Украинская правда

Ключ к восстановлению – инвестиции в людей

Где Украине искать возможности для развития отраслей с высокой добавленной стоимостью (укр)

Безперервна агресія та війна, з якими Україна стикається сьогодні, випробовують не лише її військову міць, але й економічну стійкість. У ці складні часи чіткий підхід до економічного відновлення та зростання є не просто бажаним, а необхідним. 

Це особливо важливо, оскільки Україна прямує до вступу в ЄС, де розуміння повного спектру впливу війни та використання нових можливостей стають критично важливими.

Нещодавнє діагностичне дослідження Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), представлене 21 лютого в Брюсселі, містить комплексний аналіз промислового сектору України. 

У ньому підкреслюються ключові можливості для збільшення промислового виробництва - фундаменту майбутнього України. Зміцнення промислового сектору є необхідним не лише для економічного зростання, але й для створення високоякісних робочих місць, сприяння регіональному розвитку та поглибленню інтеграції з ЄС.

Однак війна значно посилила економічні виклики. Ще до початку конфлікту була помітна хвилююча тенденція - зниження внеску промислового сектору у ВВП. Це зниження, на тлі відновлення уваги ЄС до індустріалізації, створило похмуру картину для промислової конкурентоспроможності України.

Щоб протидіяти такій передчасній деіндустріалізації, уряд повинен переорієнтувати промислову політику та впроваджувати її у тісній співпраці з приватним сектором. 

На додачу до поточних заходів підтримки, спрямованих на утримання економіки на плаву, відповідний пакет заходів (із середньостроковим часовим горизонтом) має включати цільові інтервенції, спрямовані на зупинення спаду середньотехнологічного виробництва та сприяння технологічній модернізації та цифровізації в рамках індустріальної економічної системи. 

Активізація інноваційної діяльності має бути пріоритетом як для держави, так і для бізнесу. За нинішніх обставин це буде досить складним завданням: у нещодавньому опитуванні фірм 77% респондентів вважають інновації неактуальними в контексті конфлікту. 

Однак інновації - це не просто розкіш, це життєдайне джерело процвітаючої економіки. Підвищення обізнаності про їхню важливість, сприяння спільним державно-приватним дослідженням та заохочення впровадження передових технологій (зокрема, "Індустрії типу 4.0") є важливими кроками на шляху до успішної України в майбутньому. 

Зусилля, спрямовані на подальше сприяння використанню цифрових технологій, можуть ґрунтуватися на існуючій базі навичок (особливо в українському ІТ-секторі та на технологічній арені), а також на динаміці цифрових рішень, що з'явилася під час COVID-19 та під час війни. 

Збереження та примноження людського капіталу буде ключовим для цього. Для протидії відтоку мізків, спричиненому війною, необхідно активно сприяти зворотній міграції (особливо науковців та ІТ-спеціалістів) та реінтеграції біженців, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на ринку праці. 

Виділення ресурсів на професійно-технічну освіту і навчання (ПТО) допоможе підвищити кваліфікацію робочої сили відповідно до мінливих потреб промисловості. Водночас, підтримка ММСП, молоді та жінок також має вирішальне значення для сприяння розширенню економічних можливостей та рівності можливостей.

Вторгнення, безсумнівно, загострило існуючі проблеми, але воно також відкриває унікальну можливість для потенційних сфер розвитку. Наприклад, такі сектори, як ( серед інших) харчова та деревообробна промисловість, текстильна промисловість та виробництво одягу, енергетичне обладнання, виробництво сільськогосподарської техніки та оборонні технології, відкривають можливості для створення доданої вартості та диференціації.

Існує також вікно можливостей для перерозподілу промислової активності та інвестиційних можливостей між підгалузями та регіонами. До війни виробництво, інвестиції та експорт були сильно сконцентровані в кількох галузях та областях, особливо на сході та південному сході України, які особливо постраждали від бойових дій та руйнувань. 

Війна зміцнила західні регіони, оскільки вони знаходяться далі від лінії фронту; вони стали місцем притоку бізнесу, який перемістив свою діяльність.

Розподіл виробничої діяльності між регіонами - це стратегія зменшення вразливості, підвищення стійкості та сприяння інклюзивній індустріалізації. Це вимагає проактивних регіональних та муніципальних ініціатив, спрямованих на сприяння виробничому розвитку. 

