Конец фондового рынка

"Каждый мнит себя стратегом, видя бой со стороны". Шота Руставелі

У нас практично всі розуміються на політиці, історії та мистецтві.

Коли пожежника оперного театру запитали: "Яка різниця між скрипкою і контрабасом?", він, не мигнувши оком, відповів: "Контрабас довше горить".

Не так багато осіб, компетентних у сфері фондового ринку. При цьому цінними паперами володіє понад 10 млн українців. Що ж стосується фахівців з оподаткування ринку цінних паперів, то їх взагалі одиниці.

Смішно було б, якби не так сумно, адже оподаткування - одна з найбільш складних і конфліктних сфер життєдіяльності, яка стосується кожного.

Останнім часом фондовий ринок "штормить". Не тому, що настала осінь, а через жорсткий пресинг з боку Державної податкової служби, спрямований на підвищення ефективності поточного адміністрування податку на прибуток від операцій з цінними паперами. Мета?

З одного боку, збільшення надходжень до бюджету "вже сьогодні", а з іншого - запровадження законодавчих ініціатив, що забезпечують безумовне оподаткування операцій з цінними паперами, незалежно від їх прибутковості.

Перший "ефект" досягається шляхом ігнорування чинного законодавства контролерами, які масово висувають торговцям наступні звинувачення.

Звинувачення	Підстава
Незаконність операцій з торгівлі цінними паперами на фондових біржах, оскільки постанова НБУ №68 від 16 лютого 2010 року "Про надання ПАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів" (м. Київ) статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України" не має законної сили.	Постанова не пройшла реєстрацію в Мін'юсті, тож не набрала чинності. Отже, діяльність таких компаній суперечить нормам закону. Твердження хибне. Насправді, згідно із законодавством "юстуванню" підлягають лише нормативно-правові акти неперсоніфікованого спрямування, дія яких поширюється на невизначене коло осіб. Постанова ж НБУ є адресною і унормовує діяльність конкретної фінансової установи.
Заниження доходів, що підлягають оподаткуванню, на суму коштів, переданих клієнтами торговцю для придбання цінних паперів згідно з договорами комісії та договорами на брокерське обслуговування. Відповідно, такі кошти прирівнюються податківцями до "товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді".	Кошти не належать до переліку доходів, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування, оскільки таке право поширюється лише на майно, тоді як гроші, на думку податківців, є "окремим об'єктом цивільного права". Злочинна вигадка. Насправді у Податковому кодексі є пряма норма, згідно з якою "кошти або вартість майна, що надходять комісіонеру в межах договорів комісії, доручення, консигнації", віднесено до доходів, які "не враховуються для визначення об'єкта оподаткування".
Завищення торговцем витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, на суму, витрачену ним на придбання цінних паперів на фондовій біржі за власний рахунок і за рахунок клієнтів.	Відсутність у торговців цінними паперами договорів з власниками цінних паперів та платіжних документів банку про переказ коштів таким власникам як первинних документів, що засвідчують факт здійснення операцій з цінними паперами. Таким чином, отримані грошові кошти є власністю торговця. Чиновницько-номенклатурне ноу-хау. Насправді, згідно Податковим кодексом "Первинними документами для підтвердження доходів і витрат за операціями з цінними паперами можуть бути для торговців цінними паперами - учасників фондової біржі - біржовий звіт за звітний період". Договори укладаються в електронній формі з центральним контрагентом, який виконує функцію торговця-посередника між власником цінних паперів і покупцем, і весь перелік та зміст обов'язкових для первинних документів реквізитів зазначається у біржовому звіті. При цьому придбані на ім'я клієнта цінні папери зараховуються на його рахунок, відкритий у зберігача.

Таким чином, некомпетентність контролерів компрометує податкову службу.

Чим же зумовлені ці законодавчі ініціативи? Виникла ідея застосувати трипроцентний податок з обороту цінних паперів, що могло б принести держбюджету кілька десятків мільярдів додаткових надходжень.

Однак з'ясувалося, що податок з обороту - новий вид податку, і його запровадження потребує не лише дотримання складної бюрократичної процедури, а й відстрочки з набранням чинності - не раніше 1 січня 2014 року.

А гроші потрібні терміново! Тому законодавці "позичили в сірка очі" і назвали податок з обороту "особливим податком на операції з цінними паперами" та замаскували його під акциз, якого новим податком не назвеш.

Особливість акцизу в тому, що податок сплачується один раз, стосується кінцевого споживання, поширюється на підакцизні товари, що забруднюють довкілля (пальне) або шкідливі для здоров'я (тютюнові вироби, горілчані товари), споживання яких бажано обмежувати, в тому числі акцизними націнками.

