Платежный баланс: где предел стабильности

Шоки воєнної економіки посилили вразливість платіжного балансу України. Збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі та формування від'ємного сальдо поточного рахунку в 2023 році покриваються здебільшого зовнішнім офіційним фінансуванням. 

Але проблемними аспектами є залежність джерел підтримки платіжного балансу від політичних чинників, скорочення національного експорту та суттєві обсяги відпливу національного капіталу в зовнішні активи. 

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу за січень-жовтень 2023 року становив 6,3 млрд дол. США, при тому що у січні-жовтні 2022 р. мав місце профіцит у сумі 7,3 млрд дол. 

Але додатне сальдо фінансового рахунку в поточному році суттєво збільшилося (до 15 млрд дол.), що дозволило отримати позитивне загальне сальдо платіжного балансу (8,7 млрд дол.). Показово, що минулого року загальне сальдо платіжного балансу було від'ємним і становило 5,9 млрд дол. США.

Однак, при оцінці довгострокової стійкості платіжного балансу слід враховувати, що розрив фінансування платіжного балансу без міжнародної допомоги сягнув би 24,2 млрд дол., що складає 17% ВВП (за 9 місяців було 20,6 млрд дол. або 16% ВВП).

Джерело: Дані НБУ та Меморандуму України з МВФ від червня 2023 року 

Дефіцит зовнішньої торгівлі суттєво перевищив очікування і вже за 10 місяців 2023 р. становив 31,3 млрд дол, тоді як МВФ очікував річне значення цього показника на рівні 22,4 млрд дол. Для порівняння: дефіцит торгівлі товарами і послугами за 10 місяців 2022 р. становив 18,4 млрд дол. 

Тобто, деструктивні дії ворога з руйнування національної економіки та блокування транспортних маршрутів нанесли значно більшу шкоду експортному сектору України, ніж очікувалося.

Таблиця 1 - Ключові статті Платіжного балансу України, млрд дол.США

* включно із Рахунком операцій з капіталом та Помилками і упущеннями.

Але і в таких умовах більш сприятлива динаміка неторгівельних зовнішніх операцій дозволила отримати дещо менший структурний дефіцит платіжного балансу, ніж це очікувалося за попередніми прогнозами (24,2 млрд дол. за 10 місяців проти 39 млрд дол. річного прогнозу МВФ).

Крім експорту товарів і послуг, вагомими каналами надходження іноземної валюти в країну стали: поточні трансферти населенню, бізнесу, недержавним НКО, сектору державного управління (гранти) - +20,8 млрд дол. США; зовнішні офіційні кредити - +20,1 млрд дол., в т.ч. від МВФ – 1,5 млрд дол., оплата праці українців за кордоном - +9,8 млрд дол.; 

Імпорт товарів і послуг поглинав значні обсяги іноземної валюти, що надходила в Україну. Так, на імпорт товарів за 10 місяців 2023 р. було витрачено 52,1 млрд дол. США (43,9 млрд дол. за 10 місяців 2022 р.), а на імпорт послуг – 21,1 млрд дол. США. Негативне торгівельне сальдо у січні-жовтні 2023 р. сягнуло 31 млрд дол. або 22% ВВП. 

Поряд з цим, відплив іноземної валюти відбувався за такими каналами:

• чиста купівля готівкової іноземної валюти - 9,2 млрд дол.; 
• виплата доходів за іноземними кредитами та інвестиціями - 5,4 млрд дол.; 
• розміщення банками коштів в іноземних банках та купівля банками боргових цінних паперів нерезидентів -2,6 млрд дол.

У поточному періоді надходження міжнародної допомоги здійснювалося відповідно до запланованого графіку, що дозволило покрити дефіцит платіжного балансу та покращити стан валютних резервів. 

Офіційні валютні резерви за 11 місяців з початку року зросли на 10,3 млрд дол. та становили 38,8 млрд дол. станом на 01.12.2023 або понад 5 місяців майбутнього імпорту. Протягом жовтня-листопада валютні резерви зменшилися на 0,9 млрд дол. переважно через дещо ажіотажний попит на іноземну валюту після переходу НБУ до валютного режиму керованого плавання з 3 жовтня 2023 року.

У структурі міжнародної допомоги переважають кредитні кошти – 63%. За підсумками року очікується надходження 41 млрд дол. допомоги, з яких близько 2 млрд дол. — чисте позикове фінансування від МВФ, 27 млрд дол. – позикове фінансування від інших офіційних кредиторів, 12 млрд дол. грантів. За 10 місяців поточного року отримано 84% запланованого річного надходження допомоги. 

