Увеличение тарифов на электроэнергию для населения. Куда пойдут деньги?

Дискусія стосовно розміру тарифу для населення та моделі забезпечення такого тарифу – історія не нова, але зараз це питання знову почало активно мусуватися в інформаційному полі, причому таки "вкиди" робляться саме владою.

Питання тарифів в Україні, крім суто економічної величини глибоко заполітизовано, а їх "справедливість" чи "не справедливість" є улюбленим полем для популістичної агітації для багатьох політиків. Чинна влада не виключення.

Як працює субсидування цін на електренергію для населення

Отож, процес покладання спеціальних обов’язків на ринку електричної енергії (саме так називається процес субсидування цін для населення) описаний постановою КМУ №483 від 05.06.2019 року "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії" (ПСО)

Логіка цього акту така: є постачальники універсальних послуг (ПУП) – це електропостачальники, що постачають електричну енергію, у тому числі населенню (їх ще називають енергозбути). 

ПУПи постачають електричну енергію населенню за ціною 2,64 грн з ПДВ за кВт*год (2,2 грн без ПДВ). Для прикладу (знову ж таки спрощеного), щоб поставити мені в квартиру у Вишгороді електричну енергію в квітні ТОВ "КОЕК" (мій ПУП) мав: купити електричну енергію (середньозважена ціна була 3,268 грн без ПДВ кВт *год), заплатити НЕК "Укренерго" (ОСП) за її передачу 0,52857 грн без ПДВ за кВт *год та за розподіл АТ "ДТЕК Київські регіональні мережі" (ОСР) 1,60147 грн без ПДВ за кВт *год – тобто сумарно 5,39805 грн без ПДВ кВт *год, або 6,477648 грн з ПДВ кВт *год – 6 гривень 48 копійок. Отримає ПУП від мене 2,64 грн з ПДВ за кВт*год, тобто у ПУПа буде дефіцит у розмірі 3,84 грн. 

Ці 3,84 гривні на кВт*год – це субсидія, на яку мене просубсидувала держава в квітні. Не беремо до уваги двозонний лічильник, та враховуючи, що я спожив у квітні 500 кВт *год – то держава просубсидувала мене на 1920 грн.

Цей дефіцит ПУПа має компенсуватися державним підприємством "Гарантований Покупець" (ГарПок), яке в свою чергу отримує кошти від НАЕК "Енергоатом" (85%) та "Укргідроенерго" (15%).

Звідки НАЕК "Енергоатом" та Укргідроенерго отримують кошти? Ці два акціонерних товариства, що на 100% належать державі продають вироблену електричну енергію та частину виручених коштів направляють на виконання ПСО. 

Всього на ПСО 2023 згідно з релізом НАЕК "Енергоатом" компанія сплатила 124 млрд грн, тобто загальні витрати на ПСО становили 145,9 млрд грн.

При проведенні взаєморозрахунків як написано в постанові КМУ – проблем в системі немає, все добре і механізм працює. Коли хтось з компаній донорів, перестає сплачувати кошти на ПСО, то ГарПок недоплачує ПУПам, а ПУПи недоплачують "Укренерго" та своєму регіональному ОСРу, який в свою чергу також недоплачує "Укренерго".

Зазвичай такими недоплатами "грішить" НАЕК "Енергоатом" - компанія перестала розраховуватися за ПСО з березня і заборгувала більше 25 млрд грн, чим спровокувала ланцюжок заборгованості по всьому енергетичному ринку. Така поведінка "Енергоатома" була і в 2022 і в 2023 роках.

Компанії донори - НАЕК "Енергоатом" та "Укргідроенерго", особливо НАЕК "Енергоатом" з запровадженням моделі ПСО отримали неймовірну владу, та можливість перекривати всі свої потенційні витрати через недоплати ПСО.

Відповідно вищеописана система застосовує субсидування невибірково, не мотивує споживача споживати менше і є доволі несправедливою оскільки забезпечує більший обсяг субсидування в абсолютних цифрах для тих хто споживає більше. 

