Финансирование агрессии: Доходы России от нефти и газа превышают 680 миллиардов евро

Європейський Союз досяг значних успіхів у зменшенні своєї залежності від російського викопного палива. З серпня 2022 року ЄС припинив імпорт російського вугілля, значно скоротив споживання газу та диверсифікував свої газові поставки. 

У 2023 році ЄС імпортував лише трохи більше чверті російського газу, від обсягу 2021 року, включаючи скраплений природний газ (СПГ). Хоча поставки російської нафти до Європи також зменшилися, падіння не було таким драматичним. Крім того, Сполучені Штати відіграли важливу роль у послабленні російської економіки через вторинні санкції.

Терміновість посилення санкцій на викопне паливо

Попри ці зусилля, їх недостатньо. З моменту повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія заробила понад 680 мільярдів євро на експорті викопного палива. 

Країни ЄС та G7 мимоволі підтримали цей дохід своїми закупівлями російського СПГ та нафтопродуктів. Це фінансування дозволило Росії продовжувати агресію в Україні, що призвело до руйнівних атак на енергетичну інфраструктуру України та залишило тисячі цивільних без електрики.

Доходи Росії від викопного палива наразі становлять лише чверть від того, що було до лютого 2022 року. Незважаючи на це, країна все ще має достатньо коштів, щоб не лише продовжувати війну в Україні, а й збільшити свій військовий бюджет більш ніж на 60% у 2024 році. Такі значні зміни в російській економіці навряд чи будуть тимчасовими.

Хоча очікується, що економічна основа війни Путіна зрештою зруйнується, на це можуть піти роки. Затяжний конфлікт посилить людські та економічні втрати, підштовхне Україну до краю та підвищить ризик поширення війни на пострадянські держави та країни НАТО. 

Війна Путіна спрямована не лише проти України; вона спрямована проти Заходу та його цінностей, включаючи демократичні вибори, права людини та ініціативи щодо зміни клімату. Наразі ця війна ведеться на українській землі, але вона легко може поширитися за її межі. 

Тому санкційну політику проти російського викопного палива необхідно значно посилити, щоб обмежити військові можливості Росії та підтримати виживання та стабільність України.

Критична важливість нафти

Пріоритетом посилення має стати нафтова галузь, оскільки сира нафта та нафтопродукти складають основну частину доходів Росії від викопного палива. Продаж сирої нафти вище встановленої граничної ціни в 60 доларів за барель та успішне обходження інших західних нафтових санкцій дозволяють Росії поповнювати свій бюджет (доходи від нафти та газу склали 30% усіх доходів федерального бюджету в 2023 році) та військову скарбницю, підтримуючи прийнятний рівень життя.

По-перше, слід прийняти жорсткішу політику щодо лазівок у чинних санкціях. Усі лазівки неможливо закрити, але високопрофільні приклади покарань вже стримують інших гравців від обхідних шляхів. 

Деякі вторинні санкції (особливо накладені США) виявляються дуже ефективними. По-друге, граничну ціну на нафту слід знизити. Найнижчий запропонований рівень обмеження цін на сиру нафту становить 30 доларів за барель. Цей рівень виправданий низькою вартістю виробництва російської нафти. 

Однак через президентські вибори в США в листопаді нинішня адміністрація США боїться навіть найменшого ризику зростання цін, інфляції та інших наслідків, які можуть стати виборчою проблемою на користь республіканського кандидата. 

Проте варто спробувати знизити ціну до мінімального рівня разом із негайним впровадженням посилених заходів контролю. Особливо важливими є негайні та всебічні санкції проти суден, що порушують обмеження цін на нафту (тіньовий танкерний флот, який Росія використовує проти Заходу), та заборони на імпорт нафтопродуктів із сирої російської нафти (закриття "лазівки у переробці").

