Надежда на биотопливо. Будет ли свет и тепло зимой?
Инновации в действии
Близько 90% централізованої вугільної генерації знищено внаслідок масованих ракетних атак рф в Україні за останні кілька тижнів. Останній потужний удар, який знищив одну з найбільших вугільних ТЕС - Трипільську - засвідчив, що рф не відмовилася від своїх планів знищити всю вугільну генерацію України в найближчий час. Група ДТЕК звітує, що станом на зараз втратила до 70% генеруючих потужностей.
Таким чином, на наступний опалювальний сезон, деякі великі міста України можуть залишитися частково як без електрики так і без опалення.
Відновлення великої вугільної генерації може тривати до кількох років. Але принципове питання на сьогодні - чи взагалі треба відновлювати централізовану вугільну генерацію, чи створювати розподілену децентралізовану генерацію на основі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), в тому числі на біомасі?
У першому випадку ми ризикуємо вічно лагодити те, що росіяни будуть систематично знищувати, та й по світу обладнання радянського зразка для таких блоків вже закінчується. А також - жодним чином не сприяти стійкості та розвитку енергосистеми.
А в другому випадку є змога зробити енергосистему стійкішою до ворожих ударів (знищити сотні невеликих розпорошених об'єктів генерації складніше, запустити циркулярну економіку на основі використання біомаси, створити нові робочі місця на селі та підтримати національного виробника, що матиме багато непрямих економічних і екологічних ефектів.
Вважаємо, що за період 6-12 місяців цілком можливо поставити задачу ввести в експлуатацію 1-1.5 ГВт розподіленої генерації на основі ВДЕ, що відповідає приблизно 30% від знищеної генерації ТЕС/ГЕС.
Це 200 розпорошених об’єктів потужністю 0.5-10 МВт (ел) кожен і 1-1.5 ГВт потужності акумуляторів і накопичувачів (BESS) ємністю 2-20 МВт(ел) кожен.
Загальні інвестиції для такого масштабу складуть до 1.5-1.7 млрд Євро. Це дасть додаткові можливості генерації і балансування енергосистеми у ситуації гострого дефіциту маневрової генерації (знищених ГЕС/ТЕС).
Для впровадження децентралізованої генерації на заміну знищеній вугільній є можливість невідкладно залучити існуючі українські і міжнародні компанії, що багато років працюють в Україні у секторі ВДЕ (більше 100 компаній).
Для швидкої реалізації цієї задачі вважаємо за необхідне залучити кредитні лінії міжнародних фінансових інституцій, потенційними існуючими джерелами фінансування можуть бути Ukraine Energy Support Fund (Energy Community), Ukraine-Germany Energy Partnership Assistance.
Централізована чи децентралізована теплогенерація?
Через знищення великих газових ТЕЦ та вже здійснені ракетні удари рф по газовій інфраструктурі і підземних сховищах газу (ПСГ) до наступного опалювального сезону є реальний ризик відсутності опалення у великих містах. Це може бути ще більшою проблемою, ніж часткова відсутність електрики.
Якщо тимчасово спростити процедури державного погодження проєктів котелень (затвердження проєктної документації, ОВД, землевідведення, умови підключення, видача ліцензії на виробництво теплову енергію, затвердження тарифу, тощо), то вже за 6-8 місяців реально ввести в експлуатацію до 500 МВт розподіленої теплової генерації для опалення на біомасі і природному газі.
Це 200 розпорошених об’єктів на основі модульних котелень потужністю 0.5-5 МВт із розрахунку покриття 50% пікового теплового навантаження визначених зон теплопостачання.
Такі котельні обов'язково мають обладнуватись баками-акумуляторами теплової енергії, які у випадку відсутності постачання палива на котельню можуть покрити до 50% пікового теплового навантаження до 3-5 діб.
Крім згаданого ефекту децентралізації теплогенерації, є пряма економія витрат на паливі від впровадження котельних на біомасі. Так, 1 Гкал теплової енергії з газу обійдеться приблизно у 4000 грн, в той час, тоді як 1 Гкал з тріски - приблизно у 1500 грн.
Реальна економія на тарифі на теплову енергію для споживача може складати 10-50% (в залежності від ціни на газ). В Україні існують десятки компаній, що виробляють обладнання для генерації тепла з біомаси.
Якщо закупити обладнання котельні, що працює на деревній біомасі чи агробіомасі у національного виробника, 4 МВт обійдеться приблизно у 800 тис. євро. Така котельня заміщує близько 1 млн м3 кубічних газу на рік та покриває потребу близько 20 тис. людей. Це інвестиції в національну економіку, які залишаються в Україні.
Що варто зробити?
Тут ми наводимо основний, але не вичерпний перелік невідкладних кроків для того (які можна зробити в межах кількох тижнів), щоб створити умови розвитку біоенергетики.
