Как уменьшить давление на бизнес без законодательных изменений

Нещодавно в Україні закінчився тримісячний мораторій на проведення обшуків та перевірок у бізнес-середовищі. Звісно, позитивно те, що створили Раду підприємців при Президентові України та розробили перші кроки, перші документи, які зменшуватимуть в подальшому тиск на бізнес. 

Дійсно, дуже добре, що влада, уряд усвідомлюють: необхідно зменшити рівень тиску на підприємництво. І що усталений стан справ, який був до цього, необхідно переглянути.

Нагадаю, мораторій на проведення обшуків та перевірок у бізнес-середовищі запровадили через Маніфест 42. Це ініціативне об’єднання підприємців, яке створили на захист статті 42 Конституції України. 

Цією статтею передбачено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. А правоохоронці, за цією ж статтею, покликані забезпечити захист конкурентних умов в державі, а не здійснювати тиск на бізнесменів.

На мою особисту думку, саме бізнес-середовище має формувати запит до правоохоронців і казати їм, яким саме чином вони бачать забезпечення рівних і конкурентних умов у підприємництві.

Про шаблонне мислення

Досі деякі правоохоронці мають успадковані від старої системи правопорядку твердження, яких давно треба позбавитися: 

• немає визначення терміну в законодавстві "тиск на бізнес", а отже, його не існує;
• немає статистики щодо кількості обшуків та арештів рахунків у бізнесменів, ми не можемо дати ніяких даних ("або кількість справ зменшено на %" — а як це перевірити?);
• ніхто не пише заяв про вимагання хабарів з підприємців, значить "ніхто нічого не вимагає, а ви все вигадуєте" (потім гучні розслідування про магічні маєтки та наколядовані статки);
• підприємці постійно порушують закони і ведуть себе як злочинці, тому стосовно них і реєструють кримінальні провадження ("підприємець — це злодій і фарцовщик");
• перестаньте ухилятися від сплати податків ("усі підприємці — ухиляються від податків");

Але щороку зростає кількість кримінальних проваджень, які розслідують стосовно підприємців. І такі справи швидко не закривають, вони залишаються в підвішеному стані. Навіть нещодавно закриті 1,2 тисячі справ не вирішують проблеми роботи правоохоронної системи.

Ми маємо пам'ятати, що завдання правоохоронних органів — охороняти права, зокрема й підприємців. Тож маємо змінити підхід до правоохоронної системи в цілому і встановити прозорі правила. Які б були обов’язкові до виконання усіма учасниками. 

Що не так із статистикою?

• Немає чіткої статистики, яка б відображала проблему з тиском на підприємництво

Наприклад, навіть у звіті, що під час мораторію було закрито 1,2 тисячі справ із 6 тисяч, немає розуміння — які це були справи; скільки часу вони тягнулися; чи є конкретні виконавці, які відкрили та проводили досудове розслідування, але так й не змогли знайти ґрунтовних доказів вини підприємця; чи були обшуки при цьому; чи вилучали матеріальні цінності; чи блокували рахунки? І хто винен, що справа тягнулася роками, бізнес втрачав гроші, а держава недоотримувала податки? 

• Звіти для звіту

Звітність щодо обліку справ проти бізнесу недосконала. Тому важко оцінити, скільки дійсно в ЄРДР є проваджень проти підприємців.

Наприклад, крім кваліфікації "Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності", є низка розділів, де можуть бути "приховані" відкриті справи проти підприємців: "Кримінальні правопорушення проти власності", "Кримінальні правопорушення проти довкілля", "Кримінальні правопорушення проти безпеки виробництва", "Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг" та навіть будь-які злочини проти держави і фінансування тероризму. 

І тоді вже налічується не 6 тисяч справ проти бізнесу, а вже десятки тисяч. 

• Яка потрібна статистика

Для оцінки картини щодо тиску на підприємництво в цілому треба чітко відзначати не лише кваліфікацію кримінальної справи, але й проти кого її відкрили. Якщо це юридична особа, або керівник кампанії, або фізична особа-підприємець — це також повинно відображатися у статистиці. 

Також необхідно чітко визначити: чи проводили обшуки і скільки разів, чи вилучали майно підприємця або підприємства, чи блокували рахунки тощо. Це б повністю описувало ситуацію.

Які повинні бути зміни і від кого вони залежать

Коли навіть стосовно оприлюдненої інформації щодо закритих 1,2 тис. справ ставлять прості запитання — а скільки і за якими статтями були провадження, яку конкретно кількість справ з боку кожної силової структури було закрито, — з’ясовується, що швидко відповісти важко. 