Згадайте субсидування мене на 1920 грн., якби я спожив менше мене б просубсидували на меншу суму, спожив би більше – розмір субсидування в абсолютних цифрах було би більшим. Модель субсидування вартості кВт години є не логічною і досить популістична.

Заради справедливості, хочу зазначити, що теперішня модель ПСО є урізаною версією моделі, що передбачала ринкові ціни на електричну енергію вже в 2021 році для певної категорії споживачів (дискутувалася межа споживання від 800 - 1000 кВт год в місяць), мегасубсидовану ціну для споживачів, що споживають менше 175 кВт год в місяць (бо 168 кВт год в місяць – це середнє споживання е/е домогосподарством в Україні в 2020 році). 

А в діапазоні 175-800 кВт год мали існувати декілька груп з різною ціною. З плином часу ця середня група мала перейти в групу з ринковим ціноутворенням. Мегасубсидована група до 175 кВт год мала шляхом поступального зменшення також зникнути після ОЗП 2024/2025 та введення адресних субсидій.

В результаті того, що основні десижен-мейкери не домовилися між собою про підходи до вирішення проблеми ПСО (представники влади в енергетичному секторі не змогли презентувати чи навіть погодити єдиний підхід до ПСО), Президент модель порізав і вона, на жаль, вийшла без групи побутових споживачів, що переходять на ринкове ціноутворення. 

Що може бути на заміну існуючої моделі? Одним з найрозповсюдженіших підходів для субсидування у тому числі електричної енергії для вразливих верств населення є адресні субсидії. 

Тобто субсидії будуть отримувати ті хто їх потребує, а не всі. Джерелом субсидій можуть бути кошти заплачені в якості дивідендів НАЕК "Енергоатом" та "Укргідроенерго", у яких після відміни ПСО вивільняться оборотні кошти. 

Є і інші підходи, але в будь-якому випадку для вирішення питання субсидування необхідно вирішити питання, кого субсидувати та за рахунок яких джерел.

Тепер коли ви бачите взаємопов’язані ланцюжки грошових потоків, дайте поговоримо, про те, про що влада не хоче офіційно комунікувати – для чого піднімати тарифи і де ж з’являться гроші (точніше у кого) і чи дійсно підняття тарифів в нашій реальності призведе до покращення ситуації з електрозабезпеченням?

Останнім часом анонсується зростання тарифу на електричну енергію до 5 грн за кВт год, тобто на 2,36 грн. Причому спікери зазначають, що підвищення це не про "хочеться", це про "треба" і що від цього залежить сама наявність електричної енергії.

Скільки ж коштує те ПСО і про які кошти ми говоримо – наведу дуже грубий підрахунок. Згідно з релізом НАЕК "Енергоатом", компанія виробила у 2023 році 52,4 млрд кВт·год електричної енергії і це становило майже 50% всієї виробленої в країні електричної енергії. 

Тобто в країні було вироблено та спожито 104,8 млрд кВт·год електричної енергії (давайте для цієї вправи, експорт та імпорт не враховувати). Населення споживає приблизно 35% - 36,7 млрд кВт·год.

Відповідно підняття тарифу на 2,36 гривні до 5 гривень за кВт год дасть можливість НАЕК "Енергоатом" та "Укргідроенерго" не сплачувати за ПСО 86,6 млрд грн. Це дуже приблизна цифра, але порядок цифр буде такий.

Можна порахувати від зворотного – на моєму прикладі, мене треба буде субсидувати не на 3,84 гривні на кВт*год, а на1,48 гривні на кВт*год. Я заплачу ПУПу 5 гривень, його дефіцит становитиме 1,48 грн, і НАЕК "Енергоатом" та "Укргідроенерго" будуть покривати менший обсяг субсидії та більше грошей залишати у себе.

Відповідно у ланцюжку ПСО у НАЕК "Енергоатома" буде відсутня потреба сплачувати за ПСО 73,6 млрд грн, а у "Укргідроенерго" 13 млрд щороку.

