Как актуальные квалификации влияют на инвестора и рынок труда

Інвестиції йдуть у ту країну, яка може забезпечити виробництво працівниками з необхідними знаннями, уміннями та навичками.

Ілону Маску звичайно хотілося б дати під дих за його позицію у низці питань щодо України, але водночас треба подякувати за надані Starlink, бо це реальний game-changer на полі бою.

Маск – це абсолютно прагматичний менеджер, і коли у 2019 році він вирішив збудувати під Берліном гігафабрику Tesla, то він спирався в першу чергу не на лояльні податки, бо в інших країнах вони точно менші, а на наявність кваліфікованих працівників, які можуть забезпечити технологічний процес виробництва продукції Tesla. 

Німецький Rheinmetall, який заявив про відкриття в Україні заводу з виробництва бронетехніки виходив з наявної кількості кваліфікованих працівників зокрема. Бо жодна політична воля і сприяння не може замінити працівників. 

І зараз на заході України є велика кількість працівників із необхідними навичками, які втратили роботу на оборонних, металургійних та інших підприємствах важкої промисловості, котрі були розміщенні в зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях.

Актуальність знань, умінь та навичок

Економіка диктує потребу в необхідних знаннях, уміннях і навичках, а освіта – навчає. Іншого шляху немає, якщо ми хочемо бути конкурентоспроможними. Якщо наша ціль забезпечити максимально малий кваліфікаційний розрив між випускником закладу освіти і його першим робочим місцем. 

І саме Національна система кваліфікацій є тією платформою, яка створює умови для співпраці роботодавців, ринку праці, освіти та професійних спілок. 

Україна впевнено переходить на професійні стандарти розроблені роботодавцями. Сьогодні їх 299 (перелік за посиланням) і 395 заявок на розроблення. Більше того, ринок праці постійно відстежує актуальність трудових функцій, знань, навичок і компетентностей визначених у профстандарті. На кінець грудня 2023 року 32 стандарти в процесі внесення змін. 

Ні чиновники, ні освітяни не можуть вичерпно і досконало знати, якими знаннями, уміннями та навичками має володіти працівник. Вони не мають мотивації й можливості це знати. 

Це знає роботодавець, і роботодавець розробляє професійний стандарт, який чітко прописує всі трудові функції конкретного фахівця. А заклад освіти на основі цього профстандарту розробляє навчальну програму. І це закріплено на рівні законодавства. 

І тут варто відзначити непросту пророблену роботу Верховної Ради, зокрема двох комітетів: Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій та Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. На яких тривали складні дискусії між старим і майбутнім, але в результаті переміг здоровий глузд. 

Також важлива відважна позиція Міністерства економіки України, яке не побоялося і дозволило лібералізувати процес розроблення професійних стандартів та сприяло наповнення їх структурними вимогами європейських професійних стандартів. На черзі виклик регульованих професій і стандартів до них.

Визнання українських кваліфікацій 

В Україні відкрито Національний координаційний центр Європейської рамки кваліфікацій. Це важлива умова для початку процесу зіставлення Національної рамки кваліфікацій (НРК) з Європейською рамкою кваліфікацій (ЄРК). 

Міністерство освіти і науки в цьому процесі займає активну позицію, робоча група працює у тісній співпраці з профільним Директоратом Європейської Комісії. І це неодмінно принесе результат. 

Українські кваліфікації мають бути зрозумілими для європейської системи кваліфікацій і відповідати їх вимогам. В іншому випадку інвестор не знає, які у нас є фахівці і якими знаннями вміннями і навичками вони володіють. 

Таку зрозумілість дає Національна рамка кваліфікацій, рівень якої вказується в професійному стандарті, це є однією із вимог для початку процесу співставлення НРК і ЄРК. Хочемо бути членами Європейського союзу — маємо розмовляти однією мовою у системі кваліфікацій. 

Визнання самоосвіти 

Ця безпрецедентна перемога системи описана у звіті Європейської Комісії про готовність України до переговорів щодо членства в ЄС. 

Україна має успішний кейс з визнання інформального та неформального навчання і присвоювання на їх основі професійних кваліфікацій. Зараз діє 51 кваліфікаційний центр, у яких свої навички можна підтвердити за 177 професійними кваліфікаціями. 

2260 осіб вже користувалися такою можливістю і працюють за новою професією. Це рішення для української економіки та ринку праці зокрема. Це і швидка адаптація дорослих до нових потреб і викликів, які стоять перед роботодавцями. І систематизація ринку праці з урахуванням вимог Європейського Союзу. 

Визнання професійних кваліфікацій здобутих за кордоном 

Система кваліфікацій дає можливість особі, яка здобула професійну кваліфікацію для прикладу в країнах ЄС, прийти в кваліфікаційний центр і визнати свою професійну кваліфікацію. 

Це надважливо, зважаючи на мільйони українців, які зараз перебувають у ЄС, здобувають там нової профкваліфікації, і вже після повернення в Україну зможуть "легалізувати" документи про присвоєння професійної кваліфікації. Це стимулює повертатися в Україну. 

Це рішення для адаптації наших громадян, які вимушені були покинути свої домівки тікаючи від війни. Наш обов’язок створювати умови для повернення громадян в Україну. 

Нові професії 

В Україні можна розробляти професійні стандарти на нові професії, які відсутні у класифікаторі професій. Це закріплено законодавством.

Однак, попереду складна і достатньо довга реформа Класифікатора професій, який потребує в першу чергу актуальності та зручності у застосуванні. У ньому відсутні сучасні професії, а роботодавець зобов’язаний на роботу приймати відповідно до класифікатора. 

Україна досі користується ЗКППТР (Загальносоюзний класифікатор професій, посад та тарифних розрядів). Який там Senior Developer, Digital-маркетолог чи IT-генетик. У чинному Класифікаторі професій досі існують професії, котрі були актуальними ще 30 чи 40 років тому. 

До цього звик український роботодавець, але від усього цього західний інвестор береться "за голову". 

У Національного агентства кваліфікацій є ціль – побудувати сучасну, інноваційну, проєвропейську Національну систему кваліфікацій і ми впевнено рухаємося до мети. А стратегії win-win у системі кваліфікацій саме й означає отримання вигоди всіх партнерів соціального діалогу: роботодавців, системи праці, системи освіти та професійних спілок.