"Энерговызовы", гривна и курс валют: какой будет осень для банковской сферы
Инновации в действии
Попри важкі умови війни, гривні не загрожують глобальні зміни, інфляція "не проковтне" вкладені кошти на депозит, а кредитні ставки не зростуть до "захмар’я".
Саме тому збереження облікової ставки на рівні 13%, як і ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами (16%), на основі яких формуються кредитна політика та дохідність більшості депозитів, стане одним з найголовніших завдань Нацбанку на поточну осінь. Що ще станеться в банківському секторі восени?
"Енергія" банків
Нові "енергетичні" випробування — віялові відключення світла чи навіть кількаденні блекаути — не спричинять глобальних збоїв в роботі банків. Адже більшість банківських відділень приєднана до системи Power Banking, що гарантує клієнтам отримання максимального спектра банківських послуг в умовах відсутності світла.
Впродовж останніх кількох місяців за частої відсутності електроживлення багатьом учасникам ринку вдалося оптимізувати власні робочі процеси. Це дає привід сподіватися, що робота банків восени буде щонайменше задовільною.
На мій погляд, навіть в умовах перебоїв зі світлом масового відтоку клієнтів не спостерігатиметься, адже наразі створені максимально сприятливі умови для здійснення всіх можливих банківських операцій.
Протягом літа банківський сектор довів, що енергетичні проблеми не є нездоланними. Адже клієнти не забирають готівку, не закривають рахунки — тобто не тікають з банків, хоча в суспільстві весь час вирують страхи та побоювання.
Я вважаю, що безперебійна робота банківських установ нівелюватиме негативні суспільні настрої, натомість посилюючи довіру до гривні, до економічної політики держави.
Що буде з курсом
Протягом року монетарна політика НБУ була досить ефективною та зваженою, що дало змогу активізувати кредитування та поступово переорієнтувати гривневі депозити на більш тривалі в часі — від 1 року до 2,5 років, за якими зараз фіксуються найбільші ставки — до 15% річних.
А впроваджений Нацбанком режим "керованої гнучкості" на валютному ринку суттєво зменшив "потяг" на валюту та дав змогу повернути ринкове регулювання курсів. Але при цьому, щоб запобігти неконтрольованим процесам, НБУ зберіг дієві важелі впливу на ринок, зокрема через механізм валютних інтервенцій, що вкрай важливо для нормального функціонування ринку під час війни.
Схоже на те, що до кінця року ситуація на валютному ринку навряд чи суттєво зміниться. Припускаємо, що курсові коливання американського долара до кінця року відбуватимуться в поточному "коридорі" допустимих (незагрозливих) у 41,3 грн - 42 грн, що загалом збігатиметься з курсовими розрахунками, закладеними в державний бюджет на 2024 рік.
Від початку року курсова політика Нацбанку була досить ефективною, адже попри економічні та воєнні чинники на ринку вже давно відсутні ажіотаж чи паніка, долар та євро не вважаються "дефіцитом", гонитва за валютою відсутня.
Звісно, що курсові показники більшістю громадян сприймається, як маркер економічної ситуації в країні. Тому ми прогнозуємо, що надалі Нацбанк діятиме ефективно, і коли виникне потреба - досить рішучо.
І попри можливі нові, ще незнані воєнні та економічні виклики загальна ситуація на валютному ринку залишатиметься досить стабільною та прогнозованою: гривні не загрожує неконтрольоване знецінення.