Общество требует нефасадной перезагрузки Бюро экономической безопасности

Податкове законодавство створило більше злочинців, ніж будь-який інший законодавчий акт (Баррі Голдвотер).

Історично в Україні питання модернізації правоохоронного відомства у сфері боротьби з економічною злочинністю мало характер тяжкої хронічної хвороби.

Вимога суспільства до влади припинити тиск на бізнес та платників податків через маски-шоу і тисячі брутальних кримінальних справ протягом останніх 15 років звучить так: "Вимагаємо створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів, а також остаточної ліквідації податкової міліції та інших економічних підрозділів правоохоронних органів (СБУ та Нацполіції)".

В останні півтора року дефініція "ліквідація податкової міліції", яку чекали з 2014 року, змінилася наполяганням про "повне перезавантаження Бюро економічної безпеки України", що діє непрозоро, невдало та неефективно. Проте діалог суспільства та влади з цього питання йде вкрай напружено. Чинний міністр юстиції вважає, що навколо законопроєкту є багато маніпуляцій.

Водночас альтернативний законопроєкт 10439-2, який широко підтримували бізнес, експерти і посли G7, парламентарі відхилили, а урядовий проєкт 11 квітня 2024 року Верховна Рада підтримала в першому читанні.

Зараз бізнес та аналітичні центри пропонують черговий раунд переговорів. Вони зазначають, що частину зауважень громадянського суспільства було враховано, та звертають увагу депутатів на необхідності доопрацювання проєкту №10439, який має три критичні недоліки для якісного перезавантаження БЕБ:

– замість вдосконалення роботи пропонуємо швидке та повне перезавантаження відомства, що вимагатиме законодавчого визначення процедури проведення переатестацій кадрів бюро (швидше, ніж через рік після припинення воєнного стану) за визначальної участі міжнародних експертів, а також встановлення запобіжників, які б унеможливили повернення звільнених кадрів через суди;

– чекаємо політично незаангажованого, публічного і прозорого конкурсу з боку закону та уряду на призначення нового директора БЕБ, зокрема через внесення конкурсною комісією єдиного кандидата (а не двох, що дозволяє маніпулювання або викривлення вибору) на посаду директора Бюро економічної безпеки України;

– акцентуємо увагу на інституціональній прозорості та підзвітності роботи оновленого БЕБ та його керівництва, для чого нагальними та потрібними є:

(а) чітке визначення основних правових засад діяльності БЕБ і взаємодії з іншими правоохоронними органами та центральними органами виконавчої влади;

(б) встановлення порядку застосування ризик-орієнтованого підходу в роботі БЕБ, посилення аналітичної функції бюро шляхом надання його працівникам безпроблемного та безоплатного доступу до державних інформаційних систем;

(в) пряма імплементація в законопроєкт найбільш очікуваних суспільством та здоровим глуздом результатів та цільових показників (КРІ) діяльності бюро;

(г) запровадження систематичного публічного звітування (в ідеалі – щоквартального) та проведення незалежних оцінки або аудиту (щорічно, а не кожні два роки) ефективності роботи БЕБ.

Якщо три перелічені критичні недоліки не будуть усунуті, то справжня реформа БЕБ не відбудеться, політичне втручання в роботу бюро не припиниться, запобіжники для відтворення корумпованої корпоративної культури податкової міліції під дахом БЕБ не будуть створені, тиск і маски-шоу триватимуть.

Належне реформування бюро матиме ключовий вплив на швидкість економічного відновлення, побудову цивілізованого діалогу бізнесу та влади.

Через недоліки в процесі створення БЕБ держава втратила мільярди доларів інвестицій, нові виробництва, десятки тисяч робочих місць та сотні мільярдів гривень податкових надходжень, тому повторного права на помилку в нас немає.