Связь квалификации рабочего и бизнеса аутстаффинг
Если бы государственники ближе ознакомились с сутью этой формы бизнеса, то смогли бы увидеть прямую связь между аутстаффингом и обучением в течение жизни человека, о чем в Украине пока только говорят (укр)
Наріжним каменем в базисі аутстафінгу є рівень кваліфікації співробітників компанії, які залучені в цей бізнес.
Розглянемо наступні фактори:
– кваліфікований робітник вимогливий до себе і, відповідно, більш толерантний щодо інших;
– оплата праці кваліфікованого робітника вища. Відряджати кваліфікованого робітника за рахунок чисельності вигідніше, ніж сезонного робітника;
– кадрова робота з такою категорією робітників значно відповідальніша, тому забезпечення офісним персоналом вимагає від власників більш ретельного підходу.
Об’єднання цих факторів визначає ступінь ризиків ведення бізнесу. Чим вищий кваліфікаційний рівень співробітника, тим нижчий ризик від його поведінки в суспільстві, колективі та на робочому місці.
Зниження ризиків вимагає більше інвестицій з боку власника бізнесу аутстафінг.
Розберімось у вимогах до кваліфікованих робітників – фахівців.
Одними з найбільш затребуваних робочих спеціальностей є зварювальники та слюсарі – складальники металевих конструкцій.
Вимоги до зварювальника – це наявність кваліфікаційного сертифіката згідно з міжнародним стандартом ISO 9606. В Україні цей стандарт адаптовано як ДСТУ ISO 9606-1:2018 та видано до українського загалу англійською мовою.
Сертифікувати зварників за цим стандартом на сьогодні мають право тільки два сертифікаційних центри, що акредитовані Національним агентством акредитації України.
Слід зазначити, що цей стандарт має дуже диференційований підхід за спеціалізацією зварювальника. Для виконання кожного окремого з’єднання потрібна сертифікація.
А це гроші. Сертифікат дійсний два роки, далі вимагає нового підтвердження. Але без сертифіката роботодавець не має права дозволяти виконувати робітнику таку технологічну операцію, як в Україні, так і за кордоном.
Які вимоги ставляться перед слюсарями – складальниками металевих конструкцій: вміння "читати" технічні креслення та "знати" сталь: як маркується та які властивості має. На кожну з вимог є відповідний стандарт.
Загалом треба визнати, що в ЄС, все що пов’язане з металообробкою є стандартизованим та робітник, який працює в цій галузі, повинен добре на цьому розумітись.
Все у світі знаходиться в постійному прогресивному русі. Той, хто стоїть на місці – вже запізнився.
На жаль, саме це ми спостерігаємо в нашій країні. Практично кожний випускник професійно-технічного навчального закладу вважає себе готовим до самостійної робочої діяльності та вважає, що фахові знання та навички прийдуть в процесі.
Але й інженери вже вчорашні, і виробництво не сертифіковане, а, відповідно, замовлень на експорт у підприємства нема.
Де вчитись сучасному? Інвестувати самому в себе ми не навчились, хоча щорічно теоретичні знання оновлюються на 5%, а фахово-робітничі – на 20%.
В Європейському Союзі інакше бачення суті та характеру професійно-технічної освіти та навчання.
Після отримання робітничої спеціальності людина має все своє дієздатне життя підвищувати свою кваліфікацію. Для цього розробляються спеціальні десятирічні стратегії.
З 2000 по 2010 роки діяла Лісабонська стратегія, а зараз закінчується "Європа 2020". Для їх виконання видаються відповідні директиви Європейського парламенту та Ради ЄС.
Як результат, робітники мають Європейські карти кваліфікації та оцінені згідно Європейської рамки кваліфікації. Існує система підвищення фахових можливостей працюючого суспільства.
Щодо трудової міграції українців. Для рекрутингової компанії кваліфікація робітника не має жодного значення. Важлива кількість! Іноземний роботодавець розуміючи можливості такого робітника – довіряє йому виключно силові операції чи механічну роботу, яка не потребує інтелектуальних зусиль. Навчати робітника ніхто не збирається.
Аутстафер застосовує зовсім інший підхід до свого штатного персоналу.
Однією з умов контракту між виконавцем – аутстафером та замовником – промисловим підприємством на відрядження працівників для роботи на виробничому майданчику замовника є визначення кваліфікаційних вимог штатних робітників виконавця.
До початку роботи вони повинні пройти кваліфікаційні випробування – скласти іспити фахівцям замовника. Якщо робітник не проходить вхідний контроль – аутстафер своїм коштом має замінити робітника! А це – фінансові збитки аутстафера (проїзд, добові, житло). Тому робітник тренується заздалегідь, це теж витрати, але без цього бізнес "аутстафінг" неможливий.
Якби державники ближче ознайомились з суттю цієї форми бізнесу, то змогли б побачити прямий зв’язок між аутстафінгом та навчанням протягом життя людини, про що в Україні поки лише розмовляють.