Банкротство "Луганскугля": Ефремов - "отец родной"

В чорній дірі українського вуглепрому з'явилася чергова яма.

11 березня суд почав процедуру банкрутства державного підприємства "Луганськвугілля" з подачі іншого державного підприємства - "Регіональні електричні мережі" (РЕМ).

Енергетики пред'явили шахтарям борг за електрику у розмірі 227 млн грн.

І хоча суд визнав вимоги кредитора на суму, удев'ятеро меншу, це не завадило призначити арбітражного керуючого та ввести мораторій на вимоги інших кредиторів.

Цікавий нюанс. Після цього рішення суду минуло лише два тижні, як РЕМ уклало з "Луганськвугіллям" нову угоду на постачання електрики на 2013 рік - на 280 млн грн. Тобто борги не заважають торгувати і надалі.

А тепер від десертних цікавинок - до основного блюда.

"Луганськвугілля" - справді велике підприємство. Останні фінансові показники такі: чистий дохід у 2011 році становив 663 млн грн, а чистий збиток - 248 млн грн. У першому півріччі 2012 року чистий дохід становив 222 млн грн, чистий збиток - 22 млн грн.

Тобто борги за електрику явно менші від чистого доходу підприємства. А електрика - це сама те, без чого шахти не можуть працювати взагалі. Навіть якщо їх завалити величезною купою найновішого обладнання. Воно все одно працює від електрики.

Однак держпідприємство не звертає уваги саме на цю статтю видатків. На користь кого чи чого? Неполіткоректний натяк дозволили собі у Луганському обкомі КПУ.

"Луганская областная организация Партии регионов продемонстрировала верх лицемерия, заявляя о стремлении продлить до 1 января 2015 года действие моратория на возбуждение дел о банкротстве угольных предприятий, в уставных фондах которых часть государства составляет не менее 25%.

На ликвидации госпредприятий угольной промышленности в Луганской области наживались все первые лица нашего региона. Сегодня же каждый из участников разрушительного процесса занимает важные и почетные должности в Партии регионов.

Фото lugtu.lg.ua

Среди них губернаторы, народные депутаты, руководители городских и областного советов, которые периодически сменяют друг друга на протяжении всей независимости Украины...

Неоднозначная ситуация складывается на ГП "Луганскуголь". На протяжении нескольких лет одна из луганских фирм поставляет на предприятие горно-шахтное оборудование, бывшее в употреблении, по ценам нового современного.

Это оборудование с завидной регулярностью и частотой приходит в негодность. В результате такие поломки приводят к дополнительным финансовым расходам на ремонт, а также к длительным простоям", - йдеться у заяві комуністів.

Отже, маємо натяк на якусь фірму і когось з керівництва Партії регіонів.

"Вісник державних закупівель" висвітлив усі політичні недомовки. Цими "регіоналами" є голова парламентської фракції Партії регіонів, керівник Луганської облорганізації ПР, колишній голова облдержадміністрації Луганщини Олександр Єфремов та його найближче оточення.

Тендери "Луганськвугілля", грн

* на 1 квітня 2013 року

У 2010-2013 роках "Луганськвугілля" провело тендери на загальну суму 5,2 млрд грн. Три чверті цієї суми дісталося лише сімом фірмам, які розіграли між собою підряди на постачання обладнання на 3,8 млрд грн. Причому згідно з вимогами держпідприємства, замовлене обладнання мало бути нове…

Тож придивімося уважніше до цих гегемонів.

Найбільші тендерні підрядники "Луганськвугілля", 2010-2013 роки, грн

ТОВ "Iндекспром" - 1,36 млрд грн. Засновниками фірми зі статутним капіталом 47 тис (!) грн є Наталія Єфремова та Ірина Лещенко.

ТОВ "ДС-8" - 1,24 млрд грн. Дві третини статутного капіталу фірми, який становить 28 тис (!) грн, належить Ігорю Єфремову, сину Олександра Єфремова. Решта статутного фонду належить Людмилі Ушаковій та Віктору Немліхеру, батьку голови правління авіакомпанії "Луганські авіалінії".

ПП "Портекс" - 430 млн грн. Засновником фірми із статутним капіталом 100 (!) грн є болгарин Колев Христо Димитров. Першим засновником був Анатолій Гєтта, бізнес-партнер Юрія Лещенка та Олександра Осадчого за фірмою "Плау" - вони ще вигулькнуть далі.

Болгарин також відомий як співзасновник ТОВ "Торговий дім "Все для шиття" разом з першим заступником луганського глави ОДА Едуардом Лозовським.

Раніше Лозовський багато років працював в керівництві невеликого Укркомунбанку, який в середині 1990-х років очолював сам Єфремов, поки не був призначений головою Луганської ОДА. Помічником голови правління Укркомунбанку до недавнього часу працювала дружина Єфремова Лариса.

ТОВ ТД "Краснолуцький машинобудівний завод" - 313 млн грн. Фірма із статутним капіталом 20,5 тис (!) грн зареєстрована на болгарина Колева Христо Димитрова.

Це торговий дім ВАТ "Краснолуцький машинобудівний завод", який у 2004 році було приватизовано за сприяння глави ОДА Єфремова. Нині основними акціонерами заводу є вказані вище фірми "ДС-8" та "Індекспром".

Фото ukranews.com

ТОВ "Луганськнадра" - 177 млн грн. Засновниками фірми із статутним капіталом 500 (!) грн є депутат Луганської облради від Партії регіонів, голова обласного управління водних ресурсів Юрій Букрєєв, а також Олександр Осадчий, відомий як директор фірми "Ріел-плюс" Наталії Єфремової та Бадрі Маткави.

До 2008 року до складу засновників "Луганськнадр" входив Юрій Лещенко.

ПП "Консент" - 166 млн грн. Фірма із статутним капіталом 5 тис (!) грн зареєстрована на Колева Христо Димитрова. Першим засновником був Олександр Осадчий.

ПП "Лінгот" - 137 млн грн. Фірму із статутним капіталом 100 (!) грн у 2002 році заснувала Юлія Єфремова. Згодом фірму було перереєстровано на Юрія Лещенка.

Чи була ситуація такою ж кепською до 2010 року, коли Янукович відкрив усі бюджетні шлюзи для камарильї своїх приспішників? Ні.

"Єфремівці", звісно, і при Юлії Тимошенко паслися на тендерах "Луганськвугілля". "Індекспром" у 2008-2009 роках з моменту заснування "Вісника держзакупівель" навесні 2008 року "натендерив" у цього держпідприємства 223 млн грн, ТД "Краснолуцький машинобудівний завод" тоді взагалі мав "жалюгідні" 45 млн грн.

Найбільші тендерні підрядники "Луганськвугілля", 2008-2009 роки, грн

Тобто "єфремівці" у "доянуковичський" період мали лише чверть з усіх тендерів "Луганськвугілля". Державне підприємство жило без банкрутства, а комуністи обходилися без образливих натяків на адресу своїх "коаліціонерів".