Рождественско-новогодние закупки: что нужно знать о потребительских настроениях украинцев

Навіть в умовах війни українці залишаються вірними звичці купувати подарунки безпосередньо перед святами та витрачати на них не більше ніж 1000 грн — про це свідчить дослідження комунікаційної агенції Postmen.

Головний висновок дослідження — як і три роки тому, абсолютна більшість українців (91% респондентів) купують подарунки в грудні, витрачаючи на них не більше ніж 1000 грн, — 51% опитаних. 

На перший погляд, такі дані можуть свідчити про певну усталеність і стабільність, але насправді ситуація дещо інакша.

З урахуванням коливань курсу долара за останні три роки сума, яку українці готові витратити на подарунки, зменшилася на 30% в еквіваленті іноземної валюти. Це свідчить про погіршення фінансового добробуту громадян, що впливає на їхню готовність витрачатися на подарунки.

Водночас середньозважена сума, яку українці планують витратити, все одно зросла. Цьогоріч середня сума на презенти становить 2 560 грн, на противагу 2 185 грн торік.

Враховуючи обмежений бюджет, очевидно, що більшість українців планують дарувати прості та недорогі подарунки. У топі товарів, які респонденти планують купляти для презентів, опинилися солодощі та дрібні сувеніри. Їх планують дарувати 52% та 29% українців відповідно.

У святковій метушні люди не забувають, що ми живемо в контексті війни. Тому крім подарунків 33% українців мають намір донатити.

Цікаво, що товари, які опитані планують дарувати, не стали найбажанішими подарунками у їхніх вішлістах. Солодощі опинилися на третьому місці у списку "Що хотіли б отримати", а дрібні сувеніри не потрапили навіть у топ-5. 

А ось найбільше українці хотіли б отримати гроші, попри те, що розглядають їх як передостанній можливий варіант подарунка. Це може як свідчити про певні упередження щодо прийнятних презентів, так і бути ще одним фактором, який підкреслює погіршення фінансового становища громадян. 

Бюджет на святковий стіл у половини українців (54%) не перевищив бюджету на подарунки — 1000 грн. Водночас 41% опитаних закладають від 1000 грн і до 5000 грн на різдвяно-новорічні страви. Щодо середньозваженої суми на святковий стіл, то вона на 29% менша середньої суми на подарунки та становить 1986 грн.

І, хоч 2023-й був непростим, за цей рік 16% респондентів зазначили зростання своїх доходів. Це на 4% більше в порівнянні з попереднім роком. Такі дані можуть свідчити про можливе відновлення в конкретних секторах економіки.

Проте значна частина населення продовжує відчувати фінансовий тиск. 53% опитаних повідомили про зменшення своїх доходів. Водночас у 2023-му відповіді "Значно зменшилися" та "Дещо зменшилися" вибрало майже на 20% менше респондентів, ніж торік.

Найменше негативні зміни у фінансовому добробуті зачепили тих, хто працює на приватному підприємстві.

Витрати ж у більшості співвітчизників продовжують зростати — таку тенденцію зазначили 67% опитаних. Зокрема, 35% заявили, що їхні витрати "значно виросли", і в майже третини українців витрати "дещо виросли". 

Лише 19% українців вказали, що змогли зменшити свої витрати в цьому році, і у 14% опитаних ситуація в цьому плані не змінилась.

З огляду на тенденцію (доходи зменшуються, а витрати ростуть), ситуація з грошовими заощадженнями не найліпша. 71% респондентів вказали, що їхня фінансова подушка безпеки зменшилася або зовсім відсутня. 

Для 68% українців горизонт виживання за рахунок заощаджень — менше ніж пів року. Це вказує на низький рівень фінансової безпеки серед населення.

Без змін залишилося ставлення українців до кредитів. Як і торік, 59% опитаних стверджують, що не мають їх зовсім, у 19% обсяг позик не змінився. Зовсім незначні коливання (до 1%) можна побачити в категоріях відповідей "Виросли" та "Зменшилися". Це може свідчити про недовіру до банківської системи або небажання підвищувати фінансові ризики в період нестабільності.

Не дивно, що через обмежений бюджет у виборі товару для 75% українців ціна є ключовим критерієм. Водночас якість товару для українських споживачів не менш важлива, ніж ціна. 67% опитаних зазначили, що звертають на цей критерій свою увагу.

Щодо ціннісної пропозиції виробника, то вона залишилася незмінною. Як і торік, українцям найбільше відгукуються підтримка ЗСУ та вихід із ринку росії. І якщо за першими двома ціннісними пропозиціями респонденти обох статей повністю зійшлися у своєму виборі, то на третьому місці в жінок опинилася емоційна підтримка, на противагу чоловікам, які вибрали збереження робочих місць. 

Опитування проводилося методом анкетування за допомогою Google Forms, яка розповсюджувалася через Facebook та Instagram з 8 по 20 листопада. У дослідженні взяли участь 1 169 громадян України: 46% чоловіків і 54% жінок в усіх регіонах, усіх вікових груп, усіх типів населених пунктів і з різними рівнями доходів домогосподарств.