Индивидуальные инвестиции в Украине. Возможности в условиях военного времени

Сучасні індивідуальні інвестори в Україні — люди 25-40 років. Це взагалі перше покоління, яке свідомо навчається інвестувати. І цей напрям розвивається, скоріше, всупереч усьому, що відбувається. 

Люди самі шукають як захищати та накопичувати капітал, адже в Україні навіть звичний спосіб зберігати кошти "під матрацом" вже ризиковий. До того ж гроші, які не працюють, знецінюються щороку до 20-30%. 

Щоб запобігти цьому, варто примножувати накопичення хоча б на відсоток інфляції. Як це робити? Які інструменти інвестування доступні українцям?

Україна і світ. Тенденції інвестування

2022 рік став роковим не тільки для України. Після видачі "безкоштовних" грошей у час пандемії сильно зросла інфляція і центробанки світу почати "затягувати паски", підвищуючи облікові ставки. 

Геополітичні напруги, високі ціни, дорогі кредити – все це призвело до падіння світового ринку у 2022 році на близько 20%. Цього ж інвестори очікували й від 2023. Проте не так сталося, як пророкувалося.

2023 рік пройшов зі значним зростанням ринку на 24%. Інвестори очікують подальшого зниження облікових ставок, зниження вартості запозичених грошей, розвитку компаній, збільшення економічної активності.

Та це все ще не стосується України. 

Українські інвестори, по-перше, живуть в умовах війни, а по-друге, існують значні обмеження. Тож світові тенденції нас не надто торкаються, бо: 

1. складно вивести гроші за кордон; 
2. у країні війна, і грошей взагалі не так багато; 
3. люди мають низьку обізнаність щодо можливостей інвестування.

Зараз ми дуже сильно відірвані від світу. Надто велика невизначеність майбутньою демографією, чи будуть люди повертатися з за кордону, може прилетіти ракета. Пропонована у країні дохідність наче не відповідає тим ризикам, які ми маємо. Які інструменти можуть допомогти її збільшити?

У що інвестувати

Перш ніж перейти до інструментів, варто знати, яку дохідність вважати високою чи хоча б достатньою. 

Існує теорія розрахунку ризику конкретної країни, яку запропонував Асват Дамодаран, один з найбільш відомих у світі експертів з оцінки бізнесу. Суть теорії полягає у тому, що при інвестиціях у певну країну, інвестори можуть вимагати додаткову дохідність – премію за ризик. 

Премія за ризик країни пов’язана з факторами, що потенційно можуть вплинути одразу на всі інвестиції в її межах (політичні, економічні, фінансові та інституційні ризики).

В Україні, в умовах значної обмеженості фондового ринку, ця премія за ризик визначається згідно з рейтингами суверенного боргу, складеними міжнародними рейтинговими агентствами (Standard & Poor's, Moody’s Investors Service, Fitch IBCA). За розрахунком Дамодарана, премія за ризик України становить 17,55%.

Тому надалі орієнтуємось на це.

Депозити 

Ця категорія — не надто вдалий варіант з точки зору інвестора. Якщо порівнювати з наступним інструментом, військовими облігаціями, депозити — більш ризиковані. При цьому їхня дохідність зазвичай менша. 

Депозити працюють через посередника — банк. Тобто це ризик посередника, якщо банк збанкрутує. В разі чого гроші повернуть. На час воєнного стану та 3 місяці після його скасування у нас 100% повернення вкладів фізичних осіб. Після війни гарантована сума становитиме 600 тисяч гривень на один банк. Але навіть так повертати гроші буде довго і неприємно.

Облігації

В Україні зараз широко доступні військові облігації. Це можливість допомогти державі профінансувати війну, нашу армію і Перемогу. Тому сама держава стимулює це, підключає провайдерів: Мінцифри, брокерів, компанії. Продукт доступний і в Дії. Знижується поріг входу та вимоги до відкриття рахунків, подачі документів. 

Облігації — це інструмент, який Нацбанк тримає з достатньою дохідністю через управління обліковою ставкою, щоб перекривати інфляцію, і людям було цікаво купувати ці інструменти. Міністерство фінансів, уряд спонукає людей інвестувати у військові облігації, тому що це гроші для бюджету. 

Нерухомість

Тривалий час для більшості українців нерухомість була основною інвестиційною метою. Назбирали грошей — купили одну квартиру, для себе, мами, батька, а потім — на здачу в оренду. 

Існує навіть думка, що якщо ти не маєш квартири, ти — не інвестор. 2022-2023 роки сильно підірвали цю тенденцію. Чимало населених пунктів розбомблено, багато де нерухомість неліквідна зовсім, її не можна продати. І ідея інвестувати у квадратні метри не видається настільки привабливою.

Сільськогосподарська земля

Ринок відкрився у серпні 2021 року. На початку повномасштабного вторгнення реєстри закрили (і для нерухомості також), але вже з літа 2022 року відкрили знову. З 2024 року ринок с/г землі став доступний для юридичних осіб. Що мало б сильно стимулювати попит та ріст ціни за гектар. 

