Пчелы требуют понимания
Из-за некачественных пестицидов и отсутствия информации относительно графиков обработок полей в прошлом году погибло около 40-45 тысяч пчелиных семей в Украине. Финансовые потери пасечников достигли не менее 100-120 млн грн. Одна семья - это около двух тысяч гривен и тонны недополученного меда (укр)
Наразі фермери та бджолярі не завжди знаходять спільну мову, але перші спроби налагодити діалог в Україні вже є.
Бджоляр Василь Яровий з Вінниччини скаржиться, що минулого року втратив половину бджолосімей через неякісні пестициди, якими були оброблені поля сусіда-фермера.
Це призвело до тисячних збитків, а фермер своєї провини так і не визнав. "Мор бджіл продовжується, зменшення кількості бджіл помічаю і я, і мої колеги-бджолярі. Якщо це беззаконня триватиме і надалі, то Україна просто залишиться без меду, а ми – без роботи", – бідкається пан Василь.
Ця ситуація – показова. Минулого сезону cхожі випадки траплялись у Дніпропетровській, Кіровоградській, Харківській, Запорізькій та інших областях.
За словами виконавчого директора Спілки пасічників України Тетяни Сушко, якщо у попередні сезони фіксували по 5-6 випадків масової загибелі бджіл, то у 2018 році звернень уже десятки. Лише в одному Криворізькому районі Дніпропетровщини загинуло понад 3000 бджолосімей.
Вона переконана, що у ситуації винні саме фермери, які повинні за три дні попереджати власників пасік про можливість обробок полів пестицидами, при цьому вказувати діючі речовини, проте вони масово саботують і цього не роблять. Довести провину важко, а суттєвої відповідальності винні не понесуть.
Проте у фермерів є теж свої аргументи. Часто вони самі не знають про вивезені на їх поля пасіки, тому і не попереджають завчасно про обробку полів.
На думку співзасновника та заступника директора "Українського Товариства Меду" (Ukrainian Society of Honey) Володимира Каплієнка, на ситуацію впливає відразу низка факторів, які сплелися у такий собі "вузлик".
"По-перше, це організація самих фермерів а по-друге, організація пасічників. Пасічники слабко декларують свої пасіки, хоча за діючим законодавством вони мають зробити паспорт пасіки, і таким чином легалізуватись і отримувати оповіщення від сільських рад. А сільські ради бездіють, навіть часто не знаючи, що у них є у селі чи у районі пасіки і скільки їх.
З іншого боку, фермери часто не зацікавлені у тому, аби світити реальну кількість гектарів, на яких фермерують, та працювати із місцевою громадою та пасіками не зацікавлені", – констатує Каплієнко.
Він додає, що не малу роль у цій патовій ситуації зіграли і митні органи, які пропускають на територію України чимало фальсифікованих препаратів.
Виробники намагаються зекономити на ЗЗР, а неякісні препарати після обробки полів вбивають на декілька метрів довкола усе живе, у тому числі і бджіл. Тому поки держава, фермери і пасічники не будуть рішучо налаштовані дати відсіч контрафакту – справа з мертвого місця не зрушить.
Бджолярі все ж вимагають почути їх проблеми, і уже збирались на мітинг під стінами уряду у Києві.
У Держпродспоживслужбі під час зустрічі з ГО "Асоціація бджолярів України" заявили, що усвідомлюють необхідність врегулювання питання контрафакту.
З цією метою був розроблений та оприлюднений для громадського обговорення законопроект про внесення змін до чинного законодавства щодо поводження з пестицидами та агрохімікатами. Законопроект пропонує посилити відповідальність за порушення норм використання пестицидів та агрохімікатів аж до кримінальної відповідальності. Втім через бюрократичну тяганину поки що значних зрушень сторонам досягнути не вдалось.
Як взаємодіяти пасічникам та бджолярам, щоб уникнути матеріальних втрат та репутаційних ризиків?
Варіант №1. Посилення прямої комунікації
Спільна робота бджолярів і аграріїв цілком може дати реальний результат у вигляді збільшення врожаю. Це давно зрозуміли за кордоном, оскільки урожайність більшості культур після цього зростає щонайменше, на 30%. У той же час в Україні лише поодинокі українські господарства та агрохолдинги запрошують бджолярів поставити пасіки.
Директор ТОВ "Агрофірма Колос" Леонід Центило переконаний, що бджільництво у сільськогосподарському виробництві недооцінене і це користь не лише для пасічника який може поставити пасіку на поле і потім продати мед.