Крім того, відновлення виробничої інфраструктури стимулюватиме диверсифікацію та ускладнення виробництва, що має важливе значення для прискорення промислового розвитку, зменшення вразливості до зовнішніх викликів та посилення загальної стійкості.

Рекомендації ЮНІДО для уряду України є чіткими та практичними. Усунення структурних перешкод, таких як бюрократія, складність податкової системи, дефіцит кваліфікованої робочої сили та корупція, є вкрай важливим. 

В опитуванні, проведеному ЮНІДО, українські підприємства наголосили на необхідності регуляторних реформ для оновлення відповідного законодавства (після консультацій з відповідними зацікавленими сторонами), зменшення адміністративного навантаження на їхню діяльність та залучення прямих іноземних інвестицій. 

Багато з них також висловили побажання щодо розширення державно-приватного партнерства та використання державних закупівель для підтримки відновлення.

Окрім цих структурних обмежень, війна висунула нові пріоритети: витрати на енергоносії, доступність матеріалів, наявність робочої сили та доступ до фінансування є головними проблемами для українських підприємств сьогодні.

Сприяння інвестиціям та реалізація заходів, що допомагають бізнесу фінансувати капітальні витрати, мають вирішальне значення для успіху галузей. Наприклад, життєво важливими кроками є зміна тенденції обмеженого доступу до кредитів та створення збалансованого інвестиційного ландшафту в регіонах. 

І бізнес погоджується з цим. Відповідаючи на запитання (під час нещодавнього опитування, проведеного на замовлення ЮНІДО), які заходи державної підтримки вони вважають найкориснішими за нинішніх обставин, українські компанії особливо виділили грантову підтримку, пільгові кредити та доступ до нових кредитів. Всі ці заходи спрямовані на полегшення фінансового тиску.

З точки зору міжнародної інтеграції, Європейський Союз з його величезним ринком та спільними цінностями є стратегічним партнером. Поглиблення торговельних відносин, активізація участі у пов'язаних з ЄС мережах створення доданої вартості, диверсифікація експорту та приведення у відповідність до стандартів ЄС не лише відкриють нові ринки, але й забезпечать якість, безпечність та сталість продукції - ключові складові довгострокового успіху. 

Згідно з опитуванням підприємств ЮНІДО 2023, основними перешкодами для економічної інтеграції з економікою ЄС є брак клієнтів та ділових партнерів, недостатність фінансових ресурсів (у тому числі торговельного фінансування), обмежений доступ до інформації та мовні бар'єри.

Є надія та позитивні зміни у майбутньому. На тлі складних викликів, спричинених війною, опитування ЮНІДО підкреслює стійкість українських компаній, багато з яких інноваційно адаптуються до кризи. Обсяги промислового виробництва та ділової впевненості відновилися після різкого падіння в перші місяці після вторгнення, а також з'явилися нові компанії.

Такий динамізм у промисловій системі України є свідченням можливостей країни та її підприємців. Завдяки узгодженим зусиллям як державного, так і приватного секторів, Україна може не лише відновитися, але й стати на шлях сталої реіндустріалізації та економічного процвітання. Відновлення економіки України - це не спринт, а марафон. 

Шлях буде важким, але мета - країна з диверсифікованою, інноваційною та стійкою індустріальною основою - варта того, щоб за неї боротися. 

Інвестуючи в людей, визначаючи пріоритети стратегічних секторів, створюючи нові альянси та сприятливе середовище, Україна може повстати з попелу не лише як вціліла країна, а й як лідер, прокладаючи новий шлях до економічного процвітання.

Співавтори: 

Томас Бернхардт, директор проекту, GPI - Global Policy Incubator,

Євгенія Шевцова, спеціаліст з наукових досліджень, Спільний дослідницький центр Європейської Комісії 

Андрій Длігач, керівник Advanter Group

Флоріан Хеспіл, асоційований спеціаліст з комунікацій UNIDO, 

Упалат Корватанасакул, асоційований спеціаліст з питань проєкту UNIDO

Колонка представляет собой вид материала, отражающего исключительно точку зрения автора. Она не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь. Мнение редакции "Экономической правды" и "Украинской правды" может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственности за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.
война инвестиции промышленность