Украинская энергетика: на пути к рынку

Украинская энергетика: на пути к рынку

Отчет Еврокомиссии свидетельствует, что, несмотря на войну, Украина имеет хороший прогресс в реализации реформ. Какие изменения нужны еще? (укр)
Четверг, 11 января 2024, 17:40
глава правления НАК "Нафтогаз Украины"

Останній звіт Єврокомісії високо оцінив зміни в енергетичному секторі України і роль, яку енергетика відіграла у відновленні національної економіки. Однак є нюанси.

Цілеспрямовані російські атаки на критичну інфраструктуру і сама ситуація повномасштабного вторгнення, що триває вже 650 днів, не досягли однієї з ключових цілей кремля – обвалити національну енергетику і занурити Україну в колапс. 

Більше того, згідно зі звітом Брюсселю, саме стійкість енергетичної системи стала одним із драйверів економічного відновлення у 2023 році. 

Висновки Єврокомісії є свого роду відповіддю різним "експертам широкого профілю", які на початку минулого опалювального сезону, разом з першими російськими ракетами, почали пророкувати енергетичну кризу в країні. 

Реклама:

Треба віддати належне, що цього року голоси "енергоскептиків" звучать стриманіше. Енергетичні компанії, серед яких і "Нафтогаз", у свою чергу запустили відеозвернення "Вірте в енергетиків", де запевнили українців, що і цієї зими готові кинути виклик темряві – та знову перемогти її. 

Це не просто мотивуюча риторика. Час між двома опалювальними сезонами енергетики використали для того, щоб максимально підготуватися до зими – і до нової хвилі російського ракетного терору. 

"Нафтогаз" поставив амбітну мету на цей сезон: пройти його без імпортного газу. Тому навесні та влітку компанія працювала не лише над посиленням фізичного захисту газової інфраструктури, але й над збільшенням видобутку і розвитком ринку газу. 

За місяць до початку опалювального сезону ми досягли визначеного урядом обсягу заповнення сховищ — 14,7 млрд куб м. У листопаді обсяг газу перевищив позначку в 16 млрд куб м. Ми маємо достатньо газу, аби забезпечити стабільне проходження зими.

Крім того, у 2023 році в українські сховища почали повертатися нерезиденти, незважаючи на бойові дії. Природна фізична захищеність українських газових сховищ плюс приваблива тарифна політика зробили свою справу. 

Коли заповненість європейських ПСГ перетнула 90%, іноземні компанії знову звернули увагу на можливості України. Спред між закупкою газу по "літнім" цінам і його потенційною вартістю взимку на ринку ЄС, привів до українських сховищ майже 50 компаній. 

Серед яких і найбільші європейські трейдери. Звісно, Україна не розраховує на цей газ для проходження ОЗП (він не наш). Однак сама наявність близько 2,5 млрд куб м в українських сховищах – це показник зовнішньої довіри до нашої енергетичної системи. І, що також важливо, додатковий тиск у ПСГ. 

Отже до другого воєнного опалювального сезону "Нафтогаз" максимально готовий. Утім, звіт Європейської комісії у розділі "Енергетика" фокусуються не так на поточних "операційних" показниках, як на тих системних змінах, які має зробити Україна, щоб інтегруватися в енергетичний ринок ЄС. 

Не втратити темп

Загалом, за звітом, українське енергетичне законодавство досягло високого рівня "синхронізації" з європейським (зокрема, з Третім енергетичним пакетом). 

Дійсно, Україна вже декілька років має відокремленого оператора газотранспортної системи; вже понад півтора роки наша електроенергетична система поєднана з континентальною ENTSO-E; в квітні 2023 сховища "Укртрансгазу" були сертифіковані за новими європейськими правилами. 

Ще не ставши членом Євросоюзу, ми беремо участь в ініціативах на кшталт AggregateEU – європейської платформи спільних закупівель газу. 

Для інтеграції це умови необхідні, але недостатні. Лібералізація та прозорість  національного енергетичного ринку – must have на шляху євроінтеграції. 

Важливим кроком, який Україні ще доведеться зробити, є відмова від ручного регулювання тарифів. В Європейському Союзі баланс між споживанням енергоноресурсів, їхньою вартістю та енергоефективністю знаходить ринок. В Україні цим переважно займається уряд. 

Проблему нерівномірності доходів і подолання енергетичної бідності в ЄС вирішує цільова адресна підтримка. У нас це вирішується покладанням спеціальних обов’язків на компанії, які змушені продавати свій ресурс – чи то кубометр газу, чи то кіловат електроенергії – за ціною значно нижче ринкової. 

Це зменшує можливості енергетичної галузі інвестувати у розвиток, з одного боку. З іншого, позбавляє споживачів стимулу використовувати ресурси ощадливо і вкладатися в енергоефективність. У результаті програють всі. 

Звіт Європейської Комісії прямо говорить про погіршення фінансового стану українських енергетичних компаній, які виконують ПСО, – оскільки тарифи є значно меншими за рівень покриття витрат. 

У перспективі це може мати суттєві негативні наслідки. Національна енергетика буде стабільно недоотримувати кошти і проблема або буде перекладена на державний бюджет (тобто, все одно на кінцевого споживача у вигляді податків) – або у галузі не вистачить ресурсів для модернізації,  як це вимагається від майбутнього члена ЄС. 

Звісно, в умовах воєнного стану ПСО може бути виправданим як тимчасова міра. Але в перспективі потрібні більш сталі рішення для кінцевих споживачів енергії – наприклад адресна допомога. 

До речі, саме застосування ринкових механізмів допомогло "Нафтогазу" акумулювати необхідні запаси газу до опалювального сезону. Навесні та влітку компанія регулярно виходила на енергетичну біржу, купуючи у приватних видобувників газ за конкурентною ціною. 

Це стимулювало приватників не консервувати видобуток, а Україні дало додаткові 700 млн куб метрів до загального резерву. Національний економічний виграш ринкового підходу очевидний: компанії мають стимул для роботи, а у сховищах – газ, придбаний за "літньою" ціною всередині країни без витрат на транспортування. 

Звіт Європейської Комісії засвідчив, що попри війну, Україна має хороший прогрес на шляху до членства в ЄС. І це підтвердила рекомендація національним урядам починати переговори про вступ. 

Однак, марафон лише починається. Серед необхідних для членства в ЄС реформ (антикорупція, верховенство права, деолігархізація), є і блок, що стосується запуску повноцінного ринку енергії. 

Національна енергетика вже відіграла позитивну роль у стабілізації та відновленні економіки. Але це – рух в обидвох напрямках. Щоб виконувати роль економічного "локомотива", енергетика сама має функціонувати на ринкових умовах.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: