Как налоговая искала налоги на OnlyFans

У професійних і не тільки колах вже декілька тижнів обговорюють "злив" даних з OnlyFans. І мова йде не про контент пікантного характеру, а про доходи творців цього (можливо, і не тільки цього) контенту із України. 

Як наслідок, з'явилося багато питань, у тому числі тих, які пов'язані із податками та наслідками для самих творців контенту. Найважливіші з них пропоную тут і обговорити. І краще розпочати із самих податків.

Що з податками?

Спрощено картина виглядає так. Якщо ви створюєте контент (не як ФОП) і напряму отримуєте за це винагороду, то в Україні потрібно буде сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) плюс 1,5% військового збору (скоро ставка може збільшитися до 5%). При цьому немає значення, чи отримали ви гроші із-за кордону і чи перерахували ви їх в Україну на свої особисті рахунки.

В окремих випадках можна стверджувати, що податки мали б бути меншими або в принципі не виникати. Наприклад, така ситуацію може мати місце, коли спливли строки давності, коли творці контенту перераховували отримані кошти на рахунки своїх ФОП або іноземних компаній, а також коли вони в принципі припинили вважатися податковими резидентами (наприклад, у зв'язку із переїздом за кордон на постійне місце проживання). Однак, усе залежить від індивідуальних обставин та наявних на руках документів.

OnlyFans і так сплачує податки в Україні: чи потрібно в такому випадку додатково сплачувати податки творцям контенту?

Дійсно, OnlyFans вже не перший рік сплачує в Україні 20% ПДВ на електронні послуги (той самий "податок на Google"). Фактично його сплачують підписники цієї платформи, коли перераховують їй кошти. Однак, ПДВ і податки, які стягуються з доходів творців контенту, не залежать один від одного.

Відповідно, в Україні кожен сплачує свої податки: OnlyFans – ПДВ, творці контенту – ПДФО і військовий збір (якщо працюють через ФОП – єдиний податок).

Як податкова дізналася про доходи творців контенту?

Між Україною та Великобританією діє угода про уникнення подвійного оподаткування. Окрім того, обидві країни є сторонами Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. 

Обидва документи дають право українській податковій запитувати британських колег необхідну інформацію для податкових цілей. Скоріш за все, податкова і користалася своїм правом.

Для України також нещодавно повноцінно почав діяти CRS – механізм автоматичного обміну інформацією по фінансовим рахункам з іншими країнами. Однак, навряд чи податкова отримала дані по доходам саме через CRS.

Чому саме зараз?

Головна причина виглядає очевидною: поповнити бюджет у скрутні для країни часи. Однак, дивно, що податкова вирішила отримати дані про доходи тільки зараз і за такий обмежений період: якщо вірити публічним джерелам, то мова йде про 2020-2022 роки. Наведені вище інструменти були у неї в арсеналі і раніше.

Не виключаю також, що податкова хоче підійти до цієї справи підготовленою, щоб з цієї історії зробити показову справу та донести чіткий меседж усім, хто монетизує свій контент на OnlyFans та аналогічних іноземних платформах: не забувайте сплачувати податки.

Що податкова буде робити з отриманою інформацією?

Скоріш за все, податкова спочатку направить запит для уточнення даних щодо отриманих доходів. Якщо вірити опублікованим в мережі документам, то дехто вже отримав такі запити та навіть погодився добровільно сплатити податки.

Якщо не буде відповіді протягом 15 днів або якщо податкову не задовільнить відповідь, то буде проведена податкова перевірка. У рамках цієї перевірки можуть співставити задекларовані (офіційні) доходи, які наявні у її базах даних, із "нововиявленими" сумами.

Після проведеної перевірки податкова підготує акт та ППР із донарахованими податками і штрафами. Однак, результати перевірки можна буде оскаржити через саму податкову або суд.