Цінні папери жодній з цих ознак не відповідають: вони не шкодять здоров'ю, їх обіг не треба обмежувати, і вони не мають кінцевого споживання, крім викупу та погашення емітентом. Але ж ініціативи потрібно хоч якось обґрунтувати.

Чи зможе введення акцизного податку вирішити питання ефективного регулювання та оздоровлення фонового ринку, а також зростання обсягів податків до бюджету від операцій з цінними паперами?

Зараз податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами ведеться окремо від загальних витрат і доходів з господарської діяльності і будується так, що прибуток від операцій включається до загальних доходів платника, а збиток переноситься на майбутні періоди до повного погашення.

Оскільки біржові курси цінних паперів навіть найкращих емітентів з індексного кошика за останні два роки впали у кілька разів порівняно з періодами їх придбання, у разі їх продажу неминуче виникне від'ємний фінансовий результат.

Крім того, зменшення позитивного фінансового результату через реінвестування прибутку на придбання нових цінних паперів є логічним та цілком законним.

Введення акцизного податку не забезпечить збільшення бази оподаткування, але призведе до того, що велика кількість цінних паперів, за якими проводилися позабіржові операції, будуть перенесені на біржі. Таким чином, може бути нівельована сама ідея обертання в лістингу найбільш привабливих паперів.

Цінні папери українських емітентів не мають виходу на закордонні ринки, крім облігацій, розміщених за межами країни, і обертаються винятково в Україні.

Фото forexmat.ru

За кордоном може відбуватися не обіг цінних паперів, а лише розрахунки за ними між нерезидентами. Тимчасом головне призначення ринку цінних паперів - постачання інвестиційних ресурсів у фінансовий сектор та реальну економіку, а не наповнення бюджету ще до того, як такі інвестиції почнуть приносити прибутки.

Саме тому в усьому світі для цієї сфери економічної діяльності створюють спеціальний інвестиційний клімат. Згідно з класичною теорією, цінні папери є фіктивним капіталом, який лише віддзеркалює процеси реального сектора.

Тут відбувається лише розподіл і перерозподіл грошових потоків, які виникають з реальної економіки і, в кінцевому підсумку, поглинаються нею.

Тому необхідно розрізняти фіскальну і стимулюючу функцію податків. В одному випадку - якомога більше наповнення бюджету, в іншому - заохочення певного виду діяльності через пільгове його оподаткування.

Останнє досягається впровадженням спеціального порядку оподаткування, спеціальних податкових ставок, адресних податкових пільг і звільнень.

Розраховувати, що на фондовому ринку після впровадження податкових інновацій з'являться фінансові інвестори, нереально і шкідливо. Не повинні зачаровувати і 2,147 трлн грн загального обороту з ЦП в економіці України за 2011 рік.

З них 855,55 млрд або 39,84% становлять державні облігації, 358,28 млрд грн або 16,68% - заборонені до обігу на фондових біржах векселі, 103,7 млрд грн або 4,83% - облігації підприємств, основні доходи за якими виникають не з обігу, а за процентними виплатами, 76,72 млрд грн або 3,57% - депозитні сертифікати банків.

Нарешті, 647,7 млрд грн або 30,11% - це акції, з яких 79,22 млрд грн обертається на біржах, решта - 568,48 млрд грн - на позабіржовому ринку, з яких 58,16 млрд грн розміщено під час їх емісії, тобто на первинному ринку.

Тож серйозно можна говорити про 510 млрд грн позабіржового обороту акцій. Саме позабіржовий обіг акцій останнім часом викликав підозру з боку податківців. Саме їх називають неюридичним терміном "сміттєві", хоча їх емісії зареєстровані.

Склад та структура торгів цінними паперами ставлять під великий сумнів можливість суттєвого збільшення питомої ваги організованого ринку.

Так, допуск на біржу заборонений векселям, акціям ЗАТ та ПрАТ, акціям та інвестиційним сертифікатам відкритих інститутів спільного інвестування - ІСІ, депозитним сертифікатам банків, цінним паперам, випущеним в документарній формі, акціям емітентів, що не відповідають вимогам НКЦПФР та бірж для включення цінних паперів до біржового реєстру.

Фото coloribus.com

Частина цінних паперів не потрапить на біржу внаслідок відсутності економічної доцільності. Перш за все, це основна частина ОВДП, облігації підприємств, емісія яких відбулася шляхом приватного розміщення, акції та інвестиційні сертифікати інтервальних ІСІ, які мають поточну розрахункову ціну.

