Гарантии происхождения электроэнергии: как обеспечить развитие "зеленой" генерации в Украине?

Провідні країни світу повним ходом впроваджують політики та стратегії розвитку, засновані на соціальній відповідальності та засадах збереження навколишнього середовища, ставлячи собі на меті до 2030 року скорочення або повне припинення викидів вуглецю.

Для виконання цих цілей запроваджується спеціальне регулювання, яке передбачає збільшення виробітку електроенергії з відновлюваних джерел. Такі зміни зобов’язують споживачів або ж самим починати виробляти "зелену" електроенергію, або шукати її на ринку.

Транснаціональні корпорації, такі як Apple, зайшли ще далі - вони вимагають від постачальників деталей для своєї продукції використовувати виключно "зелену" енергію.

За великим рахунком, використання "чистої" електрики в повсякденній діяльності великих корпорацій стало тенденцією. Корпоративна поінформованість зростає і в Україні: компанії намагаються виділяти більше часу та фінансового ресурсу на формування власного "зеленого" іміджу.

Один з механізмів, покликаних стимулювати перехід компаній на використання "чистої" електроенергії, – є так звані гарантії походження (ГП). Це європейський механізм віртуального маркування енергії, який дає споживачам впевненість у тому, що використана ними електрика – з відновлюваних джерел.

Перша спроба впровадження цього механізму в Україні відбулась у 2013 році, але у підсумку розбилась об каміння реальності. Коли може запрацювати внутрішній ринок гарантій походження та якими будуть ціни?

Запуск гарантій походження в Україні

Старт сертифікації виробництва "зеленої" енергії через гарантії походження (ГП) в Україні – це крок до запуску внутрішнього ринку.

Можливість торгівлі українськими ГП за його межами поки не оцінюється, адже європейське законодавство поки не дозволяє обіг українських гарантій походження в межах ЄС, а кожен продаж ГП іноземному партнерові вимагатиме укладання окремої угоди.

Тому після запуску цього механізму в Україні ціни будуть залежати від внутрішнього ринкового попиту до моменту створення умов торгувати ГП в межах ЄС. Діючий реєстр уже дозволяє торгівлю гарантіями походження на національному рівні.

Якою є ситуація на сьогодні? Хоча основною метою гарантій походження було підвищення прозорості джерел виробництва електрики та надсилання ринкових сигналів про попит на відновлювані джерела, існування гарантій походження може дещо викривити реальність.

Для того, щоб ГП подавали ринкові сигнали, що стимулюють інвестиції у розвиток ВДЕ, вони також повинні мати значну вартість.

Насправді ціни у світі можуть коливатися і вони значно нижчі, в порівнянні з вартістю електроенергії. Середня ціна гарантій походження у 2023 році становила лише 6 євро порівняно з приблизно 230 євро за МВт-год для електроенергії.

Зокрема, у 2023 році на організованому ринку (MGO), що оперується італійською біржою спотової торгівлі GME, середня ціна ГП за усіма окремими типами також становила близько 6 євро за МВт-год.

І хоча сертифікати забезпечують виробникам енергії додаткове джерело доходу, для виробників відновлюваної енергії це зростання прибутку навряд чи є достатнім для стимулювання значного збільшення інвестицій у виробництво "зеленої" енергії.

Для прикладу, ціни на ГП гідроелектростанції зазвичай варіюються від 0,05 до 0,5 євро за МВт-год, що за відсутності іншої фінансової підтримки занадто мало для стимулювання значних інвестицій у виробництво відновлюваної енергії.

Щоб ГП почали враховуватися в інвестиційних рішеннях виробників "зеленої" електроенергії, ціни мають зрости до рівня, що перевищує нинішні схеми державної підтримки та субсидій ЄС для ВДЕ.

Для вітрових установок ці ціни варіюються від 15 до 25 євро за МВт-год, для сонячних установок – від 17 до 22 євро за МВт-год, для установок на біомасі – до 89 євро за МВт-год.

Індустрія відновлюваних джерел енергії надзвичайно насичена, що залишає маржу прибутку низькою. У той час як виробництво електроенергії на газі обходиться дорожче, менш конкурентний ринок означає більш високу маржу прибутку для компаній, які використовують викопне паливо.

