Статистика из польской границы. Почему Польше не выгодно сворачивание экономических отношений с Украиной?

Польща за останні десятиліття досягла великих успіхів в економічному розвитку. Хоча її населення до 2022 року було меншим, ніж в Україні, її ВВП в 4,8 рази перевищив український. У 2023 році ВВП Польщі попередньо становив 842,2 млрд дол., а України – 173,4 млрд дол. 

Це наслідок умілого застосування цією країною економічної політики з розвитку внутрішнього виробництва та експорту.

Україна для Польщі – вигідний торговельний партнер. Вона посідає сьому позицію серед країн-партнерів за обсягами польського експорту і першу – за межами країн ЄС. Польський експорт в Україну перевищує експорт до Китаю.

Баланс зовнішньої торгівлі завжди був на користь Польщі, але статистика 2023 року вражає. Сальдо на користь Польщі (відповідно негативне для України) – 7,2 млрд дол. Це оцінка на основі даних за 11 місяців, за якими польський експорт в Україну становив 10,2 млрд дол, а український у Польщу – 4,3 млрд дол.

Важлива і структура торгівлі. Перші десять позицій експорту в Україну – це кінцеві споживчі товари, у яких вартість машин та обладнання перевищує 2,3 млрд дол.

Можна оцінити, скільки робочих місць у Польщі функціонують завдяки експорту в Україну. Частина вартості експорту – це додана вартість, що оплачується закордонним контрагентом. Саме цей показник найбільш реально відображає баланс зовнішньоекономічних операцій.

Споживаючи польські товари, Україна оплачує їх доданої вартості на 5,4 млрд дол. Її частина, близько 52%, – це зарплата робітників. Імпортуючи, українці сплачують її, що створює понад 100 тис робочих місць у польській економіці.

Крім того, імпортуючи з України сировину, поляки отримують базовий продукт для подальшої переробки на своїй території та отримання доданої вартості. Додамо сюди українців, які там працюють, створюють первинний дохід цієї країни і сплачують там податки. Їх лише офіційно налічується близько 750 тис осіб.

Отже, в економічному обміні України та Польщі остання заробляє значно більше. Під час цієї жорстокої війни її заробітки на Україні збільшилися, тому з погляду прагматизму Польщі не вигідне згортання економічних відносин з Україною.

Українське зерно в Польщу. Коротка хронологія подій

Нинішні протести мають матеріальну основу. Статистика постачань українського зерна в Польщу ілюструє розгортання події та її наслідків. Дійсно, з березня 2022 року по березень 2023 року експорт збіжжя з України в Польщу різко зріс.

Поставки зерна в Польщу з України, 2021-2023 роки, тис тонн

Якщо до війни експорт становив 10-12 тис тонн на місяць, то в цей період – 389 тис тонн, тобто в 30 разів більше. "Горб" на графіку поступово осідав на ринку і тиснув на ціни фермерів. Звичайно, польські господарі до такого були не готові.

Додалися й інші подразники, насамперед – політика "зеленого переходу" ЄС. Вона збільшувала заборони на використання хімічних речовин і витрати на вирощування врожаю. Однак фермери спрямували свій гнів у бік України.

Наведений вище графік свідчить, що аномально високі поставки фіксувалися лише з березня 2022 року до березня 2023 року. У квітні-травні 2023 року ситуація стабілізувалася на рівні довоєнних постачань і це важливі дані на користь України. Усі вони взяті з Євростату, тобто поляки мають їм довіряти.

Ще є мільйони тонн транзиту українського зерна через Польщу. Не виключено, що вони можуть осідати на польському ринку через домовленості українських та польських трейдерів. Однак це має розслідувати кримінальна поліція і представити результати. Поки що підтвердження цьому не було.

Отже, причини конфлікту, які полягають у стрімкому зростанні присутності українського зерна на ринку Польщі, вичерпані. Проте чи бачить ці показники польська сторона? Чи використовує Україна цей вагомий аргумент для врегулювання ситуації? Це потрібно конвертувати в переговори і домовленості.

Євросоюз і зерно країни-агресора

Додатково ілюструє ситуацію динаміка імпорту російського збіжжя країнами ЄС. У 2021-2023 роках такі поставки зросли з 291,7 млн євро до 415 млн євро (оцінка за підсумками 11 місяців). Це означає що росія також долучилася до насичення зерном внутрішнього ринку Євросоюзу та Польщі і тиску на ціни.

Вона не лише спричинила зміну українських потоків зерна з Африки і Південно-Східної Азії на Європу через блокування портів, а й додала свій експорт. Це також ударило по фермерах Польщі. Однак цього ніхто не бачить, бо фокус роздратування наведений на Україну.

Імпорт зерна в країни ЄС з росії, млн євро

Польщею все не закінчиться

Обсяги поставок збіжжя з України в ЄС продовжують зростати на відміну від Польщі, де вони нормалізувалися. Це означає, що такі ексцеси можливі в інших країнах. Українське зерно не може нескінченно потрапляти в ЄС. Така правда життя, незважаючи на декларацію ліберальних ринкових цінностей у Євросоюзі.

Треба звернути увагу і на українських постачальників, які безвідповідально наводнили зерном ринок Польщі. Зазвичай це не українські фермери, а крупні латифундії. Їх зерно дуже конкурентне за ціною завдяки масштабу і якісному чорнозему. Однак вони не рахуються з інтересами держави, яка веде люту війну і критично потребує нормального режиму логістики на західному кордоні.

Якщо не зупинити егоїзм цих латифундій, то останні події перекинуться на інші країни Євросоюзу. Необхідне добровільне обмеження експорту збіжжя в ЄС і його вивезення в інші регіони світу. Ще краще робити це у вигляді продуктів переробки зерна. До речі, Польща майже не експортує сільськогосподарську сировину.

Вище описаний лише економічний аспект співробітництва України та Польщі. Проте є ще воєнний та моральний. Є величезна жертва українців на фронті, зокрема і задля безпеки Польщі. Справедливість вимагає говорити і про це.

Нескладно уявити війська путіна на кордоні з Польщею. Найкраща алегорія для цього – револьвер, приставлений до скроні поляка. Як у Катині. І на шляху до такої похмурої реальності стоять воїни суверенної України.

Дивно, що при такому балансі економічних відносин і при такому балансі правди виникли ці ганебні події на польському кордоні. Схоже, Україна не доносить світу цю правду і не комунікує, провалюючи важливу інформаційну політику.

Цю прогалину безжально та вміло використовує гібридний агресор. Ми не можемо відвоювати інформаційний простір за допомогою правди, а він його завойовує за допомогою брехні. Це ще один штрих до того, наскільки неадекватно ми реагуємо на небезпеку і наскільки далекі від належної мобілізації.

Україна має серйозний набір аргументів, зокрема економічних, на свою користь. Їх потрібно конвертувати в домовленості з польською владою. Польща – цивілізована країна і там є з ким розмовляти. Необхідно апелювати до освіченого польського суспільства, але це має бути професійно підготовлена розмова.