На жаль, сьогодні на ринку акцій нема інвестиційного прибутку. Інвестор, який вклав кошти в цінні папери у 2007 році або у 2011 році, може продати їх хіба що в три-п'ять разів дешевше, ніж купував, тобто з величезними реальними збитками.

І нікому не спало на думку, що на ринку просто не буде оборотів, якщо на операції з перепродажу паперів можна заробити 0,5% прибутку, а акциз становитиме 3%.

Тепер кілька аргументів, чому учасники ринку проти новацій податкових органів. Передусім, вони не вірять у щирість їх намірів, і в цьому винні самі податківці.

Не можна виховати законослухняного платника податків, діючи незаконними методами. Свіжий приклад - лист ДПС від 9 вересня 2012 року про обмежене врахування від'ємного фінансового результату, що склався на 1 січня 2012 року, у зменшення доходів від операцій з цінними паперами.

Невідповідність змісту цього листа нормам Податкового кодексу визнав профільний комітет Верховної ради, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку і сама ДПА в аналогічній ситуації, що склалася два роки тому.

Що це дало? Нічого. Торгівців "пресують", виписуючи "заднім числом" багатомільйонні приписи про сплату податків з неіснуючих прибутків. Але ж тільки двієчник не розрізняє понять "збиток від операцій з цінними паперами" для юридичних осіб та "від'ємний результат від операцій з цінними паперами".

Останній складається із суми витрат на придбання цінних паперів, що перебувають у портфелі інвестора, зменшених чи збільшених на суму прибутку чи збитку, отриманих від таких операцій в попередні періоди.

Тому обмеження - 25% - на врахування від'ємного фінансового результату є забороною враховувати більшу частину витрат, що тотожне оподаткуванню трьох чвертей доходу, а не прибутку.

Що буде після запровадження на фондовому ринку нової податкової політики?

Щоб зрозуміти це, слід уважно читати умови звільнення операцій з цінними паперами від акцизу. Є ризик, що для цілей оподаткування біржовий курс буде визнаватися податковими органами лише щодо цінних паперів з певним обсягом торгів та кількістю угод.

Фото telegraph.co.uk

Відтак, можна передбачити, що не буде ніякої нульової ставки акцизного податку на біржовому ринку і нікому не вдасться "сховатися" на біржі від 3-процентного податку, крім власників ОВДП та муніципальних облігацій.

І завдання ДПС не в тому, щоб зробити ринок прозорим, а в тому, щоб зробити його податкомістким за будь-яку ціну.

На завершення - кілька слів про закордонний досвід запровадження податку на фінансові операції, який пропагується розробниками законопроекту на користь запропонованих податкових ініціатив.

Зрозуміло, що акцизу там нема і бути не може, бо це нонсенс. Мають місце спроби запровадити щось схоже на податок з обороту, але в мотивації його введення фіскальна складова знаходиться не на першому місці.

Основне - обмеження фінансового міхура на фондовому ринку та ринках деривативів, намагання зробити більш прозорою та збалансованою діяльність фінансових установ у межах ЄС, вирівняти доходності фінансового та інших секторів економіки.

І лише в кінцевому підсумку - отримати додаткові кошти для фінансування антикризових заходів. Причому йдеться про мінімальні ставки податку - 0,1-0,01% від суми операції. Але й ці ініціативи стикаються з шаленим спротивом більшості з 27 країн-учасниць ЄС.

За відсутності в Україні системних реформ фондовий ринок вже четвертий рік не може вийти з глибокої кризи. Тільки за останні півроку індекси українських бірж впали більше ніж удвічі, а останні дії податкової загрожують компаніям та банкам.

Легалізація ініціатив податківців може знищити механізм перерозподілу інвестиційних ресурсів в економіці. Фондові біржі перетворяться на звалище сумнівної якості цінних паперів - клондайк для злочинних чиновницьких груп, які докладуть всіх зусиль, аби 3% "акцизу" залишилося в їх кишенях.

І найгірше. Справдяться сподівання скептиків накопичувальної пенсійної системи. "Акцизований" фондовий ринок вже ніколи не зможе стати ключовим елементом повноцінної пенсійної реформи.

Сергій Оксаніч, президент ІГ "Кінто"

 

 

Дмитро Тарабакін, директор ТОВ "Драгон капітал"

 

 

Юрій Яковенко, голова правління ПрАТ "Івекс капітал"

 

 

Леонід Городецький, ПрАТ ІФК "Арт капітал"

 

 

Олександр Стародубцев, генеральний директор ТОВ "БД "Откритіє"

 

 

Наталія Бачинська, директор ТОВ "Алор Україна"