Борьба с товарной контрабандой: какой путь выберет Украина

Державна митна служба час від часу звітує про виявлені партії незадекларованих товарів. То партію iPhone останньої моделі на 7 млн грн знайдуть, то елітних годинників на 2 млн грн, то одягу чи цигарок.

Проте є потік, який митникам не вдається зловити.

Від того, що закон називає незадекларованими товарами, а народ – товарною контрабандою, страждають різні сектори бізнесу: від продавців побутової техніки до виробників підакцизної продукції.

Якщо бізнес працює офіційно і сплачує всі податки, йому важко конкурувати з контрабандним товаром.

За словами керівника юридичного департаменту "Самсунг електронікс Україна компані" Євгена Школи, різниця між цінами на легально імпортований преміальний телевізор (понад 30 тис грн) і такий же "сірий" становить 30-40%.

При цьому споживач не завжди знає, що придбаний ним товар ввезений в Україну нелегально, а отже, сервісного обслуговування годі чекати. Це тільки один з прикладів.

Утім, відколи був зареєстрований законопроєкт про криміналізацію товарної контрабанди, до нього виникло багато запитань. Лунали заяви, що з цим негативним явищем слід боротися не шляхом криміналізації, а фіскалізації.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій опитав понад тисячу експортерів та імпортерів, і в одному із запитань поцікавився, чи підтримують вони цю ідею.

Трохи більше половини респондентів, як і минулого року під час аналогічного дослідження ІЕД, підтримали ідею криміналізації контрабанди для всіх товарів, ввезених з порушенням митних правил (55% респондентів).

Криміналізацію контрабанди тільки підакцизної групи товарів та контрабанди в значних обсягах підтримали ще 13,5% респондентів. Ще стільки ж підтримали криміналізацію контрабанди у великих обсягах.

Про підакцизну продукцію окремо говорять неспроста. Частка нелегальних тютюнових виробів в Україні за останнє п’ятиріччя радикально зросла: у 18 разів. У 2016 році ринок нелегальних сигарет в Україні займав частку 1%, у серпні 2021 року – уже 18,1%.

Цікаво, що ідею криміналізації порушення митних правил при ввезенні товарів найчастіше підтримують підприємства середнього розміру та сільськогосподарські підприємства.

Населення теж підтримує ідею криміналізації такого правопорушення. Згідно з опитуванням Info Sapiens, 90% респондентів з 1 тис опитаних підтримали криміналізацію контрабанди підакцизних товарів у великих та особливо великих розмірах.

Ідею підтримують. А законопроєкт?

Якщо сама ідея введення кримінальної відповідальності за ввезення товарів з порушенням митних правил знаходить підтримку, то до тексту законопроєкту були зауваження.

Їх не раз висловлювали різні бізнес-асоціації. Вони побоюються, щоб оголошена боротьба проти "чорного" імпорту не обернулася проти компаній, які працюють офіційно.

Так, Європейська бізнес-асоціація не раз наполягала на допрацюванні законопроєкту. Бізнес був проти запровадження підтриманої в першому читанні норми про відповідальність за недостовірне декларування товарів.

ЄБА зауважувала, що при ухваленні цієї норми правоохоронці зможуть притягати до кримінальної відповідальності навіть за неумисні помилки в митних деклараціях.

У версії законопроєкту, підготовленій до другого читання, профільний комітет парламенту підтримав вилучення норми про недостовірне декларування.

Крім того, нова редакція проєкту закону передбачає підвищені пороги притягнення до відповідальності, на чому не раз наголошував бізнес. У такому вигляді комітет рекомендував ухвалити законопроєкт.

Загалом у ЄБА погоджуються з необхідністю введення жорсткого покарання за контрабанду товарів, але вважають більш пріоритетним ввести його для підакцизних товарів та ризикових сегментів – тих груп товарів, які страждають від контрабанди найбільше. Скажімо, для техніки.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев теж погоджується з необхідністю введення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизної групи товарів.

За словами Гетманцева, законопроєкт ще дискутується. Тим часом до другого читання профільний комітет врахував 50 депутатських поправок з понад двох сотень, вилучивши з тексту законопроєкту норми, навколо яких точилися найгостріші дискусії.