Натомість, у багатьох розвинених країнах ситуація протилежна: національні платіжні системи зовсім не поступаються міжнародним гравцям. Навпаки – вони домінують, посідаючи 70-90% ринку банківських карток.

У спецпроєкті з Interkassa "Економічна правда" розбиралася, які можливості проґавила Україна, відклавши розвиток власної системи, чому так історично склалося і що можна надолужити при більш динамічному розвитку НПС в подальшому.

Що таке український "ПРОСТІР"

Національний банк України запустив карткову платіжну систему "ПРОСТІР" у далекому 2002 році. Проте активно розвивати її почали тільки кілька років тому.

Досвід інших країн свідчить, що національні платіжні системи сприяють нижчій вартості міжбанківських платежів. У виграші всі: бізнес, банки, споживачі. До того ж розвинена НПС створює умови для додаткових надходжень до бюджету і позитивно впливає на детінізацію економіки.

Попри ці очевидні переваги, через 20 років після запуску системи "ПРОСТІР" в обігу перебувають лише близько 600 тис активних карток. Чому так?

Як пояснили в Нацбанку, це було стратегічне рішення: спочатку впевнитися, що картку можна використовувати в банкоматах і для оплати в магазинах та ресторанах, а вже після цього збільшувати кількість користувачів.

"Нелогічно активно пропонувати картки, якщо немає інфраструктури для їх використання. В останні роки чітко простежується активне зростання кількості пристроїв, які підтримують картки НПС "ПРОСТІР".

Наприклад, ще два роки тому ці картки приймали близько 80% POS-терміналів та АТМ (банкоматів. – ЕП), а зараз цей показник зріс до 98% POS-терміналів та 87% АТМ", – пояснюють у пресслужбі Нацбанку.

На думку директора Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександра Карпова, конкурентоспроможність національної системи була б значно вищою, якби її розвитком активніше займалися на початку 2000 років, коли українці тільки починали отримувати банківські картки.

"Більшість громадян, які хотіли отримувати доходи на банківські картки, уже це роблять. Без адміністративного впливу Національний банк не може конкурувати з Visa чи Mastercard. Це як пропонувати власнику айфона перейти на стареньку нокію.

Нацбанк не раз казав, що не буде застосовувати адміністративний вплив (для просування власної платіжної системи. – ЕП), і він цього не робить, за що ринок йому вдячний", – каже експерт.

Своєю чергою, більш активний розвиток "ПРОСТОРУ" в останні роки дає надію, що НПС з часом збільшить свою вагу на українському ринку, вважає начальник управління платіжних систем АТ "Банк траст-капітал" Павло Ничипоренко.

"Думаю, це питання часу. Якщо НБУ та "ПРОСТІР" будуть створювати такі вигідні умови для банків, то приблизно за два роки більшість з них працюватимуть з "ПРОСТОРОМ". У цієї системи є майбутнє, якщо її будуть розвивати такими темпами, як зараз", – переконаний він.

Навіщо українцям "ПРОСТІР"

У Нацбанку основними цілями "ПРОСТОРУ" називають національну платіжну безпеку та підтримку розвитку безготівкової економіки. Проте реальні переваги НПС значно ширші. Серед ключових експерти називають вигідні тарифи і поповнення державної казни.

"Розвиток НПС сприятиме збалансуванню платіжного ринку. Банки зможуть оптимізувати витрати та урізноманітнити продукти. Усе це допоможе розвивати безготівкові платежі та фінансову інклюзію.

Україні вкрай потрібна добре розвинена національна платіжна система з більш доступними тарифами для внутрішніх розрахунків.

"ПРОСТІР" зможе стати більш конкурентоспроможним, якщо продовжить розвивати платіжну інфраструктуру та впроваджуватиме технології", – вважає власник ТОВ "Укркарт" та акціонер АТ "ОКСІ БАНК" Ігор Фісун.

Переваги національної платіжної системи зводяться до трьох ключових пунктів.

• Національна безпека

Розвинена НПС необхідна з міркувань національної безпеки: "ПРОСТІР" дозволить забезпечити роздрібні розрахунки в країні в разі кризи, наприклад, якщо роботу інших платіжних систем обмежать або введуть щодо них санкції, відзначають у Нацбанку.

• Нижчі тарифи

Одне із завдань "ПРОСТОРУ" – забезпечити вигідні тарифи для користувачів системи, зазначає регулятор. Саме тому комісія для банків-емітентів карток, банків та інших організацій, які приймають ці картки для оплати, нижча.

