От энергетики выживания до интеграции рынков: как Еврокомиссия оценила прогресс Украины

Попри масований російський терор, українська енергосистема вистояла сама і забезпечила виживання національної економіки. 

Це відзначили в Брюсселі у документах Пакету розширення, в якому рекомендували розпочати з Україною переговори про членство в ЄС. 

8 листопада 2023 року стало черговою історичною подією у відносинах України й Європейського Союзу. Єврокомісія, головний виконавчий орган ЄС, оприлюднила доповідь, в якій позитивно оцінила досягнутий Україною прогрес у виконанні рекомендацій і запропонувала членам Союзу розпочати з нашою державою переговори про розширення. 

Енергетика охоплюватиметься Главою 15 переговорного процесу, причому увага приділятиметься, передусім, забезпеченню конкурентоспроможності, енергетичної безпеки та захисту навколишнього середовища.

Поряд з тим, Єврокомісія дала оцінку наближення нашого законодавства по всіх главах права Європейського Союзу. Розділ енергетики отримав одну з найвищих оцінок – 4 з 5 (good level of preparation). Відображена й роль національного енергетичного сектору, стійкість якого допомогла підтримати економіку держави.

Нагадаю, що через масовані російські атаки ракетами та дронами було втрачено близько 50% усієї енергосистеми, включно з об’єктами генерації і передачі (також вже 20 місяців залишається окупованою Запорізька АЕС з її 6 ГВт потужності).

Енергетичне законодавство – де наступна станція призначення

Єврокомісія відзначила ухвалення Національної енергетичної стратегії до 2050 року (з міркувань безпеки документ поки що існує в режимі "для службового користування"). 

Цей документ враховує нашу мету набути членства в Європейському Союзі, а відтак і закладає візію щодо декарбонізації енергетичного сектору у наступні 30 років, згідно з планами у межах Європейського зеленого курсу.

Ще один документ стратегічного характеру – Національний енергетичний і кліматичний план (NECP). Такі документи приймають усі країни члени Європейського Союзу для досягнення цілей Енергетичного Союзу в рамках пакету Чиста енергетика для всіх європейців, зокрема, Регламенту ЄС № 2018/1999 про управління Енергетичним Союзом.

Під час головування України минулого року у Енергетичному співтоваристві, Міністерська рада погодила рішення прийняти Регламент №2018/1999, адаптований до реалії Договірних сторін. У свої доповіді, Єврокомісія підкреслила, що NECP має стати керівним документом для післявоєнної відбудови України та враховувати потребу енергосистеми до підвищення стійкості, децентралізації та розширення генерації електричної енергії на базі ВДЕ. 

Підготовка такого плану активно ведеться, проводяться необхідні моделювання та аналіз, ураховуються дані, закладені до Національної енергетичної стратегії до 2050 року, а також відбувається координація із міжнародними партнерами та Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

У роботі внутрішнього енергетичного ринку відзначається відповідність законодавства третьому Енергетичному пакету ЄС. Це стало результатом кількарічної роботи держави щодо гармонізації українського законодавства з європейським. 

Мова йде, зокрема про завершену сертифікацію незалежних системних операторів у секторах газу та електроенергії, а також проведений анбандлінг операторів систем розподілу у цих секторах. 

Цьогоріч також було прийнято рішення про сертифікацію оператора підземних газосховищ України - АТ "Укртрансгаз", згідно з європейськими правилами щодо безпеки постачання газу.

Водночас Єврокомісія звертає увагу на необхідність подальшого руху у напрямку імплементації четвертого Енергетичного пакету – Чиста енергія для всіх європейців. Його назва говорить сама за себе. 

Окрім зазначеного вище Регламенту №2018/1999, цей пакет включає Директиву ЄС №2019/944 та Регламент ЄС 2019/944 про внутрішній ринок електроенергії, Директиву ЄС №2018/2001 про відновлювальні джерела енергії, та Директиву ЄС №2018/2022 про енергоефетивність. 

Адаптація положень цих Директив та Регламентів закладає базові правові умови для об’єднання Українських енергетичних ринків із ринками ЄС.

Окремі положення вже були відображені в ухваленому влітку законі України 3220-IX щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України. Зокрема, Закон 3220-IX, серед іншого, спрямований на розв’язання питання накопичення заборгованості на ринку електричної енергії, впровадження механізму аукціонів на відновлювальні джерела енергії та механізму контрактів на різницю. 