Виправданням не може служити те, що згідно з внутрішніми інструкціями і розпорядженнями такої статистики не ведуть. Тож може треба змінити ці інструкції та розробити прозорі й зрозуміли правила гри? 

Усе це можна зробити суто адміністративними наказами по відомству і це не потребує змін на законодавчому рівні.

Із чим зіштовхується підприємець, коли до нього приходять маски-шоу? По-перше, йому важко зрозуміти, хто і чому розпочав провадження, до кого звертатися, хто несе відповідальність за недоліки та правопорушення під час досудового розслідування? 

А головне – з якої причини відбувається все це дійство? На ці питання відповіді повинні бути відразу, а не після того, як винесли техніку та документацію. 

• Тому адміністративним наказом керівника правоохоронного органу треба ввести чіткі критерії, за якими можна йти з обшуками до бізнесу, накладати арешт на рахунки, або вилучати майно.
• За допомогою адміністративних наказів розробити порядок ухвалення рішень слідчими і прокурорами в справах щодо бізнесу. Умовно, зареєстрували справу й у вас є місяць на її закриття або обґрунтування, чому цю справу потрібно й далі розслідувати.
• Нарешті, наказами керівників правоохоронних органів та прокуратури розробити адекватну систему показників, яка буде ґрунтуватися не на кількості справ, а на їх якості. Створити таку систему мотивації працівників правоохоронних органів, що усуне непропорційне втручання в роботу бізнесу.

• Наказом прийняти та уніфікувати форму запиту (вимоги) правоохоронних органів та прокуратури до підприємців. У ній мають бути зазначені: назва органу прокуратури, назва органу розслідування, назва оперативного підрозділу, що супроводжує це розслідування. І обов'язково — коротка фабула справи, згідно з якою було розпочато кримінальне провадження. У фабулі повинно бути чітко вказано, проти кого триває розслідування, описані елементи складу злочину з максимально конкретними даними. І ця фабула повинна бути також на ЄРДР, щоб не було бажання її змінити.
• Необхідно розробити ідентифікатор (модуль) у реєстрі досудового розслідування, щоб підприємець міг отримати витяг із бази даних щодо справи, в якій до нього направили вимогу. Бізнес має право розуміти, стосовно кого розслідують справу та збирають докази, і чи може він стати потенційним підозрюваним у цьому провадженні.
• Повинна бути "підтягнута" електронна база судових органів до ЄРДР з даними про кількість дозволів на обшуки у підприємництва, на арешт майна, блокування рахунків, що були узгоджені слідчими суддями в кримінальному провадженні. Завдяки цьому буде зрозуміло, наскільки довго "висять" арешти на майні та рахунках підприємця.

Такі прості кроки дозволять визначити відповідальність слідчих органів, а також конкретних осіб, які є учасниками кримінального провадження. Це буде справедливим щодо підприємця, який має право на захист та неупереджене розслідування.

Крім того, підприємцям буде легше апелювати до вищих інстанцій у випадку неефективності або зловживань з боку правоохоронців та порушувати питання про їх притягнення до відповідальності. 

Зміни у статистичному обліку справ проти бізнесу дадуть змогу принаймні проаналізувати ефективність роботи силовиків у цьому напрямку і стати запобіжником від зловживань у майбутньому. Також можна буде відстежити тенденції у взаємовідносинах правоохоронців та бізнесу.

Зараз є ідеальне вікно можливостей побудувати на зрозумілих антикорупційних принципах співпрацю бізнесменів і правоохоронних органів. Зробити цю роботу прозорою, а діяльність правоохоронців етичною.

Треба розуміти, що будь-який платник податків є доброчесним до тих пір, поки не встановлено інше. Саме за рахунок платників податків отримують свою зарплату представники правоохоронних органів. Тому будь-які бар’єри у формі безпідставних обшуків, блокування рахунків, арештів майна — усе, що може припинити існування підприємства як платника податків – необхідно усунути. 

А заходи контролю слід проводити так, щоб виявити повагу та розуміння ситуації платника податків. Навіть більше, немає виправдання у використанні екстремальних заходів щодо одного або кількох платників податків з метою впливу на поведінку інших. 

Якщо запропоновані зміни почнуть втілювати, то процесуальні зловживання зведуться до мінімуму. І це треба робити вже зараз.