Как во Львове роботов приручали

Коридорами Львівгазу ширилися чутки. Добре проінформовані люди казали, що в старому ангарі для автівок відкрилося секретне виробництво. За зачиненими дверима замість старих верстатів встановили 3D-принтери і на них друкують газове обладнання. Все майже так. Тільки замість принтерів, там орудують плазморізи та зварювальні роботи.

"Ми просто поставили галочку навпроти ШГРП"

Наприкінці минулого року в газорозподільних компаніях, що працюють під брендом РГК, стали роздумувати над відродженням виробництва. Раніше на підприємствах виготовляли окремі види продукції.

 "Планувалось, що ми будемо використовувати обладнання, яке вже є на інших газорозподільних підприємствах, - розповідає Тарас Китриш, фінансовий директор АТ "Львівгаз". – Щодо визначення виду продукції, ми просто поставили галочку навпроти ШГРП. Так і почалася історія RGC Production".

Проте не так сталося, як гадалося. На початку осені була проведена ревізія обладнання газових компаній. У виробничих загашниках залишилось дуже старе обладнання. Тому вирішили прорахувати цей проект, як окремий бізнес з новим обладнанням.

Тоді команда технарів взялася прораховувати бізнес-план. Саме його і прийняли на відкритому конкурсі корпоративного навчання "Батли РГК" – за нього проголосували всі керівники газорозподільних компаній.

Плазмова швачка у львівській Сахарі

Проект RGC Production затвердили на початку листопада 2018 року, а вже за кілька тижнів підшукали все необхідне обладнання.

 "Ми поїхали всією командою на виставку металообробки і на ній знайшли практично все обладнання для виробництва, - розповідає Тарас Китриш. – Вийшов зовсім інший формат. Ніхто не очікував що вийде так добре".

Дверцята та стінки майбутньої жовтої шафи починаються з викрійки. Тільки її робить не швачка з англійськими булавками у роті та ножицями в руках, а плазморіз.

Температура потоку плазми коливається від п’яти до 30 тисяч градусів

Замість ножиць тут працює сопло. Температура потоку плазми коливається від п’яти до 30 тисяч градусів. Плазморіз вирізає з листів сталі заготовки необхідної форми. Він же ріже труби і прорізає в них отвори для вварювання відвідних патрубків.

"Розкроювання взагалі не проблема, - говорить Павло Сербан, технічний директор АТ "Львівгаз", – Технолог сидить за комп’ютером і визначає, яка саме "викрійка" потрібна зараз. Вона по мережі "падає" на плазморіз, а оператор тільки натискає кнопочку "Старт" і подає на станок листи сталі з пачки".

Після цього всі комплектуючі частини потрапляють до філії Сахари у Львові. Цього літа в місті і так спекотно, але є місце де є і спека, і багато піску. Це камера обробки піскоструєм. Зараз на цій ділянці під високим тиском продувають всі деталі сумішшю повітря та піску.

"Абсолютно всі деталі обробляються: труби, каркас і навіть стінки та дверцята ШГРП, - говорить Павло Сербан. – Завдяки цьому усувається вся корозійна складова. Це значить що обладнання довше не буде піддаватись корозії і служитиме довше".

"Роботу ніхто не дзвонить"

Близько десятка робітників цеху зібрались навколо нового зварювального робота.  Замість електрода в маніпуляторі японського агрегата був маркер. Ним тестувалась точність роботи.  Першою роботою зварювального робота став напис на трубі - "RGC Production". Напис вийшов такий рівний, що у працівників навіть промайнула думка давати підписувати йому документи на відпустку.

"Звісно, що робот працює краще за людину, - розповідає Павло Сербан, технічний директор "Львівгазу". – Він робить рівні шви і повністю їх проварює. Єдине для чого роботу потрібна людина – це подавати в кондуктори деталі для зварювання. В нього не сльозяться очі, ніхто його не кличе і ніхто не дзвонить". Всі шви на трубах тестуються тиском води в 12 атмосфер. Цього достатньо, щоб перевірити якість та надійність готових виробів.

На питання, чи вже дали робітники прізвисько японському роботу Panasonic Павло Сербан злегка усміхається і говорить: - "Ні, на діда Панаса він поки що не тягне", маючи на увазі те, що зараз на RGC Production виготовляється лише один тип ШГРП - найрозповсюдженіший в Україні. Всього ж їх налічується десять.

"Можна фарбувати диски"

Після обробки піскоструєм та зварювання всі сталеві деталі мають попелястий сірий колір і переїжджають до фарбувального боксу, який вкритий шаром ярко-жовтого порошку. Це і є майбутня фарба, яка ще має запікатися в печі.

"Порошкова технологія не є новою, - зазначає співробітник фарбувального цеху Дмитро. – Її винайшли ще в 50-х роках минулого століття. Так само покриваються і автомобільні диски". Головна відмінність полімерно-пластичного фарбування -  утворення суцільного і рівномірного шару, який повністю вкриває поверхню деталі.

Після нанесення шару порошкової краски всі складові ШГРП потрапляють у інфрачервону піч. Там фарба запікається 15 хвилин при температурі 180 градусів. Саме тут і відбувається утворення того захисного шару, який має подовжити термін експлуатації ШГРП.

При цьому покриття зберігає еластичність. Якщо зігнути же пофарбований лист металу вдвічі шар не буде тріскатись і обсипатись, як це трапляється зі звичайними фарбами.

"Чим краще фарбування, тим довший термін експлуатації, - говорить Павло Сербан. – За такої якості збирання, обробки та фарбування - 30 років простоїть".

"Приварили - воно працює"

Основна функція шафових газорегуляторних пунктів– очищення газу від домішок і вологи та зниження тиску газу до рівня, необхідного для клієнтського обладнання: плит, котлів, водонагрівачів.  Вони мають дві повноцінні лінії для проходження газу.

"Вентилі українські, а от скидний клапан та регулятори тиску італійські – Pietro Fiorentini, - розповідає майстер збирання Петро - Газ може йти двома лініями. Це зроблено для того, щоб на випадок ремонту чи заміни фільтру не переривати газопостачання".

Тиск газу має бути постійним, щоб прилади працювали коректно. Якщо тиск раптом зростає шафовий регуляторний пункт має компенсувати цей стрибок або скиданням газу або припинивши подачу палива. Так само діє обладнання  і у випадку пониження тиску.

"Він має бути достатнім, щоб полум’я відривалось від пальника, - пояснює Павло Сербан, технічний директор АТ "Львівгаз". – Якщо тиск занизький газ перекривається автоматично без втручання персоналу".

"За такої якості збирання, обробки та фарбування - 30 років простоїть"

Але яким би сучасним та імпортним не були клапани та запірна арматура, налаштовується газорегуляторний пункт вручну. Обладнання, яке виробляють на RGC Production не потребує додаткових налаштувань на місці. Зборку в "секретному ангарі" у Львові ведуть фахівці, які налаштовують ШГРП на діючих газових мережах.

"Раніше, коли міняли шафну, спочатку приварювали, а потім приїжджала бригада, яка її налаштовувала, - розповідає Павло Сербан. – А цю: приварив і працює".

Менше ніж за півтора місяці з початку виробництва на RGC Production вже збирають по чотири ШГРП за зміну. Сучасне газове обладнання вже встановлюють у Волинській, Харківській, Сумський Вінницькій, Івано-Франківській області і місті Харкові.