Причина цього полягає у структурі ринків електроенергії ЄС. Більшість ринків у Європі працюють на основі граничних витрат. Це означає, що на оптовому ринку ціна на електроенергію встановлюється на рівні ціни останньої найдорожчої одиниці електроенергії.

Відновлювана електроенергія набагато дешевша за невідновлювану через низьку вартість палива, тому вона розпродається першою та за нижчими цінами. Після того, як вся відновлювана електроенергія розпродана, потрібні дорожчі джерела.

Якщо ціна гарантій походження збільшиться, незважаючи на більш високий рівень конкуренції у сфері відновлюваних джерел, додаткові доходи можуть забезпечити стимули для інвестицій у "зелену" енергію.

Заклик ЄС до революції у сфері сталого розвитку звучить голосно та зрозуміло. Це означає, що підзвітність важливіша, ніж будь-коли.

Однак у світі, де енергетична компанія, яка на 100% працює на газі, може без проблем позиціонувати себе як 100% зелена, відповідальність за "брудну" енергію залишається завуальованою. Очевидно, це не може стати основним стимулом розвитку і українського ринку ГП.

З іншої точки зору з відходом від підтримки за механізмом "зеленого" тарифу, національні ГП позбавлять навантаження "карбонового бар’єра" CBAM для бізнесу, а виробники енергії з ВДЕ отримають додаткове джерело доходу. Крім того, за рахунок отримання коштів за реалізацію гарантій походження зменшиться обсяг витрат для ДП "Гарантований покупець".

Довідка. (CBAM Carbon Border Adjustment Mechanism) – це спеціальне регулювання імпорту в ЄС окремих товарів, виробництво яких пов’язане зі значними викидами парникових газів. Чим менше вуглецю у собівартості товарів - тим менше потрібно буде платити CBAM.

Це також "сходинка" до міжнародного визнання і правильний крок до того, аби в Україні запрацював ринок корпоративних РРА (проведення аукціонів та застосування корпоративних договорів купівлі-продажу електричної енергії). І за це варто поборотися!

Як це працює в Європі

На європейському ринку спостерігається постійне пришвидшення темпів зростання обсягів гарантій походження, які в останні роки складають 10-12% на рік. Щодня у країнах ЄС видається близько 265 тис. ГП, що дорівнює згенерованим обсягам ВДЕ.

Вони можуть бути проторговані на двосторонній основі або через спеціальні платформи, а безпосередня передача гарантій походження відбувається через платформу AIB Hub.

У свою чергу біржові платформи допомагають підвищити прозорість та ліквідність ринку. 2022 року Європейська енергетична біржа (EEX) запустила торговий майданчик для торгівлі ГП у форматі аукціону через свою дочірню компанію EPEX Spot, що дозволяє торгувати чотирма різними типами ГП: європейськими гідроелектростанціями, сонячними та вітровими електростанціями, а також Nordic Hydro.

Обсяги торгів не розголошуються, а ціни, досягнуті на першому аукціоні, варіювалися від 4 до 6 євро за МВт-год, що відображає поточні ринкові ціни – на сьогодні, ціна ГП в Європі коливається від 4 до 7 євро.

Нині гідроенергетика, як і раніше, є основним джерелом ГП у країнах ЄС, за ними йдуть вітрові гарантії походження. За найоптимістичнішими оцінками, ціни на гідро-ГП за 15 років досягнуть понад 12,5–12,8 євро за МВт-год.

При цьому майбутні ціни на ГП в Європі складно прогнозувати, навіть за підтримки складних моделей, через очікуване зростання ринку, обумовлене попитом і пропозицією, що впливає на ринкові рівноважні ціни на різні ГП в різних країнах.

Деякі технології ГП є більш бажаними для споживачів і на них формуються вищі ціни через високий попит.

Хто буде реалізовувати ГП в Україні

В Україні організований ринок енергоносіїв та електроенергії представлений "Українською енергетичною біржою" (УЕБ) яка, забезпечує конкуренцію на ринку електроенергії і має багаторічний досвід роботи та зібрала на своєму майданчику акредитованих покупців і продавців.

ГП на торговому майданчику біржі можна буде реалізовувати разом з енергією та окремо. Хоча УЕБ вбачає найбільшим продавцем "Гарантованого покупця", взяти участь у торгах також зможуть виробники, які не входять до складу балансуючої групи "ГарПоку".