Найбільшим фінансовим донором України у поточному році став ЄС (та його колективні інститути), від якого отримано 17,9 млрд дол. кредитних коштів станом на 07.12.2023. США надали Україні 10,9 млрд дол. грантової допомоги. Суттєві обсяги кредитної підтримки надали також Уряди Канади (1,8 млрд дол.), Японії (1,5 млрд дол.) і Великобританії (1 млрд дол.).

За оцінками співробітників МВФ у 2024 року Україні знадобиться близько 42 млрд дол. для закриття структурного дефіциту платіжного балансу. Тому підтримка міжнародного співтовариства, у т.ч. з боку ЄС, США та країн "Великої сімки", а також міжнародних фінансових інституцій, матиме надзвичайно важливе значення для стабілізації фінансової та економічної ситуації в країні.

Можливість надання публічних послуг на контрольованих державою територіях України, уникнення різкої девальвації та збереження критично-важливого імпорту, посилюють стійкість України в боротьбі з агресором і підтримують військові зусилля української держави.

Для зменшення ризиків платіжного балансу в перспективі важливо, щоб надходження позикової міжнародної допомоги спрямовувалось у потенційно самоокупні проєкти. Саме такий принцип в отриманні зовнішнього фінансування було закладено у Плані Маршала в післявоєнній Європі. 

Підвищення продуктивності національного виробничого сектора дозволило відновити валютну стабільність. Однак, зараз продовження війни унеможливлює реалізацію цього принципу. Саме тому вагому роль відіграє грантова допомога.

Крім міжнародної допомоги, іншими ключовими каналами притоку валюти в країну були оплата праці українців за кордоном (9,8 млрд дол) та грошові перекази і трансферти недержавному сектору (7,9 млрд дол.). 

Приватні грошові перекази в Україну за січень-жовтень 2023 р. скоротилися на 8% відносно аналогічного періоду 2022 р., в основному завдяки зменшенню чистої оплати праці (на 9%). 

Скорочення перерахувань від оплати праці в Україну при тому, що кількість громадян України за кордоном суттєво не зменшується, означає, що з плином війни все менше українців готові будуть повертатися на батьківщину і вже облаштовують своє постійне проживання за кордоном. 

Поточний рахунок

Основна небезпека для стійкості платіжного балансу України в частині поточних операцій – це негативне торгівельне сальдо (понад 30 млрд дол. за 10 місяців). Його розширення пов’язане із зниженням виробничої продуктивності економіки, зростанням потреб громадян та бізнесу внаслідок воєнних руйнувань та енергетичного терору, блокуванням морських торгівельних шляхів росією, припиненням Зернової угоди. 

Загалом за 10 місяців 2023 р. імпорт товарів зріс на 19% проти аналогічного періоду минулого року, тоді як експорт – скоротився на 16%. У складі товарного імпорту найбільш істотно збільшився імпорт машин, устаткування, транспортних засобів і приладів (на 38%), а також імпорт чорних і кольорових металів і виробів з них (на 33%). 

Зростання імпорту відносно попереднього року відбувалося майже за всіма агрегованими товарними позиціями, крім мінеральних продуктів, імпорт яких зменшився на 15,5%.

Експорт товарів у цілому зменшився на 16,4% до аналогічного періоду 2022 року. При цьому експорт мінеральної продукції скоротився вдвічі, експорт чорних і кольорових металів і виробів з них - на 37,5%, а експорт хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості – на 23%.

Експорт товарів знаходиться під тиском обмежень морських шляхів, руйнування портової інфраструктури, а також обмежувальних заходів з боку країн Східної Європи на експорт (реекспорт) сільськогосподарської продукції та вантажні перевезення. 

Безпекові ризики для перевезення експортованої з України продукції морським транспортом при неможливості експлуатації авіаційного транспорту відбивалися на структурі національного експорту за географічними регіонами. 

За 10 місяців 2023 р. відносно аналогічного періоду попереднього року частка країн Африки в українському експорті зменшилася з 5,5% до 4,5%, а частка Америки – з 3,1% до 2,1%. В той же час частка ЄС перманентно збільшується і в січні-жовтні 2023 р. вона досягла майже 65%. 

Вагомим чинником нарощування імпорту послуг є витрати українців за кордоном. Станом на кінець листопада в інших країнах світу було зареєстровано 6,3 млн українських біженців, з початку 2023 р. їх поточні витрати за кордоном склали 15 млрд дол., що в 3 рази перевищує показники довоєнного періоду (витрати на подорожі). 