Нормативно-правова база, яка приймається на виконання Закону 3220-IX, закріплює ринкові механізми. Це є важливим для зміцнення довіри та готовність приватних інвесторів вкладати кошти у розвиток української енергетики. 

На виконання цього закону нещодавно Міністерство енергетики винесло на обговорення Концепцію Державної цільової економічної програми стимулювання розвитку розподіленої генерації електричної енергії з відновлюваних джерел енергії до 2030 року. 

Прийняття цієї програми дозволить підвищити стійкість роботи енергосистеми, гнучке реагування на попит, декарбонізацію економіки України.

Для подальшої ж імплементації четвертого Енергопакету ведеться робота над підготовкою відповідних законодавчих актів, зокрема щодо змін до закону "Про ринок електричної енергії". 

Цей пакет включає механізми більш активного залучення споживачів до забезпечення ефективної роботи ринку електроенергії, стимулювання розвитку систем зберігання електричної енергії, сприяння прикордонної торгівлі електроенергією, інтеграції відновлювальних джерел енергії до ринку, підвищення конкуренції на оптовому та роздрібному ринках, стимулювання систем розподіленої енергії та подальше зміцнення координації між енергетичними регуляторами.

Проривним для України цьогоріч варто відзначити ухвалення закону, який транспонував Регламент ЄС №1227/2011,так званий REMIT, згідно зобов’язань у рамках Енергетичного Співтовариства. 

Цей документ спрямований на посилення доброчесності та прозорості на оптовому енергетичному ринку і є важливою складовою спільної дорожньої карти з Єврокомісією щодо інтеграції наших енергетичних ринків.

Маємо позитивні результати і щодо реформ, пов’язаних управлінням енергетичних об’єктів. Зокрема, триває корпоратизація "Енергоатому", затверджено склад наглядової ради Оператора ГТС.

Поряд з досягненнями Єврокомісія вказує і на необхідності прогресу в імплементації Директиви 2009/119/ЄС щодо мінімальних запасів сирої нафти та нафтопродуктів. Необхідний законопроєкт (№ 9024-д) у серпні Верховна Рада ухвалила за основу. Очікуємо на його ухвалення у другому читанні. Маємо також відповідний список підзаконних актів, які будуть розроблені.

Єврокомісія звертає увагу і на болючі теми, пов'язані із впливом ПСО на енергетичний ринок. Подальший рух тут має бути спрямований на розбудову більш сталих рішень, одночасно спрямованих на убезпечення енергетичної бідності та захист вразливих споживачів.

Попереду Україну чекає чимало роботи і не тільки євроінтеграційної – зокрема, необхідне справедливе завершення війни і втілення формули миру, які б унеможливили повторення таких агресій в майбутньому. 

Законодавство ЄС також активно розвивається, наразі завершується робота над, фактично, п’ятим енергопакетом, який спрямований на підвищення незалежності від імпорту енергоносіїв, збільшення частки відновлювальних та вуглецева-нейтральних джерел енергії, стимулювання розвитку нових видів чистої енергії, зокрема, зеленого водню. 

Нові зміни до моделі ринку ЄС, безпосередньо пов’язані із російською агресією, спрямовані на зміцнення ринкових механізмів, які б надавали інвесторам впевненість у довгострокових інвестиціях, отже нівелювали б коливання цін на електроенергію для споживачів.

Однак доповідь Єврокомісії підтвердила, що попри складних умов Україна знаходиться на правильному треку. Зокрема, в енергетичній сфері. Також впровадження окреслених у доповіді рекомендації координується із поточною роботою в рамках напрацювання "Плану Україна" із відновлення та модернізації, в якому енергетика відіграє важливу роль.

Варто також згадати, що нещодавно Міненерго у співпраці з іншими органами влади провело внутрішній аудит наближення національного законодавства до європейського у сфері енергетики. 

Маємо на руках усі порівняльні таблиці по директивах і регламентах, а також пропозиції щодо необхідних кроків для їх подальшої імплементації. Ці напрацювання мають стати частиною української Національної програми адаптації законодавства до права ЄС (EU acquis), над якою триває робота.

Упевнений, що об’єднуючи зусилля законодавчої та виконавчої гілок влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів, за декілька років ми нарешті дійдемо до того моменту, коли говорячи про українські енергетичні ринки їх розглядатимуть як невід’ємну складову внутрішнього енергетичного ринку Євросоюзу.