Індія та Росія: Співпраця нафтогазових гігантів

Індія, яка є третім за величиною споживачем нафти у світі, підписала однорічну угоду з Росією на постачання нафти в рублях. Згідно з джерелами, Індійська компанія Reliance Industries, оператор найбільшого в світі нафтового комплексу, погодилася купувати щонайменше 3 мільйони барелів нафти на місяць у Російської компанії Роснефть. 

Це є частиною стратегії президента Росії Володимира Путіна щодо знаходження альтернативних шляхів торгівлі, незважаючи на санкції США та Європи. Угода передбачає придбання двох партій по одному мільйону барелів сирої нафти Urals з можливістю купівлі ще чотирьох партій щомісяця за зниженою ціною в 3 долари за барель порівняно з базовою ціною на нафту Dubai. 

Крім того, Reliance купуватиме одну-дві партії на місяць низькосірчистої нафти, головним чином ESPO Blend, з російського порту Козьміно за ціною 1 долар вище за котирування Dubai. Платежі за нафту будуть здійснюватися в російських рублях через Індійський банк HDFC та Російський Газпромбанк.

 Ця угода дозволяє Індії забезпечити себе нафтою за вигідними умовами, тоді як Росія отримує стабільний дохід, незважаючи на санкції та тиск з боку Заходу. Таким чином, Індія залишається найбільшим покупцем російської нафти на морі після зупинки закупівель західними країнами.

Поза нафтою: важливість санкцій щодо СПГ

Ми вже третій рік спостерігаємо за повномасштабним вторгненням Путіна, і імпорт ЗПГ до ЄС не знизився. Фактично, у другий рік вторгнення обсяги імпорту російського ЗПГ до ЄС залишаються на понад 30% вищими, ніж до початку вторгнення. Особливо проблематичними є високі рівні імпорту газу в Іспанії, Франції та Бельгії.

Отже, ще одним пріоритетом має бути прийняття повної заборони експорту російського ЗПГ коаліцією цінових обмежень, а також продовження поточного тиску на російські проєкти ЗПГ. У міру нагрівання обговорень у ЄС щодо 14-го пакета економічних санкцій проти Росії, напруга зростає, і все більше голосів закликають Європейський Союз запровадити повну заборону на російський ЗПГ, включаючи перевалку ЗПГ в країнах ЄС, які продовжують їх підтримувати. 

Крім того, необхідно швидко та повністю відмовитися від російського викопного палива в країнах, які беруть участь у санкційній політиці проти Росії. Крім того, важливо продовжувати дипломатичні зусилля щодо залучення Китаю та Індії до санкційної політики, підтримуваної вторинними санкціями проти китайських та індійських компаній, які допомагають Росії обходити санкції.

Російська економіка: Вплив санкцій та доходів від нафти

Згідно з останніми даними, доходи Росії від експорту нафти залишаються високими, незважаючи на санкції. У квітні 2024 року доходи від продажу нафти сягнули 17,2 мільярда доларів США, що допомагає підтримувати фіскальну стабільність країни. Зростання світових цін на нафту, де середня ціна марки Brent досягла 90 доларів за барель, підтримує стабільність рубля та бюджет Росії. 

У січні-квітні 2024 року обсяг експорту сирої нафти та нафтопродуктів становив у середньому 570 мільйонів доларів на день, що на 22% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. 

Профіцит торгового балансу Росії зріс на 14% з 37,2 мільярда доларів у січні-квітні 2023 року до 43,7 мільярда доларів у аналогічний період 2024 року. Надходження від нафти та газу збільшилися на 82%, а ненафтові – на 37%, що більш ніж компенсувало зростання витрат на війну (+22%). Проте макроекономічні резерви Росії скорочуються, і в майбутньому країна може зіткнутися з економічною нестабільністю. 

Після початку повномасштабного вторгнення Росія витратила майже 54 мільярди доларів ліквідних активів Фонду національного добробуту (ФНБ). У фонді залишилися лише золото і юань, які не можуть бути легко використані для фінансування бюджету в широких масштабах. 