Тобто ключовим бенефіціаром підняття тарифів для населення будуть НАЕК "Енергоатома" та "Укргідроенерго" і…. і все. 

З "Укргідроенерго" ситуація зрозуміла – обладнання компанії зазнало численних обстрілів і потребує відновлення. Компанія і до, і під час війни демонструвала досить непогані фінансові результати. Відповідно ризик, що компанія спустить "гроші на вітер" не такі високі, як у НАЕК "Енергоатом", хоча питання чи доцільно робити ремонти зараз.

Чому я маю мало надій щодо НАЕК "Енергоатом", бо НАЕК "Енергоатом" без обстрілів основного обладнання умудрився показати 8+ млрд збитків за 2023 рік, має 25 млрд грн боргів вже у цьому році щодо ПСО, задекларував будівництво чотирьох нових енергоблоків та добудову двох (і якесь обладнання в ХАЕС-3 збираються монтувати вже в червні). 

Крім того, НАЕК "Енергоатом" зазначав, що не буде отримувати гроші з державного бюджету для фінансування будівництва АЕС – тепер я розумію чому – джерело коштів підвищення тарифів.

Я не хотів би обговорювати доцільність чи недоцільність будівництва нових блоків АЕС, але в ситуації коли у нас розстрілюють об’єкти генерації, можливо витрачати 2,2 млрд доларів на будівництво АЕС без належного прикриття не доцільно?! 

Може, на ці кошти ліпше було б купити ППО (це 5,5 Patriot-ів без ракет, або 2,2 повністю укомплектованих)? НАЕК "Енергоатом" та "Укргідроенерго" можуть заплатити дивіденди державі, а країна купить ППО і вже під куполом ППО можна було б здійснювати роботи по відновленню (можливо будівництву) об’єктів генерації. 

В іншому випадку буде ситуація як з дорогою на Вовчанськ, яку відремонтували перед самим наступом військ рф на Харківщину. Питання куди Міненерго та "Енергоатом" так спішать? Швидше, ніж за 3 роки ХАЕС-3 не буде добудований, до того часу, сподіваюся, багато чого і кого зміниться, у тому числі і серед "політичної еліти".

Друга історія – НАЕК "Енергоатом" не продемонстрував за останні 3 роки прикладів ефективності, наявність у компанії грошей призведе до їх неефективного використання, як це особливо яскраво проявилося в четвертому кварталі 2021 року, коли НАЕК "Енергоатом" витратив 10,5 млрд гривень, що мав відкласти на ПСО 2022 року. 

І тому, на мій погляд, без структурних змін в самій компанії - ці гроші будуть використані без реального ефекту для компанії. Максимум заллють дуже дорогий бетон, але те що нічого не побудують це факт.

Підсумовуючи вищесказане – підняття тарифів на електричну енергію для населення призведе до того, що НАЕК "Енергоатома" та "Укргідроенерго" не понесуть витрат по ПСО на орієнтовно 86,6 млрд грн в рік. 

Куди компанії будуть витрачені ці кошти – не відомо, але судячи з заяв НАЕК "Енергоатом", ця компанія має намір вже зараз витратити ці кошти на добудову та будівництво енергоблоків. 

Інші енергетичні компанії – ОСП, ОСРи, ПУПи та інша генерація від підвищення тарифів нічого не отримають. Єдиний для них плюс – це те, що НАЕК "Енергоатом", можливо, буде оплачувати залишок по ПСО і не створюватиме неплатежами проблем на ринку. 

Також в значній мірі буде використане джерело коштів для запуску адресний субсидій на цілі не пов’язані з цим.

Інших значних наслідків не буде. Якось так. Дуже дивує комунікація влади і ті тонни трагізму, що закладаються в комунікацію. Дивує відсутність озвученого широкому загалу плану дій із серії – "Нам потрібно на те і те Х грошинок, ми піднімемо тариф на Y і як результат ми отримаємо необхідних Х грошинок". А ми маємо комунікацію, що впливає виключно на емоції, а результати дій призведуть до цілком реальних актів і грошей в руках відповідної компанії… ну дуже підозріло.