Українська правда

Как растворяется сахар

4 марта 2013, 08:40

Ще 2005 року український уряд створив Аграрний фонд. Ця установа покликана провадити цінову політику на аграрному ринку України та "гасити" скачки цін на продукти.

Продовольчі кризи траплялися регулярно – "гречка", "цукор" і так далі. Тому існування Аграрного фонду, який мав би виходити на ринок з інтервенціями, формально було виправдане.

Але, починаючи з 2010 року у Аграрному фонді змінилися три керівники (Олександр Маренець, Сергій Хорошайлов, Ігор Якубович), а зараз працює четвертий - Олександр Кірюк.

Весь цей час за фондом тягнеться цілий шлейф кримінальних справ, порушених за мільйонні збитки. Якщо вірити перевіряючим, ця установа перетворилася на величезну дірку, у якій зникають державні кошти.

Наприклад, ще 2011 проти першого керівника фонду за уряду Миколи Азарова Маренця Генпрокуратура порушила кримінальну справу за підозрою у зловживанні службовим становищем, яке завдало збитків державі на 346,8 мільйона гривень.

Слідство встановило, що Аграрний фонд уклав договір про поставку 45 тисяч тонн цукру, заплатив за товар, проте цукор так і не був поставлений на склади. Цукор, якого не було, пройшов через цілий ланцюжок компаній - ТОВ "Оіл Рівер", держпідприємство "Харківцукорзбут" та "ПФД-Хім".

Як писала "Українська правда", компанія "Оіл Рівер" може бути наближеною до умовних "донецької" та "єнакіївської" груп. Зокрема, й до аграрного міністра Анатолія Присяжнюка.

Інший приклад. Коли того ж 2011 року в Україні почав дорожчати цукор, влада прийняла рішення закупити майже 100 тисяч тон цього продукту, щоб Аграрний фонд міг виходити з інтервенціями. Загальна вартість закупки склала 813 мільйонів гривень.

Тоді на тендері пощастило не тільки "донецьким", а й "західнякам". Зокрема, замовлення на 170 мільйонів гривень отримало ВАТ "Володимирцукор".

Але й цього разу історія теж закінчилася кримінальною справою – слідчі стверджували, що Фонд не отримав бурякового цукру, а підприємство-переможець виготовляє цукор з тростини. Щоправда, залишилося невідомим, чи отримав Фонд хоч якийсь цукор.

Треба зазначити, що "Володимирцукор" входить в сферу впливу братів Юрія та Валерія Келестиних. Останній був депутатом від Партії регіонів у минулому скликанні.

А влітку 2012 року Аграрним фондом зацікавився прем'єр Микола Азаров. Він доручив Держфінінспекції перевірити діяльність установи. Результати були вражаючими.

Фото myvelosiped.ru 

В резервах фонду недорахувалися 104 тисяч тонн цукру-піску і 265 тисяч тонн зерна. Саме стільки державної аграрної продукції, за версією ревізорів, зникли у "аграрній дірці". Але, очевидно, це ще не фінальна цифра.

Нестача на 750 мільйонів

15 січня цього року Господарський суд Харківської області виніс рішення за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду до держпідприємства "Харківцукорзбут".

Як йдеться у документі, оприлюдненому в реєстрі судових рішень, між Аграрним фондом та "Харківцукорзбутом" ще у кінці 2010 року була укладена угода складського зберігання цукру.

Згідно з цим договором, Фонд передав на зберігання 119 тисяч 20 тонн цукру, закупленого до державного інтервенційного фонду у 2010-2011 роках за бюджетні кошти. Цей цукор мав зберігатися у складських приміщеннях в різних регіонах України.

Приміщення орендувалися "Харківцукорбутом" у низки компаній. Наприклад, серед інших, це були ПАТ "Горохівський цукровий завод" та ВАТ "Володимир-Волинський цукровий завод", які відносять до сфери впливу вже згаданих вище братів Келестиних.

За послуги держпідприємства зі зберігання цукру Аграрний фонд заплатив більше 2 мільйонів гривень.

Але пізніше Аграрний фонд вирішив перевірити фактичну наявність своєї продукції. Фонд, із залученням правоохоронців, розпочав інвентаризацію шляхом переважування цукру, який знаходився на орендованих складах.

 Фото segodnya.ua

Результати виявилися вбивчими. Як наголошується у рішенні суду, "Харківцукорзбутом" "не було вжито всіх заходів належних для зберігання цукру-піску, у зв'язку з чим завдано збитків державі в особливо великих розмірах, що становить 752 мільйони 251 тисячі гривень".

Суд повністю задовольнив вимоги прокурора і ухвалив стягнути з держпідприємства цю астрономічну суму.

Кількість цукру на 752 мільйони гривень навіть складно собі уявити. Але чи відповість хтось?

В гучних скандалах навколо "цукрової теми" весь цей час також фігурували одні й ті ж самі назви – "Харківцукорзбут", "Володимирцукор", "Оіл рівер" і так далі. Вражаюча стабільність.

Нестабільним було лише крісло керівника Аграрного фонду. Важко повірити в те, що звільнені керівники "святі та божі", і кримінальні справи щодо них є політичними репресіями.

Але, все ж таки, співставлення всіх фактів наштовхує на думку, що їх призначали крайніми.

Очевидно, за всіма аграрними махінаціями стоять одні й ті самі люди, вплив яких хоч і зменшився, але вони досі "на плаву".

Читайте також: "Як функціонувала черга за цукром у часи радянського дефіциту"