Якщо не вживати активних заходів, то після виникнення податкового боргу податкова зможе передати майно платника податків у податкову заставу, а через деякий час – продати його для погашення заборгованості перед бюджетом.

Звісно, що це лише базовий сценарій, який не виключає нюансів у кожному конкретному випадку.

Що зі штрафами?

Якщо не враховувати кримінальну відповідальність, то найбільший штраф може бути за несвоєчасну сплату податків, який варіюється від 10% до 50% від суми несплачених податків. Також може нараховуватися пеня за кожний пропущений день сплати. Звісно, що за окремі "провтики" є і інші штрафи, але вже меншого розміру. Наприклад, за ненадання відповіді на запит від податкової, про який згадувалося вище, передбачений штраф у розмірі 7 100 грн.

Однак, наразі діють певні послаблення, які були введені на період діє воєнного стану та якими творці контенту можуть ще скористатися. Якщо вони захочуть зараз задекларувати доходи від OnlyFans та сплатити усі податки, то податкова вже не зможе донарахувати штрафи і пеню за несвоєчасну сплату.

Що із кримінальною відповідальністю?

Потрібно розмежувати кримінальну відповідальність за ухилення від оподаткування та розповсюдження контенту для дорослих. Залежно від обставин, відповідальність в обох випадках може бути у вигляді штрафів або навіть позбавлення волі.

У першому випадку кримінальна відповідальність може настати за несплату податків у "великих" розмірах. При чому для кожного звітного року є свій поріг несплачених податків, по досягненню якого і настає ця сама кримінальна відповідальність.

Наприклад, у 2020 році мова йшла про 3,1 млн грн, 2021 – 3,4 млн грн, а 2022 – 3,7 млн грн несплачених податків. Тобто, на практиці мова йде про досить значні суми отриманих та незадекларованих протягом одного року доходів (більше 15 млн грн).

Що стосується відповідальності за розповсюдження контенту для дорослих, то напевно, головне питання полягає в тому, чи передасть податкова інформацію у правоохоронні органи. Звісно, в теорії таке можливо, але на практиці є нюанси.

По-перше, якщо податкова отримала дані про доходи через один з двох наведених вище міжнародних договорів, то така інформація є конфіденційною. Податкова може ділитися нею і розголошувати у дуже обмежених випадках. Щоб передати її поліції, потрібно отримати дозвіл від Великобританії.

По-друге, у податковій звітності творці контенту не відображають, за що саме вони отримали свої доходи, а також назву контрагенту (наприклад, англійську компанію, яку використовує OnlyFans). Сама ж податкова, як правило, також нечасто заглиблюється у ці деталі, якщо податки сплачуються за максимально можливою податковою ставкою (а це і є наш випадок).

Окрім того, хоча OnlyFans і не асоціюється із кулінарними або розважальними влогами, отримання доходу від цієї платформи не перетворює автоматично творця контенту на розповсюджувача поки що незаконного у нашій країні контенту.

Над чим варто подумати?

Звісно, це не всі питання, які можуть виникнути практиці. Однак, на останок пропоную звернути увагу на дещо інше.

Як мінімум останні 15 років світ рухається семимильними кроками до податкової прозорості, автоматичного обміну податковою і фінансовою інформацією, а також до впровадження нових інструментів контролю за сплатою податків. Україна не є винятком у цьому плані.

Наприклад, правила розкриття інформації щодо іноземних структур (КІК) та CRS – наша нова реальність, у якій українська податкова вже "тестує" свої можливості. Не за горами нас також чекає імплементація директиви DAC-7 із обміном інформацією щодо продавців, які ведуть свій бізнес через цифрові платформи.

Правила гри стають все складнішими, і в осяжній перспективі ми точно побачимо нові кейси, у яких податкова покаже свої спроможні в отриманні інформації про платників податків із-за кордону.

У такому світі грамотне персональне податкове планування стає необхідною складовою підприємця будь-якого рівня.