Особливо актуальна допомога пасічників для насіннєвих посівів та ділянок гібридизації.
"Під час вирощування ділянок гібридизації соняшнику та ріпаку потрібно для нормального запилення не менше 4-5 бджолосімей на гектар.
Ми маємо пасіку у 200 бджолосімей, проте цього недостатньо, наша потреба це 1200-1500 бджолосімей за сезон, у тих місцях де є ділянки гібридизації. Пасічники ж отримували збір меду на рівні 20 кг на гектар. Тому кожна сторона отримала свою перевагу", – вважає аграрій.
Думку Центила підтримує і інший виробник – очільник господарства "Новагрос" Ігор Коломієць.
За його словами, єдиний варіант побудувати цивілізований і не хаотичний ринок меду і не вбивати бджільництво – це сідати за стіл перемовин, і робити так, аби кожна сторона розуміла переваги співпраці.
Обласні ради цьогоріч отримували від Мінгаропроду рекомендації по проведенню таких круглих столів між аграріями та бджолярами і у певних регіонах вони відбулись, що дало змогу фермерам та пасічникам усвідомити суть проблеми.
Варіант №2 Мобільні додатки – рішення для порятунку бджіл
Відсутність надійної і постійної комунікації між бджолярами та фермерами – основна проблема у взаємодії. Часто бджолярі не знають про те, де та на яких полях можна поставити вулики, їм невідомий час обробок полів препаратами.
Звичайно, допомагає "сарафанне радіо", або оголошення у місцевій пресі чи на сайтах підприємств, проте це працює далеко не завжди.
Інформація може не вчасно оновлюватися. Перші кроки для подолання цієї ситуації уже зроблені саме сільськогосподарськими компаніями.
Виконавчий директор Спілки пасічників України Тетяни Сушко розповідає, що сьогодні вже створили принаймні дві системи, що оперативно інформують бджолярів про обробку полів та допомагають знайти одне одного для роботи.
Перший з таких проектів реалізовано минулого року за ініціативи Агрохолдингу "МРІЯ". За словами керівника проектів з корпоративної соціальної відповідальності компанії Василя Мартюка, інтерактивна карта медодайних культур покликана забезпечити плідну взаємодію з бджолярами та їх об’єднаннями. Наразі картою користується більше 300 зареєстрованих учасників, які мають більше 20 тис. бджолосімей.
Проект охоплює райони Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської та Рівненської областей – це території, де компанія обробляє землі.
"На інтернет-карті відображаються актуальні посівні площі всіх медодайних культур агрохолдингу "Мрія" (у цьому році більше 60 тис. га) із зазначенням їх сорту, прогнозованого періоду цвітіння, інформації щодо планових робіт з обприскування, необхідної кількості бджолосімей для якісного запилення, а також контактів відповідальних агрономів компанії та інших даних.
Всі учасники проекту отримають смс-оповіщення про час обробітку. Ми почали перемовини із лісництвом щодо відображення на карті ще й природніх медоносних культур – липи, акації, клену", – говорить Мартюк.
Ініціатор другого проекту під назвою Grand Expert Олег Ряжських розповідає, що на сьогодні їх проект об’єднав декілька десятків господарств та більше 1600 пасічників.
Так пасічники могли на спеціальній інтерактивній карті у Інтернеті отримувати оперативну інформацію щодо цвітіння на полях та хімічних обробок посівів підприємств – при чому таку інформацію надавали як потужні агрохолдинги ("Кернел" та "Миронівський хлібопродукт"), так і середні та дрібні фермери, і вона приходила зареєстрованим користувачам у вигляді СМС-повідомлень, а також публікувалась у спеціальному друкованому "Всеукраїнському бюлетені запланованих хімічних обробок", що видає Grand Expert.
Таким чином було дотримано ст. 137 закону "Про бджільництво" щодо інформування пасічників через ЗМІ.
Якщо у цьому році компанія займалась більше популяризацією програми (тільки на Херсонщині нею зацікавились понад 800 агровиробників та пасічників), то у наступному році Grand Expert планує запустити спеціальний мобільний додаток, що зробить комунікацію ще простішою.
Втім, не так важливо який варіант саме співпраці будемо обрано аграріями та пасічниками, головне, що діалог розпочато і сторони врешті-решт знайдуть вихід з проблемної ситуації.