Кому нужно превращение таможенников в правоохранителей?

"Національна стратегія доходів", розроблена Міністерством фінансів та схвалена урядом наприкінці 2023 року, обіцяє такі реформи в роботі митних органів.

1. Криміналізація контрабанди товарів.

2. Удосконалення системи адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

3. Надання митним органам права здійснювати оперативно-розшукову діяльність (ОРД) та проводити досудове розслідування в справах про контрабанду товарів.

У нацстратегії ця реформа обґрунтовується необхідністю підвищення безпекової функції Держмитслужби шляхом її перетворення на правоохоронний орган, потребою в підвищенні ефективності боротьби з недобросовісними суб’єктами ЗЕД, усуненням дублювання правоохоронних функцій у митній сфері.

Підрозділи внутрішньої безпеки Держмитслужби отримають право на проведення оперативно-розшукової роботи для підвищення ефективності викриття випадків залучення посадових осіб Держмитслужби до протиправної діяльності та сприяння порушенням митного законодавства.

Митники також зможуть виявляти протиправні діяння, пов’язані з контрабандою товарів, у тому числі з використанням оперативно-розшукових заходів. Це дасть змогу митним органам забезпечити оперативне та якісне розслідування кримінальних правопорушень та притягнення винних осіб до відповідальності.

Повноваження на здійснення ОРД, як зазначено в документі, сприятимуть виявленню не тільки безпосередніх виконавців, а й організаторів злочинів.

Отже, Мінфін пропонує зосередити в митному органі весь спектр повноважень: виявлення, у тому числі шляхом здійснення оперативно-розшукових заходів, та документування порушень, здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні, направлення матеріалів справи до суду.

Хто і для чого уповноважений проводити ОРД

Відповідно до статті 5 закону "Про оперативно-розшукову діяльність", ОРД можуть здійснювати оперативні підрозділи Нацполіції, ДБР, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, органів та установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби, розвідувального органу Міноборони, НАБУ та БЕБ.

Закон забороняє проведення ОРД іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших відомств, громадськими організаціями та особами.

Завданням ОРД є пошук і фіксація даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

Оскільки нацстратегія передбачає, що митники здійснюватимуть ОРД та проводитимуть досудове розслідування в справах про контрабанду, це означає, що вони будуть залучені до справ про контрабанду культурних цінностей та зброї, лісоматеріалів та цінних порід дерев, товарів, підакцизних товарів, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або фальсифікованих ліків.

До чиєї компетенції належить розслідування цих видів контрабанди? Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування кримінальних правопорушень щодо контрабанди товарів, наркотиків, фальсифікованих ліків належить до компетенції СБУ. Усі інші види контрабанди наразі розслідують детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Тобто в Україні вже є органи, які мають право розслідувати такі кримінальні правопорушення, а національна стратегія пропонує дублювати ці функції. Водночас, відповідно до Митного кодексу (МК), митні органи можуть здійснювати ОРД у взаємодії із суб’єктами, що мають такі повноваження.

Щодо надання права на проведення ОРД підрозділам внутрішньої безпеки Держмитслужби: це компетенція НАБУ та ДБР. Митники не можуть самі розслідувати дії своїх посадовців. Лише незалежні від керівництва Мінфіну та Держмитслужби органи мають контролювати правомірність дій митників і розслідувати кримінальні правопорушення, що вчиняють ці особи.

Очільник Держмитслужби обґрунтовує потребу в наданні його службі права на здійснення ОРД і слідства тим, що на необхідності посилення інституційної спроможності митних органів постійно наголошують представники консультативної місії Європейського Союзу в Україні (EUAM).

Аналогічну позицію систематично висловлюють представники оціночних місій Митно-прикордонної служби США, яка фінансує низку проєктів, повʼязаних з удосконаленням правоохоронної діяльності митних органів.

Він також пояснює, що експерти митної адміністрації США констатують недостатність повноважень в українських митних органів з протидії контрабанді та рекомендують розширити коло таких повноважень. Узагальнює керівник митного органу свої аргументи посиланням на необхідність гармонізації митного законодавства України із законодавством Євросоюзу.

Схоже, євросоюзівців та американців переконали в тому, що в Україні нема кому протидіяти контрабанді і це можуть робити лише митники. Однак заяви про необхідність надання їм статусу правоохоронного органу через потребу наблизити Україну до ЄС і вимоги міжнародних організацій є маніпулюванням.

Так само можна переконувати і в необхідності наділення правоохоронними функціями податкової служби. Для розслідування злочинів у сфері оподаткування і контрабанди існує БЕБ. Що станеться, якщо Держмитслужба і БЕБ будуть мати однакові повноваження? Буде конкуренція за "жирних" контрабандистів, неузгодженість дій, скандали і втрата ефективності роботи обох органів.

Крім того, для здійснення оперативно-розшукової роботи і досудового слідства Держмитслужбі треба буде надати фінансування, створити слідчі та оперативні підрозділи в центральному апараті та областях, значно збільшити штат, надати службовцям приміщення, криміналістичну техніку та спецзасоби, транспорт, дозволити використання зброї. Усе це потребуватиме значних видатків з бюджету.

Кому це потрібно

Це потрібно ініціатору нацстратегії – Міністерству фінансів, адже діяльність Держмитслужби координується через міністра фінансів. На відміну від БЕБ, діяльність якого спрямовує та координує безпосередньо уряд. Тобто бюро не підпорядковується і не підконтрольне Міністерству фінансів.

Нескладно здогадатися, для чого міністерству підконтрольний орган з репресивними повноваженнями. Утримання в своїх руках влади та її розширення завжди було і залишається пріоритетним завданням чиновників із застарілою пострадянською системою бюрократичного апарату.

Отже, "Національна стратегія доходів" містить значні ризики для суспільства, оскільки анонсує реформи, які не обговорювалися з громадськістю, бізнесом та аналітиками. Ці питання надзвичайно чуттєві, адже йдеться про розширення репресивних повноважень Держмитслужби, дублювання функцій правоохоронних та контрольних органів, що звузить особисті та економічні права українців.