Проте війна сильно стримує розвиток ринку. Це доволі цікавий інструмент, який "поводиться" як нерухомість (зростає капіталізація вкладень та є пасивний дохід у вигляді орендних платежів). Проте будувати на такій землі не дозволено, до того ж вона може бути замінована чи навіть окупована. 

З іншого боку, її не треба амортизувати чи ремонтувати. І її також можна здавати в оренду. Земля — досить цікавий актив з точки зору інвестицій для українського інвестора, плюс це інвестиція у власну Батьківщину, в чорнозем.

Криптовалюти

Інструмент, який використовується багатьма українцями й не тільки для інвестицій, а як система переказу грошей. Через те, що криптовалюти все ще не визначені законодавством, немає закону про сплату податків, у правовому полі складно діяти чисто-біло, як з облігаціями та акціями. 

З цінними паперами система зрозуміла: ти їх купуєш і заробляєш (втрачаєш), отримуючи прибуток (збиток). З прибутку сплачуєш податок — і маєш чисті гроші, які можеш показати в декларації. 

Або отримуєш дохід у вигляді дивідендів і сплачуєш з нього податок. З криптовалютами поки ще не прийнятий закон, потрібно платити податки з усієї суми. Тобто купив біткоін за 20 тис., продав за 60 тис., тоді з 60 тис. маєш сплатити 18% + ще 1,5% (ПДВ і військовий збір). Це стримує людей показувати ці гроші. 

Плюс це досить ризикований інструмент — волатильний, коли він стрибає то вгору, то вниз. Новачок у цій справі може невчасно продати, злякатися — і саме таким чином втратити гроші. 

Тому криптовалюта — це інвестиції високого ризику, які бажано диверсифікувати різними іншими класами активів, тобто вкладати не більше 20% капіталу у криптовалюти, так само як із венчурними інвестиціями.

Венчурні інвестиції. Стартапи

Розвиток венчурних фондів та синдикатів сьогодні дозволяє знизити поріг входу до приблизно $5000 на компанію. Але щоб почати інвестувати в стартапи, нам потрібно мати хоча б 10 інвестицій по $5 тис. І це має бути 20% від усього нашого капіталу. Капітал від $250 тис. — це орієнтир, з якого варто починати думати про венчурні інвестиції. 

Підходить людям, в яких вже є сформований деякий капітал, у яких ризик-профіль досить агресивний, тобто вони нормально сприймають те, що в них 9 з 10 інвестицій "не вигорять". І вони готові їх втратити, але сподіваються на великий прибуток. 

Зарубіжний фондовий ринок

Попри значні обмеження щодо виводу грошей за кордон, українці все ж можуть легально переказувати у межах 100000 грн за кордон з одного банку в місяць. Це дозволяє мати доступ і до міжнародних ринків капіталу: інвестувати в акції та облігації, альтернативні інструменти на фондовому ринку. 

Саме біржові інструменти вважаються "традиційними" у західному світі. Завдяки своїй ліквідності (доступності швидко обміняти актив на гроші за ринковою ціною), регуляції, захисті прав інвесторів, прозорості. 

На фондовому ринку можна побудувати повноцінний портфель з усіх можливих класів активів: від часток у бізнесі, до позик, нерухомості чи золота. І поріг входу відсутній також, існують інструменти від кількох центів. Проте побудова інвестиційного портфеля має супроводжуватися завчасно пропрацьованою стратегією, ця індустрія потребує глибоких знань та залученості у процеси.

Інші інструменти

Прямі позики, мікрокредитування, українські інвестиційні фонди, страхування — це також доступне українцям. Проте у цих інструментів зараз або недостатня дохідність до наявних ризиків, або є певні обмеження, або низька захищеність прав інвестора та відсутня регуляція.

У таблиці нижче зведено інформацію про основні інструменти, доступні в Україні.

Правила формування інвестиційного портфеля 

На базовому рівні правил небагато. Основне: інвестуємо, коли є фінансова подушка. Для деяких категорій потрібно мати капітал від десятків чи сотень тисяч доларів.

Далі усе залежить від бажання розібратися з тонкощами, коли інвестор переходить від етапу облігацій чи навіть землі, до міжнародних фондових ринків. 

1. Не думайте тільки про дохідність. Варто розуміти, з яким ризиком ми досягаємо даної дохідності.
2. Інвестиційний портфель потрібно складати з різних класів інвестиційних інструментів для диверсифікації.
3. Беріть до уваги ліквідність інструментів. Повномасштабне вторгнення показало, що інколи замість 100% дохідності мати достатньо доступні активи, якими можна швидко скористатися.

Розуміння ризиків та принципів інвестування є ключем до успіху. Поглибити знання допоможуть спеціалізовані курси, експерти, фінансова література, наприклад, книги Джона Богла, Бенжаміна Грема, Бодо Шефера чи найпростіша "Найбагатша людина у Вавилоні" Клейсона. 

Варто зважати, що гроші, які лежать "десь там, в американського брокера", захищені краще, ніж в Україні "під матрацом". Адже брокери проходять сертифікації, перевірки на рівні держави. 

До того ж завжди можна звернутися по допомогу до консультанта, який підбере ті інвестиційні продукти та інструменти, які будуть максимально релевантні вашому капіталу, цілям і поточній ситуації з усіма її перспективами та викликами.