Как убрать Россию с рынка сжиженного газа

З 24 лютого 2022 року Росія отримала понад 600 млрд дол прибутку від експорту викопного палива і поспішає розробляти нові сибірські та арктичні родовища.

Однак якщо міжнародні санкції проти російської нафтогазової промисловості збережуться і будуть суворо дотримуватися, то прибутки Кремля від експорту нафти і газу можуть впасти на 40-50% до 2030 року.

Через те, що експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) не підпадав під міжнародні санкції та обмежувальні заходи, у 2022-2023 роках держава-агресор отримала різке зростання доходів від нього, поставивши рекордні обсяги на світові ринки та прагнучи до подальшої стрімкої експансії.

Росія планує майже потроїти свої експортні потужності зрідженого природного газу до 2030 року з нинішніх 35 млн тонн на рік до 100 млн тонн на рік і захопити щонайменше 20% світового ринку ЗПГ. Для досягнення цієї мети Росія має намір побудувати чотири ЗПГ-термінали в Арктиці на додаток до "Ямал СПГ".

Проєкт "Арктик СПГ 2" на межі провалу, але не зупинений

Будівництво терміналу "Арктик СПГ 2" є ключовим елементом у планах Росії щодо збільшення її частки на світовому ринку скрапленого природного газу. До початку великої війни планувалося, що термінал вийде на повну потужність, майже 20 млн тонн на рік, до 2026 року. Поки що Росії вдається просуватися до цієї мети, оскільки 21 грудня 2023 року почала роботу перша з трьох черг проєкту.

Однак саме тоді, коли там почалося виробництво ЗПГ, "Арктик СПГ 2" як міжнародне спільне підприємство зазнав сильного удару від санкцій США. Його іноземні учасники оголосили про форсмажорні обставини і відмовилися купувати ЗПГ за попередньо передбаченими довгостроковими контрактами.

Держдепартамент США в листопаді 2023 року ввів санкції проти ТОВ "Арктик СПГ 2", оператора проєкту "Арктик СПГ 2", мажоритарний пакет акцій якого належить компанії "Новатек" (60%). Французька TotalEnergies, японська Mitsui і китайські корпорації CNPC і CNOOC, які володіють по 10% акцій СП "Арктик СПГ 2", підкорилися американським санкціям. За цих обставин "Новатек", імовірно, спробує продавати ЗПГ з проєкту, що потрапив під санкції, на спотових ринках.

Найбільшою проблемою "Новатеку" є логістика, оскільки компанія володіє лише трьома новими ЗПГ-танкерами льодового класу, які ходять під російським прапором. Оскільки санкції ЄС обмежують доступ таких суден до портів країн-членів, вони не зможуть вільно здійснювати прямі поставки до Європи.

Водночас "Новатек" має доступ до 15 танкерів льодового класу Arc-7, які надають послуги "Ямалу СПГ". З 15 ЗПГ-танкерів льодового класу, які забезпечують експорт російського ЗПГ, 11 застраховані у Великій Британії, три – у Норвегії.

Компанії, зареєстровані в ЄС, є менеджерами девʼяти з цих суден, а менеджери, зареєстровані у Великій Британії, керують пʼятьма суднами. Таким чином, союзники України мають сильні важелі впливу на експорт російського ЗПГ.

Спроби Росії усунути вузькі місця в експорті ЗПГ

Росія прагне досягти більшої самодостатності в будівництві газовозів льодового класу. Для "Арктик СПГ 2" "Новатек" запланувала побудувати 15 ЗПГ-танкерів типу Arc7. Перші три танкери для "Арктик СПГ 2" були побудовані на російському суднобудівному заводі "Звезда" за сприяння Samsung Heavy Industries.

Наразі Samsung зупинила будівництво газовозів для "Арктик СПГ 2" через санкції США. Спочатку Samsung мала контракти на 15 газовозів, але після введення санкцій припинила виробництво компонентів та обладнання для суден.

Контракти передбачали будівництво ЗПГ-танкерів на суднобудівному заводі "Звезда" в Приморському краї Росії. П'ять корпусів танкерів були передані за погодженням з урядом Південної Кореї, а будівництво інших десяти зупинилося.

Роль Південної Кореї в розвитку танкерного флоту Росії як постачальника суден мала вирішальне значення для розширення планів "Новатеку", оскільки корейські потужності незамінні. Втрата корейської участі створює серйозні проблеми для проєкту "Арктик СПГ 2", а без танкерного флоту він не зможе функціонувати.

Досі експорт російського ЗПГ на світові ринки лише розширювався, тоді як має відбуватися протилежне. Союзники України повинні перекрити це важливе джерело надходжень до бюджету Кремля, з якого фінансується агресивна війна, а також уникнути серйозних кліматичних наслідків неконтрольованих і неврахованих викидів метану в ланцюжку постачання російського ЗПГ.

У 2024 році Росія прагне налагодити цілорічний експорт скрапленого природного газу з Арктики до Азії через Північний морський шлях, що загрожує додатковим тиском на найбільш екологічно чутливий регіон планети.

Якщо Росія досягне успіху в розширенні експорту ЗПГ і розбудові інфраструктури вздовж Північного морського шляху, це забезпечить їй додаткові ресурси для підтримки війни проти України і призведе до жахливих наслідків для клімату.

Потрібні рішучі кроки з боку США та ЄС

Подальші санкції проти російського експорту ЗПГ необхідні не лише для того, щоб позбавити РФ майбутніх доходів від експорту газу та підірвати її військові зусилля в Україні, а й для того, щоб зробити внесок у пом'якшення наслідків зміни клімату.

Протягом останніх двох років США та ЄС надавали стійку підтримку Україні та вжили значних заходів для зменшення фінансових доходів Кремля від експорту викопного палива. Тепер настав час для партнерів України зробити наступні рішучі кроки, щоб позбавити Росію суттєвого джерела доходу та послабити її здатність використовувати постачання газу як геополітичну зброю.

Що повинні зробити партнери України?

1. Вжити додаткових заходів для повної зупинки проєкту "Арктик СПГ-2" включно з вторинними санкціями проти власників суден, задіяних у перевезенні компонентів для будівництва обʼєктів для другого і третього етапів скраплення.

2. Обмежити імпорт газу з "Ямалу СПГ" до Євросоюзу і повністю відмовитися від російського ЗПГ в Європі до 2025 року.

3. Запровадити санкції проти надання транспортних, страхових та інших фінансових послуг для експорту російського ЗПГ.

4. Запровадити цільові санкції проти всіх ЗПГ-танкерів льодового класу, які використовуються для експорту російського ЗПГ.

У цьому контексті комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг за моєї участі звернувся до урядів США, Євросоюзу, Норвегії та Великої Британії із закликом запровадити комплексні санкції проти російського ЗПГ-сектору і заблокувати плани Росії щодо розширення виробництва та експорту ЗПГ.