1. Найоб’ємніша задача, яку варто вирішити - це відсутність біржі біопалива та біомаси. Про її створення говорять щонайменше з 2018 року. Законопроєкт депутата Юрія Камельчука №8052 від 19.09.2022 щодо розвитку електронної торгівлі альтернативними видами палива позначений, як євроінтеграційний і знаходиться у комітеті Андрія Геруса.
Як розповів Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України, законопроєкт в цілому нормальний, окрім назви, бо має стосуватися лише твердих біопалив - дрова, деревна тріска, пелети з деревини і лушпиння соняшника, солома, стебла кукурудзи і соняшника, а не всіх альтернативних видів палива. Тож після косметичних змін до проєкту закону - він може сміливо відправлятися в Парламент.
2. Більше того, запровадження біржі біомаси саме по собі дає змогу виконання частини європейської Директиви RED III щодо критеріїв сталості вироблення та транспортування сировини (оскільки біржа, окрім іншого, вимагає дотримання вимог щодо якості біомаси, здійснення регулярного моніторингу, гарантій поставки, походження і ланцюга постачання), а оскільки ми прагнемо стати членами ЄС і назавжди зійти з орбіти росії - для нас дуже важливо наближати законодавство до європейських норм.
Створення біржі - це питання часу, якщо на цьому зосередити зусилля проєктів міжнародної технічної допомоги - це завдання здається здійсненним.
3. Досі не запроваджена нульова ставка податку на вуглець для біопаливних установок. Законопроєкт №9596 від 09.08.2023 р. не проголосований, як і законопроєкт №9597 від 09.08.2023 р. щодо створення реєстру установок біопалива для ДФС, ініціатором якого є прем’єр-міністр Денис Шмигаль - знаходяться на розгляді в комітеті у Данила Гетманцева. Наразі немає точних даних щодо переліку установок і якщо такий реєстр створити - для них буде стимул там зареєструватися.
4. Договори про розвантаження, які оператори установок на біопаливі мають укладати з Укренерго теж є проблемою і їх варто відмінити не лише до кінця воєнного стану, а взагалі. Є звернення до депутата Андрій Жупанин від Біоенергетичної Асоціації України, щоб ініціювати внесення змін до Закону України "Про електричну енергію".
5. Звісно, питання тарифів та відсутності субсидій природного газу складніше, але з огляду на те, що внаслідок обстрілів ціни на електроенергію будуть зростати - цілком логічним є розпочати підготовку запровадження таргетованих субсидій разом з Мінсоцполітики та допрацювати порядок щодо визначення вразливих споживачів згідно з європейськими нормами.
Також важливо сьогодні зосередити зусилля на:
- Розбудові інфраструктури (інтерконекторів) для збільшення перетоків е/е з країн ENTSO-e. Надати фінансову спроможність системному оператору, спростити процедури для швидкого приєднання нових проєктів ВДЕ та систем BESS до електромережі.
- Негайно відмінити всі існуючі акцизи і збори на рідке біопаливо (біодизель/біоетанол), залучити місцевий бізнес і надати йому фінансову спроможність для запуску існуючих законсервованих заводів з виробництва рідкого біопалива в центральних і західних регіонах України.
Це дасть змогу за 6-12 місяців запустити 10-20 заводів біоетанолу/біодизелю із загальною потужністю по продуктам 0.5-1 млн тне. Одночасно з цим встановити додатково 200 окремих об’єктів розподіленої генерації електроенергії на основі дизель- і бензин-генераторів на рідкому біопаливі (наприклад, на території існуючих котелень) загальною потужністю 100 МВт (ел), одиничною потужністю 50-1000 кВт (ел).
Спрямувати вироблене рідке біопаливо на ці об’єкти, надлишок – для індивідуального використання населенням. Пріоритет – частково заживити критичну інфраструктуру в містах, де знищена електрогенерація.
З огляду на те, що міжнародні фінансові установи не будуть підтримувати проєкти на основі викопного палива, тим паче, на вугіллі - дуже важливо використати їхній фінансовий ресурс в об'єкти ВДЕ на біомасі.
У цій сфері ЄБРР з партнерами розпочинає в Україні проєкт щодо підготовки ТЕО переведення українських ТЕЦ на низьковуглецеві джерела енергії.
Саме ці кроки можна зробити у найближчі тижні, чим спонукати виникнення нових котелень на біомасі і об'єктів розподіленої генерації на основі ВДЕ і накопичувачів ще до початку наступного опалювального сезону.
Сподіваємося, що саме вони будуть розглянуті на Енергетичній Ставці Верховнокомандувача з усіма відповідальними сторонами, щоб ефективно протидіяти ворогу та забезпечити функціонування економіки.
Співавтор — Олексій Епік, експерт зі зміни клімату GIZ