Технологии хранения энергии: развитие, тенденции и перспективы для бизнеса

Енергія є основою розвитку та зростання бізнесу в усьому світі, а її зберігання стає ключовим аспектом у досягненні сталого енергетичного балансу.

Цей ринок є досить новим для світу. Такі країни, як Китай, Сполучені Штати Америки та члени Європейського Союзу, тільки зараз почали активно та стрімко зростати в цьому напрямку. 

Це підтверджує той факт, що у 2023 році було додано майже стільки ж об'єму енергосховищ, як за всі попередні роки. А саме – 42 ГВт. Зараз загальна потужність таких систем у всьому світі становить 85 ГВт. І, за прогнозами, ці цифри будуть лише зростати.

Україна поки що знаходиться трохи позаду у сфері зберігання енергії. Хоча цей ринок починає розвиватися й у нас. Зокрема, у 2023 році оператор системи передачі НЕК "Укренерго" видав рекордні 11 техумов для будівництва промислових систем збереження енергії. Тому є всі шанси, що, переймаючи досвід інших країн, Україна швидко наздожене їх у цій сфері.

Чому такий стрибок розвитку ринку технологій зберігання енергії відбувається саме зараз? Насправді є досить чітке пояснення – зниження вартості цих систем. За останні 14 років ціна літій-іонних батарей, які є найбільш поширеними, зменшилася на 90%. 

Наприклад, у 2010 році 1 кВт⋅год коштувала 1400 доларів, а у 2023 році вже 140 доларів.

Також динамічно розвиваються інші технології для зберігання енергії, наприклад, літій-залізо-фосфатні акумулятори. Це батареї, в яких менше використовуються цінні матеріали, тому вони ще дешевші. Їхня вартість становить менш ніж 100 доларів за 1 кВт⋅год.

Ще однією причиною стрімкого розвитку цього ринку є той факт, що побудувати СЕС зі сховищем і отримати повноцінну електростанцію, яка видаватиме енергію і вдень, і вночі, дешевше, ніж ТЕС чи ГЕС. Наприклад, в Індії це вигідніше, ніж спорудити вугільну станцію.

В найближчі роки така ж вигода очікується в Китаї та США. Наприклад, в Америці СЕС із системами зберігання буде дешевшою та ефективнішою, ніж газотурбінні станції.

Розвиток технологій зберігання енергії в Україні

Наразі найбільший виклик у цій сфері – це недостатня законодавчо-нормативна база. В Україні поки що не вистачає чітких та прозорих умов використання технологій зберігання енергії, щоб бізнес міг впевнено інвестувати у розвиток цього напряму. 

Хоча певні кроки вже робляться. Наприклад, 15 лютого 2022 року було прийнято закон про систему зберігання енергії.

Коли цей виклик буде усунено і з'являться необхідні механізми регулювання, то інвестори будуть охочіше вкладати кошти у розвиток цього ринку в Україні. Насправді це вже відбувається, зокрема цим займаються українські компанії.

Наприклад, МХП Еко Енерджи ввела в експлуатацію першу систему зберігання енергії для внутрішнього використання. Також найбільша паливна компанія України OKKO планує побудувати енергетичну систему зберігання з потужністю 20 МВт. 

Ця система буде надавати допоміжні послуги "Укренерго" у балансуванні енергосистеми. Ще один приклад – "Будпауер", дочірня компанія KNESS, що володіє промисловою системою для зберігання енергії потужністю 1 МВт.

Взагалі першопрохідцем в Україні була компанія ДТЕК, яка ще в травні 2021 року встановила промислову літій-іонну систему накопичення енергії потужністю 1 МВт і ємністю 2.25 МВт⋅год. 

Але вона знаходиться в місті Енергодар, на майданчику Запорізької ТЕС, тому наразі доступу до неї немає. Проте цей факт свідчить про те, що ДТЕК побачила перспективу в енергосховищах ще задовго до того, як у 2023 році стався стрибок зростання на світовому ринку.

Для українського бізнесу енергосховища пропонують багато перспектив. По-перше, це економічна вигода. Зокрема, прогнозується, що до 2030 року літій-іонні батареї стануть дешевшими ще на 40%. Тому компанії, які встановлять джерело відновлювальної енергії (наприклад, ту ж СЕС) та сховище, зможуть генерувати та використовувати збережений ресурс, заощаджуючи власні кошти.

Український бізнес і технології зберігання енергії

По-друге, енергосховище – це впевненість в безпеці свого бізнесу. У випадках відключення електроенергії, компанія може забезпечити безперебійну роботу підприємства та мінімізувати збитки.

Що робити, якщо бізнес замислюється про встановлення системи для зберігання електроенергії? Вивчити бізнес-моделі, які можна використовувати цю технологію. Умовно їх можна розбити на дві категорії: "До лічильника" та "Після лічильника".

Перша бізнес-модель працює з оператором розподілу, тобто з енергетичною мережею і допомагає їй або балансувати, або надає додаткові послуги регулювання частоти. Це інвестиція в бізнес-проєкт, який може існувати сам по собі, окремо від операційного бізнесу.

Друга бізнес-модель має декілька напрямів. Наприклад, зберігання надлишків енергії, коли підприємство має власну генерацію. Якщо компанія встановила СЕС і не працює у вихідні, а сонячні панелі продовжують генерувати енергію, то надлишки можна зберігати та використовувати за необхідності, зменшивши споживання з мережі. 

Таким чином, бізнес економить, а економія фактично оплачує інвестицію в сховище.

Інший напрям – потреба у додатковій потужності. Наприклад, торговельний центр вирішує встановити зарядні станції для електромобілів, щоб покращити привабливість свого бізнесу та залучити нових покупців. 

Але для цього ТЦ може не вистачати енергії від мережі. В цьому випадку встановлення енергосховища, яке компенсуватиме брак потужності, є дешевшим варіантом, аніж реконструкція та нове підключення до мережі.

Таким чином, технології зберігання енергії – це те, на що варто звернути увагу. Зниження вартості батарей та їхня комбінація з відновлювальними джерелами енергії здатні принести бізнесу значну економічну вигоду та впевненість в безпеці підприємства.