Можно ли увеличить импорт электроэнергии из ЕС

Через те, що більша частина традиційних централізованих електростанцій України були окуповані, зруйновані або атаковані, гостро постає проблема дисбалансу між попитом і виробництвом електроенергії. 

Цієї та наступної зими великий дисбаланс, якщо його не компенсувати, може мати руйнівні наслідки.

Електроенергія потрібна не лише економіці та бізнесу, але й для постачання води населенню та підтримки роботи систем централізованого теплопостачання в містах. 

Взимку, коли температура опускається нижче нуля, попит на електроенергію досягає максимального рівня, і муніципальні комунальні підприємства є особливо вразливими. Їх інфраструктура може бути пошкоджена через замерзання у разі тривалих відключень електроенергії. 

Отже, є багато причин для занепокоєння і нагальна необхідність задіяти всі можливості для захисту та відновлення енергопостачання України.

Чотири напрямки дій

Для запобігання найгіршим сценаріям розвитку подій є чотири напрямки дій: посилення протиповітряної оборони, ремонт генерації та децентралізовані нові потужності, передавальні мережі для імпорту, а також енергоефективність та управління попитом на електроенергію. 

Заходи в усіх цих чотирьох сферах мають здійснюватися одночасно і якнайшвидше. Необхідно зробити все можливе, щоб українські міста були придатними для життя, а економіка працювала, незважаючи на триваючі російські атаки.

Посилення протиповітряної оборони є головним пріоритетом, оскільки життєво важливо захистити те, що ще залишилося, підтримувати систему в робочому стані і захистити робітників на будівельних майданчиках, де ведуться ремонтні роботи або зводяться нові об'єкти.

Ремонти та альтернативні рішення щодо постачання, такі як додавання гнучкого і децентралізованого виробництва електроенергії, включаючи когенерацію та відновлювані джерела енергії, вже обговорювалися в кількох звітах і публікаціях, які надають рекомендації та рішення.

Імпорт електроенергії з ЄС є ще одним джерелом підтримки. Після аварійної синхронізації 16 березня 2022 року з'єднання енергосистем з країнами-членами ЄС зараз дозволяє Україні отримувати до 1,7 ГВт імпорту. Подальше розширення зв’язків з енергосистемою ЄС може відіграти важливу роль як у подоланні поточної кризи, так і в повоєнному відновленні.

Нарешті, заходи з оптимізації споживання та зменшення пікового попиту в зимовий період можуть відігравати значну роль, і їх не можна упускати в загальних зусиллях. 

Чому передача електроенергії потребує особливої уваги

Використання наявних можливостей для розширення торгівлі електроенергією між Україною та ЄС не лише забезпечить величезні короткострокові переваги, буквально рятуючи життя людей, але й матиме першорядні середньо- та довгострокові вигоди.

Щоб дослідити тему розширення міждержавних електричних мереж України із західними сусідами, яка раніше широко не обговорювалася за межами технічних експертних кіл, проект Green Deal Ukraine підготував доповідь "Шість варіантів прискорення передачі електроенергії з континентальної Європи в Україну на наступні дві зими". Вона дає детальну оцінку ситуації та окреслює потенційні рішення.

Зимові пікові навантаження в Україні очікуються в діапазоні від 18 до 19 ГВт, в залежності від температури навколишнього середовища. За нашими оцінками, що базуються на експертних консультаціях та наявних даних, дефіцит електроенергії взимку 2024/25 року може становити до 5,8 ГВт, що майже дорівнює потужності окупованої Запорізької атомної електростанції. 

Попри зусилля з ремонту та будівництва нових потужностей, цей величезний дефіцит не може бути повністю покритий власними силами України.

Шість опцій для розширення електричних зв’язків між Україною та ЄС

Збільшення можливостей як для експорту, так і для імпорту електроенергії з ЄС буде рішенням, про яке Україна не пошкодує. Наш аналіз показує, що є шість доступних варіантів, які можуть бути реалізовані відносно швидко:

• усунення "вузьких місць" в мережах як в Україні, так і в сусідніх країнах, наприклад, реконструкція та модернізація підстанцій у прикордонних регіонах, що може дозволити ENTSO-E встановити вищу потужність дозволеного експорту в Україну вже цієї зими;
• розширення взаємозв'язків між Польщею та Україною шляхом модернізації лінії 400 кВ Жешув-Хмельницький та перепрофілювання лінії 220 кВ Замость-Добротвір;
• прискорення будівництва та введення в експлуатацію запланованих проєктів з передачі електроенергії між Україною та країнами-членами ЄС, зокрема Словаччиною та Румунією;
• використання передових технологій, включаючи динамічне керування потужністю ліній (DLR) та силову електроніку, для оптимізації функціонування існуючих мереж;
• використання наявних в Україні мереж 110 кВ, включаючи п'ять з'єднань 110 кВ з Молдовою як додатковий спосіб імпорту електроенергії, або підключення нових потужностей в прикордонних регіонах за межами України, щоб скористатися перевагами захищеного неба в сусідніх країнах;
• усунення вузьких місць на ринку постачальників електричного обладнання та запасних частин, необхідних для ремонту, модернізації та будівництва нових мереж, які зараз є дефіцитними в усьому світі з огляду на високий попит. Необхідно знайти рішення з постачальниками, щоб швидше підтримати Україну, розглядаючи також можливість створення спільних підприємств.

Описані вище рішення можуть бути реалізовані відносно швидко за наявності політичної волі відповідних стейкхолдерів в Україні та країнах-членах ЄС, конструктивного підходу та належної координації.

У короткостроковій перспективі, на найближчу зиму, додаткові 0,5 ГВт імпорту України є реалістично можливими, навіть якщо буде реалізована лише частина заходів, перелічених вище. 

Наступної зими 2025/26 року, за комплексного підходу, можна додати ще 1,4 ГВт. Наш аналіз показує, що досягнення загальної потужності передачі електроенергії з країн-членів ЄС в Україну в 3,6 ГВт є реалістичною метою, до якої варто прагнути.

Для забезпечення стійкості економіки та її відновлення, модернізація та будівництво нової мережевої інфраструктури м

оже створити високоякісні робочі місця та стимулювати економічне зростання. Це також може допомогти залучити інвестиції у нові проєкти будівництва генеруючих потужностей. Також треба розглядати розширення та зміцнення зв’язків з енергосистемою ЄС як прикладний, технічний аспект Європейської інтеграції.

Співавторка: Сюзанна Ніс, керівник проєкту "Green Deal Ukraїna" в Центрі ім. Гельмгольца в Берліні