Миллионы на надзоре за строительством

Попри проведені реформи та дерегуляцію – скасування юридично, технічно та морально застарілих радянських норм і стандартів, – будівельна галузь в Україні залишається однією з найскладніших для заходів контролю.

Передусім це пов’язано з тим, що роками будівельний ринок перебував у зоні особливої уваги великих бізнес-груп, які намагалися його "перекроїти" або змінити відповідно до своїх інтересів.

Навіть зараз, коли питання захисту енергетичної інфраструктури або відновлення зруйнованих об’єктів є пріоритетом держави, будівельна галузь залишається "священною коровою" для перевірок.

Система архітектурно-будівельного контролю в Україні настільки закрита, що повного доступу до неї не мають ані громадські організації, ані профільні – як от Державна аудиторська служба України.

Процес будівництва нагадує "чорний ящик" Скіннера: на загал доступні дані лише про його підготовку та кінцевий результат. А як і що відбувається всередині – "комерційна таємниця".

Звісно, деякі скандальні проєкти вдається зупинити ще на етапі тендеру. Так було з "Охматдитом", коли переможцем стала фірма, що запропонувала послуги з відбудови корпусів за вдвічі вищу ціну – 307 млн грн. Така зухвалість викликала резонанс у суспільстві та була покарана: тендер скасували.

Проте широка громадськість не відзначила іншу проблему, з якою постійно стикаються аудитори. Ідеться про нарахування відсотків "консультантам", які здійснюють авторський і технічний нагляд під час будівництва.

Наприклад, якби скандальний тендер з відбудови дитячої лікарні залишився чинним, то приватна компанія, яку замовник обрав технічним наглядачем, отримала би 5,22 млн грн, що становить 1,7% від заявленої суми.

Тепер уявіть, скільки витрачається грошей на подібні приватні послуги, коли ціна договорів на будівництво сягає мільярдних показників. Одразу варто зауважити: таких невиправданих витрат – а ми говоримо про державні кошти – нараховується на десятки і сотні мільйонів гривень.

Будівництво на папері…

Будівництво починається не з будмайданчика. Воно готується в кабінетах забудовників та дозвільних організацій. І весь цей етап прихований від усіх. Спочатку замовник проводить тендер або визначає проєктну організацію, яка як окремий учасник будівництва є виконавцем проєктно-кошторисної документації.

Далі відбувається експертиза проєкту і на цьому етапі з’являються можливості для корупційних зловживань.

У 2017 році була пролобійована низка законодавчих змін у рамках дерегуляції будівництва: скасовані десятки застарілих нормативно-правових актів (ДБН) та приведені до сучасних стандартів. Принаймні так заявляли автори цієї реформи.

Торкнулися зміни і проведення експертизи проєктів будівництва та кошторисної документації, тобто відповідності проєктих рішень вимогам експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, нормативам життєвого середовища.

Експертиза проєктів обов’язкова для всіх об’єктів будівництва, що споруджуються на кошти з міських, державних або обласних бюджетів із кошторисною документацією на суму понад 300 тис. грн.

Проте якщо раніше такою діяльністю займалися лише кваліфіковані державні експерти, то після реформи 2017 року експертизу проводять так звані сертифіковані спеціалісти. Це представники організацій, які формально відповідають вимогам Мінінфраструктури.

Тобто замовник може вибирати експертів, які зроблять для нього експертизу проєктно-кошторисної документації. Або, як написано в мотиваційному проспекті на сайті однієї з організації, що займається такою діяльністю, "вартість (ціна) експертизи проєкту будівництва Вас приємно здивує".

При цьому експертна організація не відповідає за свої висновки. Вона лише констатує відповідність проєкту технічним нормам. Хоча саме на цьому етапі закладається бомба уповільненої дії, яка пізніше вибухає у вигляді збільшення витрат на будівництво.

…і в реальності

Коли починається будівництво, то замовник або генеральний підрядник зобов’язаний визначити та забезпечити авторський і технічний нагляди.

