Как экономить сотни миллионов на закупке медоборудования

Під час війни вкрай важливо використовувати обмежені бюджетні ресурси ефективно. Україна планує масштабне відновлення зруйнованих та пошкоджених медичних закладів, зокрема закупівлю медобладнання на мільярди гривень.

Проте в системі закупівель є фактори ризику завищення цін. Разом з МОЗ, МЗУ, Мінекономіки, НАБУ та НАЗК ми напрацювали законопроєкт, у разі ухвалення якого економія на закупівлях медичного обладнання становитиме 15-30%.

Свіжа новина: на Волині поліція затримала керівників медичних закладів, які налагодили систему "відкатів" за поставку товарів за бюджетні кошти.

За укладання договорів на поставку медичного обладнання представникам комерційних структур переказували 10-20%. До організації схеми причетні сім керівників лікарень та уповноважені особи, які займалися закупівлями в закладах. Лише за кількома договорами збитки держави становлять 230 тис грн.

Майже щотижня в Україні затримують зловмисників, причетних до закупівлі медичного обладнання. За даними НАЗК та НАБУ, типові порушення при закупівлях – проведення тендеру без конкуренції, встановлення нецінових критеріїв під одного з учасників (наприклад, можливість обслуговування пацієнтів вагою понад 250 кг), завищення термінів гарантії на апарат під одного учасника.

Чому трапляються такі порушення? Які фактори впливають на формування вартості медичного обладнання?

Перший фактор – ризики регіональних закупівель.

У нас є десятки прикладів, коли на центральному рівні Національна агенція "Медичні закупівлі України" закуповувала обладнання в кілька разів дешевше, ніж окрема лікарня чи обласний департамент охорони здоров’я.

З останнього – закупівля 15 лінійних прискорювачів з рекордною економією: вдалося заощадити 482 млн грн або 47% доведеного бюджету. Водночас на рівні місцевих закупівель правоохоронці фіксують випадки проведення неефективних торгів, коли вартість обладнання в кілька разів вища ринкової.

Другий фактор – завищення ціни через компанії-посередники.

У зв’язку з регуляторними особливостями українського законодавства, закупівлі проводяться через компанії-резиденти, тобто компанії-посередники відомих брендів. Наявність додаткової ланки призводить до зростання ціни на товар.

Третій фактор – змова учасників ринку.

Трапляються випадки, коли генеральний директор та постачальник домовляються про закупівлю дороговартісного обладнання, що призводить до необґрунтованого підвищення першої ціни на тендерах.

Наразі з корупцією на закупівлях кожен бореться на своєму фронті, але, на мою думку, тут потрібен системний підхід. Нацполіція, СБУ, НАБУ, НАЗК не можуть перевірити кожну закупівлю, але знають найрозповсюдженіші схеми. МОЗ, МЗУ та Мінекономіки розуміють, які потрібні зміни для покращення системи закупівель.

Я ініціював низку зустрічей у нашому комітеті, щоб виявити основні проблеми та напрацювати шляхи їх вирішення. Результат – законопроєкт №10282. Головна новація документа – законодавче закріплення використання електронних каталогів для медичних закладів, перелік яких затвердить уряд. 

За таким каталогом можна придбати потрібний медичний апарат через тендер. Ми запропонували додати до ліків та медичних виробів, що закуповуються через е-каталоги, дороге медичне обладнання. Проєкт передбачає, що переговорну процедуру під час торгів має проводити централізована закупівельна організація.

МЗУ успішно використовує цей інструмент, що дозволяє економити 15-30% від вартості товару. У перспективі економія мільйонів гривень на закупівлях дозволить медичним закладам спрямувати ці кошти на інші нагальні потреби.