Українська правда

Как спрос провоцирует технологическую революцию?

Илья Кислицкий - 4 октября, 08:25

То чи почався новий етап технологічної революції? Це питання стає актуальним, коли ми бачимо широке поширення інноваційних продуктів. Кожна попередня технологічна революція базувалася на стійкому попиті. 

Наприклад, Британська промислова революція XVIII століття почалася завдяки ряду економічних факторів. Притік золота та срібла з Америки призвів до інфляції в Європі, що в поєднанні зі зростанням населення та торгівлі у Великій Британії стало основою для її промислового підйому.

Інформаційна революція XX століття — яскравий приклад того, як попит стимулює інновації. У цей період уряд США підтримував розвиток ІТ-індустрії за допомогою стимулюючої політики. 

Широке використання технологій пов'язане з впровадженням так званих "функціональних фінансів" у США після Другої світової війни та прискоренням глобалізації після 1980 року. Тоді уряд стимулював внутрішній попит, а глобалізація відкрила міжнародні ринки для американських ІТ-компаній.

Попит проти пропозиції: що важливіше? Існує стара економічна теорія про те, що пропозиція створює попит. Проте сучасні економісти вважають інакше. Кейнсіанський підхід стверджує, що саме попит стимулює інвестиції та сприяє розвитку технологій. 

Це видно на прикладі США в останні роки. Після пандемії COVID-19 американська економіка перейшла від збалансованої бюджетної політики до функціонального фінансування, що стимулювало попит і дало поштовх новим технологічним інноваціям.

Китай, з його величезною кількістю користувачів та розвиненою промисловістю, також демонструє приклад "наздоганяючих інновацій". Технологічні досягнення Китаю підтримуються попитом, який спрямовує подальший розвиток виробництва. В умовах слабкого попиту ключову роль відіграє державна політика в його підтримці.

Технологічна революція та штучний інтелект 

Чи ймовірно, що ми стоїмо на порозі нової технологічної революції, пов'язаної зі ШІ? Думки розділилися. Оптимісти вірять, що ШІ зможе замінити багато людських завдань. Наприклад, OpenAI прогнозує, що до 80% робочих завдань у США можуть бути автоматизовані за допомогою великих мовних моделей (LLM). Це вже вплинуло на оцінку багатьох компаній з індексу S&P500, які активно інвестують у ШІ.

Проте скептики, такі як економіст Дарон Асемоглу, вважають, що лише 20% робочих завдань у найближчі 10 років будуть покриті ШІ, і тільки чверть із них принесе реальну користь. В результаті, вплив ШІ на економіку може бути менш значущим, ніж очікувалося: близько 5% робочих завдань і лише 0,5% зростання продуктивності в США.

Поки що лише 5,4% американських компаній інтегрували ШІ у свою основну бізнес-модель. Це свідчить про те, що його повсюдне впровадження ще далеко.

Як попит впливає на технологічні інновації

З макроекономічної точки зору, ключове питання — що первинне: попит чи пропозиція? Класична теорія стверджує, що технологічні інновації залежать від пропозиції, і ринкові механізми приведуть економіку до рівноваги. 

Однак багато сучасних економістів підкреслюють роль попиту. Технологічний прогрес стимулюється не тільки наявністю капіталу і робочої сили, але й потребами ринку.

Однак у деяких випадках пропозиція обмежена фізично. Наприклад, в аграрному суспільстві збільшення попиту не завжди призводить до збільшення пропозиції землі. А в індустріальному суспільстві зростання попиту стимулює інвестиції в обладнання та промислове виробництво.

ШІ та дані як новий ресурс 

Сучасний розвиток ШІ залежить від даних. Хоча дані можна відтворювати, це не робить їх безкінечним ресурсом. Високоякісні дані необхідні для навчання ШІ-моделей, таких як LLM. Проте їх виробництво — складний і дорогий процес. Моделі потребують величезних обсягів даних для навчання, і з кожним роком їхні потреби лише зростають.

Дослідження показують, що до 2026 року світ може зіткнутися з нестачею високоякісних даних для навчання ШІ. За оцінками експертів, значна частина даних буде вичерпана до 2030-2050 років, що може уповільнити подальший розвиток ШІ. 

З огляду на те, що значна частина зростання вже закладена в акції компаній сектору ШІ, подальше зростання активів у цьому секторі викликає питання.

Так, деякі компанії, особливо з сектора апаратного забезпечення, вже почали переживати періоди "переоцінки реальності". Наприклад, Super Micro Computer Inc (надає серверні технології для хмарних обчислень) втратила 63% від максимумів у червні 2024; Micron (напівпровідникова компанія, що виробляє пам'ять і рішення для зберігання даних) втратила 42% за останній квартал. 

Лідери ринку програмного забезпечення, які активно використовують ШІ (Google, Microsoft, Adobe), залишаються стабільними, але і вони переживуть процес переоцінки — це лише питання часу.

Складнощі з виробництвом якісних даних можуть загальмувати розвиток технологій ШІ. Майбутнє ШІ залежить від того, чи зможуть компанії ефективно використовувати дані і створювати реальні продукти, що задовольняють ринковий попит.

Фіскальна експансія США відіграла важливу роль у підтримці попиту і технологічних інновацій. Важливо розуміти, що інновації і виробництво залежать від потреб ринку. Лідерами ШІ стануть ті, хто зможе створити додану вартість, де ШІ стане не просто трендом, а важливим інструментом для вирішення конкретних завдань.

Перспективи

Що стосується перспектив, економічні умови створюють не найкраще середовище для гучних бенефіціарів тематики ШІ. Проте дивно стабільними залишаються невеликі компанії з приватного сектора. 

Крім того, останнім часом нарощує потенціал тематика "Суверенного ШІ" — це здатність країни створювати ШІ за допомогою місцевих талантів на різних рівнях, спираючись на свою місцеву політику або національну стратегію ШІ. 

Насамперед, технології рухаються інтелектом, а не політикою, і будь-яка держава повинна мати можливість адаптувати ШІ до своїх місцевих потреб, щоб зберегти свої цінності і регуляторне середовище. 

За непрямими оцінками Nvidia, цей ринок займає близько 15% всього ринку інфраструктурних витрат на ШІ глобально. Серед успішних проєктів — суперкомп'ютер Scaleway у Франції, India AI Mission в Індії, проєкт Jupiter у Німеччині. 

З одного боку, це говорить про фрагментованість ринку і деглобалізацію, з іншого — про те, що приватний сектор (який згодом стає предметом біржової торгівлі) має дуже великий потенціал зростання через відсутність надмірної уваги з боку медіа. Але з часом ситуація зміниться.