Масштабировать вырубки в Карпатах: как новый законопроект будет удовлетворять аппетиты бывших лесоводов

Недавно в медіапросторі обговорювали законопроєкт, що передбачає скасування оцінки впливу на довкілля для суцільних санітарних рубок площею до 10 га.

Позиція громадськості виявилася сильнішою і запланований для розгляду у першому читанні законопроєкт зняли з порядку денного Верховної Ради.

Утім, без сумніву, за деякий час спроби протягнути його через парламент продовжаться, адже його автори дуже вболівають за своє дітище.

Основним автором законопроєкту №9516 є Олександр Матусевич, який до обрання народним депутатом пʼять років керував Вигодським лісгоспом на Івано-Франківщині. У невтаємничених в особливості лісового господарства може скластися враження, що нардеп прагне масштабувати на всю Україну ефективні практики ведення лісового господарства, напрацьовані його підприємством.

Частково це так, але слово "ефективні" тут, очевидно, зайве.

Понад 250 гектарів лісу знищили за два роки

Гляньмо на відкриті дані щодо заготівлі деревини Вигодським лісгоспом. Один із параметрів – скільки деревини і на якій площі заготовлено різними видами рубок.

За другим параметром у Вигодському лісгоспі щонайменше з 2019 року (відтоді доступна статистика) безперервно домінували саме суцільні санітарні рубки: у середньому 40% деревини щорічно отримували саме від таких рубок.

Не змінилася ситуація і у 2022 році, коли лісгосп став філією держпідприємства "Ліси України". За неповні два роки філії виписали понад 200 лісорубних квитків (дозвільних документів) на проведення суцільних санітарних рубок.

Таку велику кількість можна пояснити обмеженням максимальної площі рубки 1 га (у такому разі не потрібно проходити процедуру оцінки впливу на довкілля). Проте далеко не всі квитки видані на одну ділянку. У будь-якому разі йдеться про понад 250 га лісу, зрубані суцільними санітарними рубками з жовтня 2022 року.

Секрети майстерності: як здоровий ліс перетворити на хворий

Наведені графіки ілюструють, що для Вигодського лісгоспу санітарні рубки є основним способом заготівлі деревини – 60% від суцільних та вибіркових санітарних рубок. При цьому частка ділової деревини, придатної для виготовлення продукції з дерева, становить у заготівлі близько 40%.

Це на кілька відсотків більше, ніж у Тетерівському лісгоспі, що на Київщині, який вважається одним з найкращих у країні за ефективністю ведення лісового господарства. Тут санітарні рубки дають лише десяту частину заготівлі деревини.

Тобто Вигодський лісгосп на рубках дерев, які за документами є хворими, отримує більший відсоток якісних колод для промисловості, ніж Тетерівський лісгосп при планових рубках у здорових лісах.

Можливо, це тому, що не всі ліси, вирубані вигодськими лісниками, були хворими? Дійсно, учасники Української природоохоронної групи у 2020 році виявили у Вигодському лісгоспі низку ділянок здорового лісу, які зазначалися в документах майже повністю засохлими.

Такі "подвиги" породжують жагу до нових рекордів. У 2024 році Вигодський лісгосп запланував найбільше суцільних санітарних рубок серед усіх філій "Лісів України" – 67 тис куб м. Це понад 2 тис великих вантажівок, заповнених деревиною. Лісгосп з радістю буде рубати ще більше, якщо депутати підвищать поріг процедури оцінки впливу на довкілля для суцільних санітарних рубок до 10 га.

Під загрозою дерева, яким понад 140 років

Рубають у Вигодському лісгоспі не лише здорові ліси, а й праліси. Ідеться про ділянки, попередньо визначені як праліси та квазіпраліси, але статус яких під час польових досліджень не підтвердився через невідповідність окремим критеріям.

Наприклад, виявлені сліди рубок окремих дерев або інші незначні пошкодження, які не знижують цінності лісу, але не дозволяють присвоїти йому статус пралісу. Таких старовікових лісів у лісгоспі близько 1 500 га (середній вік – 145 років).

За даними відкритого реєстру лісорубних квитків, протягом 2020-2023 років було проведено рубки щонайменше в межах трьох таких ділянок на площі 12 га. Інформація про виділ 2 кварталу 9 Свічівського лісництва Вигодського лісгоспу – на карті пралісів, квазіпралісів та природних лісів України від "WWF-Україна".

Практика суцільних санітарних рубок природних лісів віком 120-140 років і більше є звичною для низки карпатських лісгоспів навіть зараз. У 2023 році про цю проблему як приклад знищення лісів України для заготівлі деревини, що поставляється в країни Європейського Союзу, писав Greenpeace.

Кому потрібен законопроєкт, який суперечить вимогам ЄС

Невдовзі ситуація може змінитися. Наприкінці 2024 року в ЄС набуває чинності "Регламент про знеліснення" (EUDR), який має на меті зупинити поставки на ринки ЄС деревної продукції, виробництво якої пов’язане з деградацією лісів.

Вирубка старовікових лісів і створення на їх місці монокультур у Вигодському та інших карпатських лісгоспах є чітким прикладом деградації в розумінні EUDR.

Це означає, що деревообробники, які отримують заготовлену таким чином продукцію, з 2025 року не зможуть її експортувати на ринки країн ЄС. Особливо в умовах браку прозорості лісової галузі. Здавалося б, у такій ситуації і керівництво "Лісів України", яке опікується 75% наших лісів, і Держлісагентство мали б визнати цю проблему і спрямувати свої чималі ресурси на її розвʼязання.

Натомість вони одностайно вирішили, що значно важливіше дозволити лісгоспам-порушникам рубати ще більше, і взялися захищати законопроєкт №9516, який законсервує на роки нинішні проблеми та породить низку нових.

Отже, думка про те, що цей законопроєкт міг бути розроблений передусім для задоволення апетитів Вигодського лісгоспу та інших лісгоспів Карпат і з повним ігноруванням інших зацікавлених сторін, не здається неймовірною. Від його ухвалення в поточній редакції точно не виграють ні старовікові ліси, ні ефективність управління лісами, ні воєнна економіка України.