Це змусить режим покладатися на збільшення внутрішніх позик, що призведе до зростання вартості цих запозичень. Знерухомлення майже 300 мільярдів доларів резервів Центрального банку Росії серйозно обмежує простір для політичного маневру влади в питаннях управління економікою.

Прозорість даних у Росії: Обмеження та наслідки

Міненерго Росії припинило надавати Росстату дані про виробництво бензину та дизельного палива в цілях забезпечення інформаційної безпеки ринку нафтопродуктів. Росстат не опублікував надані раніше щотижневі дані про виробництво бензину та дизельного палива, обмежившись періодом за квітень і перші чотири місяці поточного року. 

Міністерство енергетики Росії зазначило, що враховуючи геополітичну ситуацію, розкриття такої інформації може стати підставою для маніпулювання ринком з боку недобросовісних учасників. Не уточнено, чи будуть опубліковані статистичні дані за травень і наступні місяці.

За даними Міненерго, закриття цих даних сприятиме зміцненню надійності забезпечення внутрішніх споживачів і підвищенню енергетичної безпеки країни в цілому. Міністерство також зазначило, що продовжить публікувати дані про ціни на нафтопродукти, проводячи щоденний моніторинг ситуації на ринку. За даними Росстату, виробництво автобензину в Росії в січні-квітні 2024 року знизилося на 1,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, а дизельного палива – на 3,1%. 

Згідно з розрахунками Reuters, сумарний простій первинних потужностей на нафтопереробних заводах Росії за січень-травень 2024 року становив 16,598 мільйона тонн, що приблизно в 1,5 рази перевищує показник за аналогічний період минулого року (11,463 мільйона тонн).

Німеччина та Чехія: Стратегія повного відмови від російського палива

Німеччина та Чехія вимагають від ЄС організувати переговори щодо повного припинення імпорту російського викопного палива. Як повідомили дипломати ЄС, ці дві країни планують закликати Брюссель розпочати регулярні переговори на високому рівні, можливо, серед міністрів енергетики країн-членів, щоб обговорити способи повного припинення імпорту російської енергії. 

З моменту вторгнення Росії в Україну в 2022 році Москва значно скоротила експорт газу до Європи, а підводний вибух зупинив роботу газопроводу "Північний потік" від Росії до Німеччини. ЄС швидко замінив російське паливо відновлюваною енергією та збільшив постачання газу від інших постачальників. 

Проте блок все ще отримував 15% свого газу з Росії минулого року. Згідно з даними аналітичної компанії Kpler, Росія відправила більше 15,6 мільйона метричних тонн зрідженого природного газу (ЗПГ) до портів ЄС минулого року, що на 37,7% більше порівняно з 2021 роком, роком до вторгнення Росії в Україну. 

На зустрічі міністрів енергетики країн ЄС у Брюсселі в четвер обговорюватимуться перешкоди, з якими вони стикаються при відмові від імпорту російської енергії. Такі країни, як Австрія та Угорщина, все ще сильно залежать від російського газу. 

Брюссель вже заборонив імпорт російського вугілля, а також морської сирої нафти, з винятками для деяких країн, що не мають виходу до моря. Також розглядається можливість запровадження санкцій на перевалку російського ЗПГ у Європі.

Мета - зменшення спроможності Росії вести війну

Західні демократії повинні визнати прямий зв'язок між доходами від викопного палива та здатністю Росії фінансувати свою брутальну агресію в Україні та відкриту війну проти західних цінностей та інституцій. 

Незважаючи на політичні труднощі, західні союзники повинні усвідомити, що військова перевага Росії в Україні, фінансована нафтовими доларами, переважає над випадковими коливаннями світових цін на нафту. Оскільки чиста енергія набирає популярності та стає більш доступною, такі коливання зменшуються. 

Запровадження повного ембарго на експорт російської енергії та поступове введення вторинних санкцій щодо країн, які не дотримуються санкційної політики, є важливими кроками на шляху до припинення експорту російської нафти у всьому світі. Тільки через ці заходи можна перекрити грошовий потік до військової скарбниці Росії, даючи надію на мир в Україні.