та Української аграрної асоціації - УАА.

Фото panoramio.com

Законопроект Держземагенства фактично робить Державний земельний банк монополістом на ринку: крім нього, ніхто не зможе купувати та продавати землю. Цей документ також встановлює дискримінаційний механізм купівлі землі громадянами. УАА пропонує рівні права для всіх учасників ринку.

Дуже ймовірною є підтримка ініціатив стосовно мінімального строку оренди землі сільськогосподарського призначення. Запровадження такого строку може стати частиною законопроекту про обіг земель.

Крім цього, з'явився окремий законопроект депутата Бондаря В.В., який пропонує такий мінімальний строк. До кінця літа може з'явитися щонайменше ще один законопроект на цю тему, причому від опозиційних фракцій.

Гостро стоїть проблема реєстрації прав оренди на землю, оскільки Державна реєстраційна служба фізично не може справитися з цим завданням. Вже є пропозиції щодо спрощення процедури реєстрації.

Запеклою обіцяє бути боротьба навколо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.

За чинними нормами власники елеваторів повинні відрахувати у спеціальний фонд близько 10 млрд грн - абсолютно нереальну суму для операторів ринку. Очевидно, що участь у цьому фонді слід зробити добровільною.

Останніми тижнями було зареєстровано два законопроекти, які скасовують обов'язковий технічний огляд сільськогосподарської техніки. Цей абсолютно непотрібний контроль вже скасований для легкових автомобілів, проте чомусь все ще залишився для тракторів та комбайнів.

Під час третьої сесії депутати будуть намагатися максимально спростити умови ведення аграрного бізнесу, а особливу увагу приділять земельним відносинам.

Олег Шаблатович, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, член фракції Партії регіонів