BlaBlaCar вне закона. Что будет с рынком нелегальных перевозок?

Важливу роль не лише для економіки держави, а й для забезпечення потреб населення в пересуванні, особливо в період війни, відіграє ефективне функціонування сфери пасажирських перевезень.

Через те, що понад 4 млн українців виїхали за кордон, сьогодні загальний пасажирообіг в Україні проти 2021 року скоротився майже вдвічі. Змінилася й структура пасажирських перевезень. 

Велика частка пасажирообігу, яка припадала на авіаперевезення, розділилася між автомобільними й залізничними перевезеннями, і зараз для поїздок на великі відстані автомобільний транспорт є найбільш затребуваним для пасажирів. 

Найбільшою проблемою у цій галузі давно вже стали нелегальні перевізники —- ті, хто працюють взагалі без дозвільних документів, або ж "сірі" перевізники, тобто ті, які мають відповідну ліцензію, але працюють з порушеннями законодавства.

За інформацією профільної спільноти, 72% ринку міжобласних автобусних перевезень знаходяться в тіні, а частка нелегалів на ринку міських та міжміських перевезень сягає понад 90%. 

Через це бюджет країни недоотримує близько 2 млрд грн щорічно, а життя та здоровʼя пасажирів знаходиться під постійною загрозою. Легальним перевізникам все важче конкурувати з нелегалами, які фактично забирають у них основну частку прибутку, який можна було б використати, наприклад, на оновлення автопарку. 

Така ситуація не з'явилася одномоментно, а є наслідком системних недоліків та застарілого законодавства. Досить часто ринок нелегальних перевезень пов'язаний з місцевими чиновниками, а подекуди нитка тягнеться у найвищі кабінети Києва. Можливо, тому влада не завжди була зацікавлена у вирішенні проблеми.

Наразі уповноважені органи не мають дієвих інструментів протидії нелегальним перевізникам. Так, за словами Голови "Укртрансбезпеки" Євгена Зборовського, нелегали виграють у судах 9 з 10 справ.

У лютому 2024 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11025 щодо посилення відповідальності за порушення порядку перевезення пасажирів автомобільним транспортом та протидії нелегальним пасажирським перевезенням. До робочої групи, яка його розробляла, увійшли судді, народні депутати, правоохоронці, "білі" гравці ринку та інші стейкхолдери.

Що зміниться?

В Законі України "Про автомобільний транспорт" пропонується напряму закріпити заборону здійснення платних пасажирських автомобільних перевезень без державної реєстрації як суб’єкта господарювання.

Таким чином, будь-які платні перевезення, які здійснюються не суб'єктом господарювання, стають поза законом. Фактично, це означає, що більшість надавачів послуг на таких популярних сервісах як BlaBlaCar чи inDrive стануть порушниками закону. Але відповідальність понесуть не всі.

У законопроєкті пропонується встановити адміністративну відповідальність за платне перевезення пасажирів автомобільним транспортом без державної реєстрації як суб’єкта господарювання (нова стаття 164-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)). За це порушення Національна поліція зможе штрафувати водіїв на 17000 грн.

Під цю статтю підпадатимуть перевезення фізичних осіб за грошову або іншу винагороду транспортним засобом, який за своєю конструкцією та обладнанням має більше 9 місць (включно з водієм).

Таким чином, кругленьку суму доведеться викласти усім нелегалам, які працюють на мікроавтобусах та маршрутках місткістю від 8 пасажирів і заполонили собою ринок міжміських та міжобласних перевезень.. 

Зросте сума адміністративних стягнень і для "сірих" перевізників. Зокрема, за новою частиною 1 статті 133-1 КУпАП, за відсутність на постійних маршрутах діючої схеми маршруту, розкладу руху та витягу з дозволу на перевезення до водія буде застосовано штраф у розмірі 2550 грн.

Збільшуються штрафи й за інші порушення, передбачені у цій статті КУпАП, — і не лише для водіїв, а й для перевізників. Наприклад, за порушення режиму праці і відпочинку водію доведеться заплатити 1360 грн (було 680), а перевізнику — 2550 грн (було 1020).

