Невозможно разрушить солнце, даже в Украине
На вечірньому прийомі Конференції з питань відновлення України в Берліні вся увага прожекторів прикута до міністрів України та Німеччини, коли ті виголошують свої промови.
Водночас у більшості українських квартир в ці години темно. Бо навіть у столиці України ввечері та вночі вимикають світло. Енергетична криза стала вкрай відчутною по всій Україні, відколи Росія цілеспрямовано вдарила по газових, вугільних та гідроелектричних станціях країни у березні та квітні.
Було зруйновано 85% потужностей газових і вугільних та майже половина гідроелектричних станцій. Через окупацію Запорізької АЕС майже половина українських ядерних реакторів також повністю виведені з експлуатації.
З огляду на це, Міжнародна конференція з питань відновлення України в Берліні відбувається в критично важливий момент. Якщо представники української сторони - Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та Міністр економіки Юлія Свириденко - зможуть поставити тему енергетичної кризи в фокус уваги конференції, це буде великим успіхом.
Зрештою, повний колапс електро- та теплопостачання не лише унеможливить відбудову України, а й буде вирішальним у війні.
На тлі цих складних умов енергетична політика України отримує абсолютно новий, додатковий критерій: безпека енергопостачання залежить не лише від пропозиції та попиту на електроенергію, а й від стійкості системи перед воєнними викликами.
Великі централізовані електростанції та греблі є відносно легкодоступними військовими цілями. Енергосистема, яка — на додаток до ремонту пошкоджених станцій та імпорту електроенергії — покладається на децентралізовану систему вітрових та сонячних електростанцій може забезпечити відповідність цьому новому критерію: вона буде стійкою.
Як цього досягнути пояснить Greenpeace у своєму "Плані Маршалла для сонячної енергетики України", який буде представлено найближчими днями.
Люди в Німеччині іноді запитують: "Війна досі триває. Навіщо говорити про відновлення?". Люди в Україні розуміють: насправді відновлення починається з першого дня війни.
Вже через кілька тижнів після звільнення села Горенка (Бучанський район) від російської армії у квітні 2022 року Greenpeace відновив значні пошкодження місцевої амбулаторії — встановив на даху сонячні панелі та теплові насоси в землі.
Громада зробила професійну ізоляцію вікон — і таким чином було дотримано принципів "зеленої відбудови". Голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради, Андрій Герус, сказав: "Проєкт Greenpeace у Горенці був далеко не найскладнішим чи найбільшим проєктом відновлення — але він був просто першим. І на початковому етапі було вкрай важливо продемонструвати приклад, який би могли наслідувати багато майбутніх проєктів".
Через кілька тижнів після його завершення, Міністр економіки Німеччини Роберт Габек відвідав амбулаторію. Ми говоримо про "зелене нове будівництво", адже ідея полягає не в тому, щоб один до одного відбудувати застарілі будівлі. Страшні руйнування, завдані війною, мають лише один позитивний наслідок: вони дають можливість вийти із замкненого технологічного кола та покінчити зі заскорузлою централізованою радянською енергосистемою.
Під час торішньої Конференції з відновлення України в Лондоні Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про допомогу в розмірі 50 мільярдів євро на реконструкцію України.
Ця сума була затверджена тоді навесні, попри сильну опозицію з боку угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана. Німецькому канцлеру Олафу Шольцу мало не довелось знову викликати Орбана на розмову під час перерви на каву — як було в грудні, коли приймалось рішення щодо статусу України як кандидата на членство в ЄС.
Уже виділено перший транш на суму 4,5 млрд євро бюджетної підтримки. Проте досі незрозуміло, які джерела енергії буде підтримано з цих коштів. Найбільші міжнародні фінансові установи — Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку ("Східноєвропейський банк"), німецький державний банк розвитку Kreditanstalt für Wiederaufbau та інші двосторонні банки розвитку розроблятимуть тепер пропозиції, а Європейська Комісія після консультацій із громадськістю, прийме рішення — принаймні це те, про що дійшли згоди.
Юрій Бова також бере участь у конференції в Берліні. Бова є мером міста Тростянець, населення якого складає 22 000 жителів і яке знаходиться на північному заході від Харкова, прямо поблизу російського кордону — перше місто, що було захоплене росіянами у 2022 році.
Бова та міська рада ухвалили резолюцію про повний перехід міста на відновлювані джерела енергії до 2050 року. Саме через близькість до Росії він хоче поступово зменшити залежність міста від національної енергомережі.
І це те, з чим ми постійно стикаємось під час нашої роботи в Україні: люди не чекають на прийняття рішень згори. Вони прагнуть активно впливати на свою долю та власне майбутнє. Конференція в Берліні повинна визначити курс у цьому напрямку — і то швидко.
Коли у 1986 році французька спецслужба потопила за допомогою вибухового пристрою судно організації Greenpeace "Веселковий воїн", наші колеги вийшли на протест із банером, на якому було чітке гасло: "Неможливо потопити веселку!"
Те саме стосується російських атак на українську енергосистему: Росія може повністю зруйнувати майже всі великі електростанції України — але сонце над Україною все одно світитиме, і неможливо знищити всі до одної сонячні панелі.
Саме тому ми закликаємо міжнародну спільноту запустити "План Маршалла для сонячної енергетики України". Я глибоко переконаний, що заради поваги до жертв цієї жахливої війни ми зобов’язані відбудувати Україну так, щоб дати їй шанс на гідне майбутнє в Європі.