Більш лояльні тарифи дозволяють знизити вартість обслуговування банківських карток для споживача, а картки соціально незахищених верств населення – обслуговувати без додаткових комісій.

"Працюючи з міжнародними платіжними системами, банки сплачують кілька видів комісій: транзакційні, квартальні, річні. Для невеликого банку суми виходять космічні. Звісно, усі ці комісії позначаються на тарифах за користування банківськими продуктами.

Комісії НПС "ПРОСТІР" суттєво нижчі, а підключення набагато простіше.

Співпраця з цією платіжною системою дозволить банкам зекономити значні кошти і пустити їх на розробку продуктів. Потрібно лише, щоб "ПРОСТІР" запрацював у e-commerce та на всій території України", – зазначає Павло Ничипоренко.

Альтернативна система також дасть змогу банкам гнучкіше реагувати на зміну цінових політик міжнародних платіжних систем. Оскільки всі тарифи "ПРОСТОРУ" зафіксовані у гривні, це нівелює валютні ризики, відзначили в Нацбанку.

Крім того, якщо ставка міжбанківської комісії (інтерчейндж) в Україні буде поступово знижуватися, це сприятиме посиленню конкурентоспроможності продуктів національної системи. Доходність картки "ПРОСТІР" буде приблизно такою ж, як і в інших платіжних системах, а витрати будуть значно нижчі.

• Збільшення надходжень до бюджету

Одним з класичних аргументів "за" національні платіжні системи є те, що комісії, які стягує така система, залишаються в економіці держави, на відміну від комісій, які стягують і виводять міжнародні платіжні системи.

Зокрема, цей меседж використовував для просування системи RuPay прем'єр Індії Нарендра Моді. У публічних виступах він казав, що використання карток RuPay служить благу країни. Комісії за транзакції поповнюють держбюджет, і це допомагає розбудовувати дороги, школи, лікарні.

Така заява викликала реакцію з боку Mastercard. Компанія поскаржилася, що Моді використовує націоналізм для просування власної системи. При цьому обсяг коштів, які Mastercard виводить з Індії як прибуток від діяльності, незначний.

Хай там як, а при збільшенні кількості користувачів "ПРОСТОРУ" ростиме і внесок системи до бюджету.

Що далі

Нацбанк продовжує активно працювати над тим, щоб зробити картки української системи привабливішими для споживача. Зокрема, наприкінці 2020 року "ПРОСТІР" почав випускати кобейджингові картки з UnionPay, які будуть працювати за кордоном.

Крім того, НПС стабільно збільшує кількість банків-учасників і працює над тим, щоб картки системи приймали в усіх торгових точках та інтернет-магазинах. Регулятор розраховує, що це допоможе залучити більше користувачів і вивести "ПРОСТІР" на новий рівень.

При цьому в Нацбанку підкреслили, що не ставлять собі за мету відвоювати якусь частку карткового бізнесу в Україні, а радше дбають про національну платіжну безпеку і пропонують дешевшу альтернативу міжнародним платіжним системам.

Міжнародний досвід і шляхи розвитку "ПРОСТОРУ"

Підхід країн до розвитку національних платіжних систем різний: одні виграли завдяки ранньому розвитку власних систем, інші вдалися до протекціонізму. Незалежно від кількості населення і моменту введення платіжних систем ці країни об'єднує те, що вони зафіксували певні позитивні результати.

Хоча ранній розвиток Україні не вдався, а агресивний протекціонізм не дуже підходить, є ще кілька інструментів, які дозволять "ПРОСТОРУ" збільшити кількість користувачів, вважає Павло Ничипоренко.

"Щоб "ПРОСТІР" став реальною альтернативою міжнародним платіжним системам, з ним повинні почати працювати різні платіжні сервіси. Наприклад, зараз перекази з картки на картку "ПРОСТІР" можна виконати лише на сайті Ощадбанку.

Щойно "ПРОСТІР" повноцінно запрацює в e-commerce та налагодить p2p-перекази, банки почнуть активніше підключатися до цієї платіжної системи", – упевнений експерт.

На його думку, також підтримають розвиток "ПРОСТОРУ" соціальні проєкти, виплата пенсій на такі картки та система бонусів за оплату поїздок у громадському транспорті. НПС вигідно використовувати і в зарплатних проєктах. Завдяки низьким комісіям банки зможуть пропонувати компаніям вигідніші тарифи. 

"Якщо картки "ПРОСТІР" працюватимуть на всій території України, а Нацбанк і далі буде вести політику доступної платіжної системи, банки самі знайдуть спосіб їх застосування", – резюмував Павло Ничипоренко.