Штрафи дійсно можуть суттєво вдарити по нелегальних перевізниках, однак навряд стануть вирішальним фактором, який викине їх з ринку. Як показує українська практика, лише збільшенням покарання проблеми не вирішуються. Тому боротьба з нелегалами повинна мати комплексний характер.

Зокрема, важливо також обмежувати нелегалів у можливості продавати свої послуги пасажирам.

Сьогодні більшість пасажирів купують квитки за допомогою різних сайтів-агрегаторів, а не через касу на автостанції. Тому слід зробити так, щоб співпраця з нелегалом стала для агентів з продажу квитків просто невигідною. 

Зробити це можна через різні засоби впливу на тих, хто не нехтує "брудними" грошима та допомагає чорному ринку пасажирських перевезень.

Ложка дьогтю в бочці меду

Разом з необхідними змінами, законопроєкт містить низку дискусійних моментів, зокрема, щодо окремих змін до закону України "Про автомобільний транспорт".

Наразі існує певна дискримінація щодо притягнення до адміністративно-господарської відповідальності міжнародних перевізників. Так, за відсутність документів для міжнародних пасажирських перевезень передбачено штраф у 2 рази більший, ніж для внутрішніх перевезень, навіть якщо такі документи однакові. Складається враження, що таке порушення в міжнародному сполученні створює більшу небезпеку, ніж на внутрішньому маршруті.

Законопроєкт №11025 вирішує цю проблему у досить простий спосіб: пропонує вдвічі збільшити штраф за відсутність документів при внутрішніх перевезеннях, таким чином зрівнявши його з розміром штрафу для міжнародних перевезень (34000 грн).

Водночас, проєкт не вирішує суттєвих недоліків самого переліку необхідних документів, який передбачений у ст. 39 Закону. Одним з головних є вимога наявності "інших документів, передбачених законодавством України". 

Відсутність конкретизації такого положення створює для перевізників стан невизначеності, а представники "Укртрансбезпеки" можуть тлумачити його на власний розсуд. На практиці бувають випадки, коли під час рейдової перевірки як відсутність документів кваліфікуються різні порушення, які за своєю суттю взагалі не стосуються документів як таких.

Не зовсім обґрунтованою також видається пропозиція збільшення адміністративно-господарського штрафу за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів з 340 грн до 8500 грн. 

Зважаючи на те, що такий штраф за наслідком рейдової перевірки накладається "Укртрансбезпекою" на перевізника, а не водія, така сума стягнення може суттєво вплинути на бізнес у сфері пасажирських перевезень. 

За свої винні дії перш за все має нести відповідальність порушник, тобто водій, який не дотримався вимог законодавства та "перепрацював", створивши небезпеку не лише для себе, а й для всіх учасників дорожнього руху. 

Ще однією системною проблемою, яка, на жаль, не вирішується цим законопроєктом, є відсутність належної диференціації відповідальності за різні порушення. Так, наразі за відсутність документів на внутрішньому рейсі накладається штраф 17000 грн. 

Однак, такі документи можуть бути різними за своєю значимістю, а штраф стягується однаковий. У зв'язку з цим, необхідно диференціювати суми штрафів залежно від суспільної шкідливості порушення.

Наприкінці лютого 2024 року "Укртрансбезпека" ініціювала створення робочої групи, діяльність якої буде спрямована на розробку змін до законодавства щодо вдосконалення системи адміністративно-господарських штрафів для автомобільних перевізників. Це показує, що держава бачить проблеми та готова їх вирішувати.

Висновок

Зареєстрований законопроєкт є свідченням того, що держава вкотре намагається вирішити проблему нелегальних перевізників. Водночас, одними лише штрафами зробити це буде важко. 

Тому слід продовжувати напрацьовувати систематичні зміни, які дозволять уже за декілька років забути про "чорний" ринок пасажирських перевезень. 

Водночас, якісне доопрацювання законопроєкту до другого читання може виправити деякі недоліки щодо адміністративно-господарської відповідальності перевізників за наслідками рейдових перевірок, які проводить "Укртрансбезпека". Такі зміни можуть бути напрацьовані в межах утвореної Робочої групи за умови широкого залучення представників ринку та профільної спільноти. 

Матеріал підготовлений за підтримки ІСАР Єднання у межах проєкту "Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України".