Технічний нагляд – це контроль будівельно-монтажних робіт, тобто їх відповідність будівельним нормам, правилам і держстандартам. Авторський нагляд здійснюється з метою забезпечення відповідності виконаних будівельних робіт проєктній документації.

Отримати кваліфікацію експерта технічного нагляду теоретично може будь-хто, якщо він має профільну освіту і пропрацював на будівництві три роки. Вартість навчання та атестації сумарно становлять трохи більше 21 тис. грн.

На практиці, з якою стикалися фахівці Держаудитслужби, замовник будівництва передає функції проєктної організації, науково-технічного супроводу та авторського нагляду підряднику. Що це означає?

Технічний та авторський нагляд починає коригувати проєкт уже після його затвердження проєктною організацією. Зазвичай ці пропозиції спрямовані не на здешевлення будівельних рішень, а на їх здорожчання. Адже підрядник після цього отримує більші кошти і пропорційно ростуть відсотки за додаткові послуги.

Ось кілька прикладів. У 2023 році Держаудитслужба аналізувала договори на будівництво за бюджетні кошти великих інфраструктурних об’єктів. На початку реалізації проєктів і після коригування підрядником ціни договорів кардинально збільшувалися: з 300 млн грн – до 1,1 млрд грн, з 2,5 млрд грн – до 3,8 млрд грн.

Скільки коштують додаткові послуги

Ситуація з "Охматдитом" показала, що не лише підрядники можуть заробляти на необґрунтованому завищенні вартості будівництва. Наявність супровідних послуг приносить зиск іншим учасникам будівництва, що може становити до 6% від виробничої собівартості об’єкта будівництва. Тобто чим дорожчий проєкт, тим більше грошей отримають "сертифіковані спеціалісти" за інжинірингові послуги.

Наприклад, сума додаткових витрат на будівництво об’єкта за 3,8 млрд грн перевищила 160 млн грн без ПДВ:

• науково-технічний супровід – 12 млн грн;
  
  
• утримання служби замовника – 26 млн грн;
  
  
• здійснення технічного нагляду – 38 млн грн;
  
  
• послуги інженера-консультанта – 56,5 млн грн;
  
  
• виготовлення проєктно-кошторисної документації – 23 млн грн;
  
  
• експертиза проєктно-кошторисної документації – 1,3 млн грн;
  
  
• здійснення авторського нагляду – 3,3 млн грн.

Здавалося, що наявність такої великої кількості супровідних послуг має гарантувати принаймні якість виконаних робіт.

Проте під час перевірок фахівцями Державної аудиторської служби встановлені масові випадки невідповідності виконаних робіт проєкту (відповідальні – авторський і технічний нагляди), неякісне виконання ПКД і прорахунки в ній (відповідальні – проєктні та експертні організації), оплата за невиконані або неякісно виконані роботи (відповідальний – технічний нагляд).

Виникає запитання: за що були заплачені з бюджету такі великі кошти?

Пропозиції Держаудитслужби

Нам усім потрібно навчитися заощаджувати, особливо якщо є можливість мінімізувати витрати. Це питання нашого виживання і нашої перемоги.

Будівництво – одна з галузей, у якій за раціонального підходу можна зекономити сотні мільйонів гривень. Тому Державна аудиторська служба пропонує низку змін у підходах до розрахунків витрат на будівництво.

1. Мають детально обґрунтовуватися причини збільшення вартості кожного об’єкта, якщо цього вимагають конкретні технічні рішення.

2. Варто розглянути питання про створення незалежної державної установи з питань сертифікації учасників будівництва (інженерів, архітекторів, експертів).

3. Скасувати практику залучення стороннього інженера-консультанта спеціалізованими замовниками (Службою відновлення, управліннями капітального будівництва), які мають у штаті інженерно-технічних спеціалістів та здійснюють відрахування на їх утримання з коштів на будівництво об’єкта.

4. Переглянути вимоги до учасників будівництва, які підлягають сертифікації, та визначити чіткі критерії для скасування сертифіката в разі виявлення порушень.