Правительство выращивает монстра

Кабінет міністрів захопився ідеєю боротьби з економічними правопорушеннями.

Наприкінці травня на урядовому комітеті презентували концепцію Служби фінансових розслідувань - СФР.

Також був запропонований до обговорення відповідний законопроект.

Однак якщо проект і концепцію втілити в життя, то з'явиться ще один монстр, який і далі знущатиметься з бізнесу.

Так, зосередження в одному органі повноважень з протидії економічним порушенням може підвищити ефективність розслідування і попередити скоєння злочинів. Також це допоможе істотно зекономити бюджетні кошти.

Однак в українських реаліях благі наміри ініціаторів реформи виллються у додаткові проблеми для українського суспільства, передусім для бізнесу.

Дублювання компетенції

СФР перебере на себе повноваження податкової міліції, підрозділу боротьби з економічними злочинами МВС, СБУ і Державної фінансової інспекції.

Ідеологи законопроекту однією з його переваг називають консолідацію діяльності з розслідування всіх економічних правопорушень, але це не так.

Уряд пропонує відокремити підрозділи податкової міліції, приєднати до них Державну фінансову інспекцію та розширити сферу їх впливу, однак при цьому залишити органам МВС значну частину компетенції в економічній сфері.

Відтак, створення СФР не оптимізує структуру державних органів, а навпаки - стане причиною конфлікту служби з іншими підрозділами.

Два в одному

Законопроект продовжує небезпечну традицію поєднання в межах одного органа інспекційної функції і функції кримінального переслідування. Завдяки проведенню перевірок службовці СФР зможуть збирати докази про можливі протиправні дії в обхід гарантій, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.

Зокрема, в інспекційній процедурі особа зобов'язана надавати усні чи письмові пояснення, у кримінальному ж провадженні можна не свідчити проти себе.

Також в інспекційній процедурі представники держави можуть безперешкодно потрапляти на об'єкти, а в кримінальному провадженні - лише після дозволу суду.

Крім того, в інспекційній процедурі передбачений безперешкодний доступ і вилучення документів представниками держави, а в кримінальному провадженні доступ і вилучення документів можливі лише після санкції суду.

Які механізми розслідування економічних порушень буде використовувати майбутня служба? Питання риторичне. Можна спрогнозувати, що з моменту створення СФР доведеться забути про існування гарантій КПК у сфері економічних відносин - всі докази будуть отримуватися за адміністративною процедурою.

Діяльність податкової міліції і так спаплюжила багато новації цього кодексу, який, до речі, європейці вважають одним з найкращих на континенті.

Фото volynnews.com

Так, початок кримінального розслідування і автоматичне внесення відомостей до реєстру досудових розслідувань є елементом тиску на бізнес. Кількість вилучень документів у 2013 році з боку слідчих податкової міліції у 2,5 разу перевищувала кількість самих кримінальних проваджень.

Тобто у кожному провадженні слідчі більше двох разів приходили на одне і те ж підприємство - мабуть, добирати те, що не вдалося забрати під час першого візиту. При цьому слідчі МВС мали в середньому лише один випадок вилучення документів на кожні дев'ять кримінальних проваджень.

Крім того, поєднання вказаних функцій негативно впливає на об'єктивність розслідування і має значні корупційні ризики.

Люстрації не буде?

Репутація працівників податкової міліції у суспільстві не надто висока. Здавалося б, створення нового органа на базі податкової міліції є доброю нагодою для її кардинального очищення від людей із сумнівними життєвими цінностями або недостатніми професійними знаннями та навичками.

Це можна зробити за допомогою встановлення чітких параметрів переатестації. Скоротити кількість правоохоронців просто: законодавчо встановити чисельність кадрового складу у СФР та підрозділах служби. Це було б дієвим запобіжником від неминучого розростання кількості працівників відомства.

Однак у проекті закону переатестація не згадується, а визначення чисельності працівників віддане на відкуп керівнику СФР та уряду. Кількість та професійна придатність людей, які за рахунок держави будуть стежити за наповненням бюджету, визначатимуть політична кон'юнктура і забаганки керівництва СФР.

Проблема економії бюджетних коштів при створенні нового центрального органа виконавчої влади, вочевидь, не особливо турбувала авторів законопроекту.

Він передбачає, що до системи органів СФР входитимуть не лише центральний апарат і територіальні підрозділи, а й "спеціальні підрозділи, навчальні та науково-дослідні заклади, заклади охорони здоров'я, відпочинку, державні підприємства".

Труднощі контролю

Проект закону не передбачає дієвих інструментів контролю за діяльністю Служби фінансових розслідувань з боку громадськості. Тимчасом СФР буде постійно контактувати з малим і великим бізнесом, фізичними особами-підприємцями.

Ці контакти передбачатимуть застосування обмежувальних заходів і втручання у підприємницьку діяльність. Тому законопроект повинен бути доповнений, наприклад, нормою про створення незалежного органа адміністративного оскарження дій СФР на кшталт Уповноваженого із захисту прав підприємців.

Фото Олександра Єрмоченка

Платити більше?

Високий рівень оплати праці службовців СФР дозволив би залучити найкращих фахівців, зробити самостійними людей, які будуть розслідувати правопорушення на мільйони гривень. Це суттєво знизило б корупційні ризики.

Високі зарплати можна забезпечити за рахунок оптимізації структури СФР, інших правоохоронних органів та суттєвого скорочення чисельності їх працівників.

Крім того, законодавче встановлення адекватної грошової винагороди ліквідує можливість маніпулювання керівниками підрозділів СФР своїми підлеглими шляхом призначення або відмови у призначенні премій та доплат на власний розсуд. На жаль, законопроект не регулює питання розмірів зарплати і надбавок.

Реформуй - не реформуй

Отже, ідея створення СФР пов'язана не з бажанням держави зробити кардинальний переворот і нарешті почати ефективно боротися з економічними правопорушеннями, а з банальними косметичними змінами у сфері правоохоронних органів та перерозподілом владних повноважень.

Разом з тим, чинна концепція реформування кримінальної юстиції від 2008 року передбачає створення на базі податкової міліції Фінансової поліції у структурі Мінфіну без її об'єднання з Державною фінансовою інспекцією.

Це лягло в основу законопроекту про поліцію, підготовленого громадськістю. Його складовою частиною є положення про фінансову поліцію.

Мабуть, нема нічого простішого, ніж вирішити проблему боротьби з корупцією та неефективністю розслідування порушень в економічній сфері завдяки об'єднанню силових підрозділів під гучною назвою "Служба фінансових розслідувань".

Однак дієвими можуть стати лише ті зміни, які реалізуються в інтересах суспільства, а не влади. Проте ініціатори створення Служби фінансових розслідувань, очевидно, забули і про вимоги суспільства, і про необхідність існування гарантій для бізнесу від зловживань з боку правоохоронців.

Співавтор тексту - Борис Малишев, Центр політико-правових реформ

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.