Враховуючи, що ГП мають обмежений термін обігу та незначні витрати, логічно, що виробники будуть випускати гарантії походження незалежно від того, чи зможуть вони їх продати. Потенційна база для видачі гарантій походження в річному вимірі становить близько 8 млн гарантій походження.

З запуском торгів на національному рівні очікуються найнижчі ціни, що спостерігаються у сценарії з найбільшою пропозицією та через початковий низький інтерес. Державне регулювання цін не передбачено.

Ціновий коридор може варіюватися від 0,5 євро за МВт-год (23 грн за МВт-год) до 0,9 євро за МВт-год (41 грн за МВт-год), в залежності від поведінки учасників ринку і беручи до уваги переважаючі нормативні вимоги і готовність чи здатність платити адекватно.

З приєднанням до АІВ (Спеціальна організація, що використовується для транскордонного визнання гарантій походження – Ред.) у 2026 році українські ГП будуть визнаватися на європейському рівні.

Український ринок ГП буде тісніше інтегрований з європейським, це може призвести до вирівнювання цін і в перспективі - їхнього зростання до європейських рівнів. Гарною новиною є те, що ГП відокремлені від обігу електроенергії.

У разі продажу лише ГП, можна буде не зважати на фізичні бар'єри транспортування електроенергії, що створює проблему в торгівлі електроенергією, де учасникам ринку доводиться конкурувати за доступну потужність міждержавних перетинів.

Торгівля електроенергією відокремлена від фізичних потоків, але фізичні потоки та інфраструктура залишаються бар'єрами міжнародної торгівлі електроенергією, та учасникам ринку доводиться брати участь в аукціонах на купівлю пропускної спроможності міждержавних перетинів.

За фундаментальною концепцією попиту та пропозиції ціна європейського ГП залежить і від таких факторів як вік, технологія виробництва та розташування електростанції.

Голландські ГП, наприклад, мають високі ціни через обмежену пропозицію та високий споживчий попит, тоді як норвезькі ГП мають низькі ціни через надмірну пропозицію та менший інтерес з боку споживачів.

Серед іншого, ціна формується під впливом таких факторів як місяць, кількість вироблених ГП або потужність виробництва, розмір ринку або тарифів, а також від національних нормативних правил, як то правила щодо видачі сертифікатів ГП на субсидовану електроенергію: цікавим результатом є те, що виробники відновлюваної енергії в Німеччині, що беруть участь у будь-якій схемі підтримки, не мають права видавати гарантії походження, що робить країну найбільшим імпортером гарантій походження.

Але навіть якщо угода була б укладена за поточними правилами, Німеччина не змогла б купити українські ГП, оскільки ми не маємо спільних кордонів, а визнання гарантій походження є лише там, де є прямий імпорт або експорт енергії.

Крім того, ціни схильні до значної волатильності. Щомісячний аналіз цін на італійському майданчику MGO показує вищі середні ціни в перші 8 місяців року, тоді як в наступні 4 місяці ціни знижуються.

Більшість попиту на гарантії походження становлять корпоративні споживачі. Впровадження ГП надає свідомим споживачам можливість вибирати джерело своєї споживаної електроенергії та можливість підтримувати загальний тренд переходу до зеленої енергетики.

Одним із важливих аспектів як європейського, так і українського ринків є процес екологічного навчання споживачів та учасників ринку. Якщо українські компанії активніше перейматимуть європейські стандарти ESG (Environmental, Social, Governance), це може значно стимулювати попит.

Оскільки очікується, що корпоративні споживачі стануть більш усвідомленими про необхідність придбання екологічно чистої електроенергії, попит збільшиться і підвищить ціни на ГП до більш високого рівня.

Коли ціни GO зростуть, як прогнозується, споживачі, які бажають купувати зелену електроенергію за низькими цінами, можуть переключитися на інші альтернативи придбання "зеленої" енергії, такі як PPA, які надають більш безпосередній вплив на збільшення виробництва зеленої електроенергії.

Цей механізм може позитивно вплинути на конкуренцію на ринку електроенергії загалом, та у галузі ВДЕ зокрема. Тому майбутнє саме за впровадження інституту корпоративних РРА в Україні.