Суттєві надходження грантової допомоги Уряду, а також інших поточних трансфертів приватному сектору, дозволили значною мірою компенсувати дефіцит поточного рахунку платіжного балансу. З початку року в країну надійшло 21 млрд дол. поточних трансфертів, з яких 13 млрд дол. – гранти Уряду.

Позитивну роль відігравало і збереження обмежень на виведення з країни доходів за інвестиціями (до війни виведення таких доходів формувало основний негативний внесок поточного рахунку). 

Фінансовий рахунок

Ключові зміни фінансового рахунку пов’язані з масштабним надходженням в країну кредитної допомоги (21,5 млрд дол.). Це не тільки дозволило компенсувати відтік валюти за іншими статтями фінансового рахунку, але й сформувати профіцит цього рахунку та наростити офіційні валютні резерви. Позитивну роль також зіграло відстрочення платежів з погашення державного боргу. 

У той же час основний ризик для фінансового рахунку - готівкова доларизація економіки. З початку 2023 р. приріст готівкової валюти поза банками склав 9,2 млрд дол., а загалом з початку війни – майже 20 млрд дол. 

Станом на 1.11.2023 іноземна валюта в позабанківському обігу досягла вже 118 млрд дол. США. і займає 60% в структурі фінансових активів реального сектора економіки, значно перевищуючи частку гривневих депозитів та гривневої готівки. 

Також помітним фактором відтоку валюти по фінансовому рахунку є приріст зовнішніх активів українських банків. Їх збільшення з початку 2023 р. становило 2,6 млрд дол., а загалом з початку війни майже 5 млрд дол. Частково це пов’язане з обслуговуванням карткових рахунків біженців за кордоном, однак вагома частина припадає на придбання банками іноземних боргових цінних паперів (1,6 млрд дол). 

При тому, що вкладення українських банків у валютні ОВДП України за 10 місяців 2023 р. зменшилися на 0,3 млрд дол., їх вкладення у Казначейські зобов'язання США та інші іноземні облігації зросли на 1,6 млрд дол.

Загальний висновок

Незважаючи на масштабне надходження в економіку міжнародної допомоги стан платіжного балансу України вказує на високий ступінь зовнішньої вразливості економіки. Ключовими факторами потенційної валютної нестабільності економіки є:

• формування значного негативного сальдо торгівлі товарами і послугами, скорочення експортної виручки, нарощування потреб у імпорті; 
• домінування у складі джерел фінансування платіжного балансу зовнішньої неринкової допомоги; 
• відплив національного капіталу в готівкову іноземну валюту і боргові цінні папери нерезидентів замість його інвестування у боргові цінні папери Уряду чи основні фонди вітчизняних підприємств.

Руйнування виробничого потенціалу українських підприємств, часткова втрата робочої сили та зниження продуктивності, блокування морських і сухопутних торгівельних шляхів зменшують конкурентоспроможність національних товарів на внутрішньому ринку та зовнішньому ринках. Такий стан справ підвищує валютні ризики економіки і генерує додаткові потреби в імпорті. 

Нині імпортозалежність економіки України перевищує 50% ВВП, що на 10 відс.п. перевищує довоєнні показники. Затяжний характер війни, вірогідно, й надалі негативно впливатиме на стан зовнішньоторговельного балансу України. 

Згідно з прогнозами МВФ, фінансовий розрив платіжного балансу в 2023-2024 рр. становитиме близько 40 млрд дол. на рік, на покриття якого Україна отримуватиме фінансування від МВФ та інших офіційних двосторонніх і багатосторонніх кредиторів. 

З 2024 року додатковим заходом підтримки платіжного балансу має стати реструктуризація зовнішнього боргу, що забезпечить економію валютних ресурсів на суму 15 млрд дол. США.

Для посилення фундаментальної стійкості економіки до впливу шокових факторів у середньостроковій перспективі необхідно реалізувати комплекс заходів, спрямованих на підвищення експортної спроможності України – відновлення виробничих потужностей експортерів, вирішення логістичних проблем і розбудови нових транспортних маршрутів, надання підтримки малому і середньому бізнесу, створення спеціальних економічних зон і залучення іноземного продуктивного капіталу. Поряд з цим, важливо стимулювати процеси імпортозаміщення і локалізації виробництва в Україні. 

Оздоровлення поточного рахунку платіжного балансу має відбуватися в унісон із формуванням збалансованої структури зовнішнього фінансування – збереження суттєвої зовнішньої допомоги під час війни та перші роки повоєнного відновлення при відновленні потоків приватного капіталу, що потребуватиме покращення безпекової ситуації в країні, запуску системи страхування від військово-політичних ризиків і впровадження різнопланових стимулюючих заходів державою.