Украинская правда

Институты, механизмы и планы на пути восстановления Украины

На чем следует сосредоточиться Украина и союзник для восстановления нашей страны? (укр.)

Хотів би на мить повернути нас майже на самий початок війни.

Третя декада березня 2022 року. Росіяни ще не вибиті з-під Києва, точаться жорсткі бої по всій лінії фронту. Україна тримає оборону і посилює відсіч агресору по всіх напрямах.

Добре пам’ятаю, як саме у цей час президент поставив завдання економічному блоку влади опрацювати питання майбутнього Плану відновлення. Вже у квітні, коли росіян було остаточно вибито з Півночі і Північного Сходу, почали з’являтись перші нариси майбутньої реконструкції.

21 квітня виходить указ президента про створення Національної ради з відновлення. Це можна вважати офіційним стартом і першою інституцією на шляху відбудови в Україні. Її головним завданням і моїм як її секретаря стала підготовка первинного драфту плану відновлення, який було презентовано на першій донорській конференції в Лугано.

План Лугано виконав свою місію, отримавши схвальні відгуки від донорів і давши формальний початок для обговорення плану реконструкції з нашими союзниками. Підготовлені в рамках плану проєкти стали базою для розробки майданчиків із залучення інвестицій (наприклад Advantage Ukraine), донорської допомоги (United24) та реалізації програми швидкого відновлення.

За час що минув, разом з партнерами ми просунулись на шляху формування архітектури майбутнього відновлення. Перерахую основні віхи:

  • Запуск держагентства з відновлення та розвитку інфраструктури. Реалізація перших проєктів, у тому числі у рамках програми Fast Recovery (йдеться про сотні вже відбудованих об’єктів інфраструктури – доріг, мостів, закладів освіти і охорони здоров’я).
  • Розробка цифрової системи управління проєктами відбудови (DREAM).
  • Запуск/підготовка до запуску механізмів фінансування і координації відбудови (мульти-донорська координаційна платформа, Цільовий фонд Світового банку – PEACE, розробка Фонду відновлення разом з Black Rock)
  • Проведення другої донорської конференції в Лондоні, головним результатом якої стало створення Ukraine Facility – нового інструменту середньострокової підтримки України з боку ЄС.

Важливо знати точно, скільки коштує зруйнований будинок

Повертаючись у березень 2022 року, коли ми тільки починали, в мене не було сумнівів, що це буде складний і багатоетапний процес з огляду на невизначеність, пов’язану з повномасштабною війною, масштаби руйнувань і велику кількість залучених стейкхолдерів. Власне так воно і відбувається.

Виходячи з досвіду півторарічної відбудови, хотів би поділитись своїми висновками і баченням на майбутнє щодо організації реконструкції.

Для України має бути один План відбудови, але який періодично переглядатиметься, актуалізовуватиметься і доповнюватиметься, виходячи з невизначеності породженої війною, і моніторитись на предмет виконання. У цьому контексті вітаю розробку такого плану, більш компактного документа, у рамках Ukraine Facility і прив’язки його імплементації до виділення частини коштів ЄС.

На рівні виконавчої влади, критично важливим є збільшення адміністративної спроможності органів влади відповідальних за реконструкцію, зокрема Нацагентства з відновлення. Мова йде про всі етапи підготовки, реалізації, контролю, звітування за проєктами із бюджетними та донорськими коштами за прозорими європейськими стандартами, із залученням топових аудиторів світу. У минулі роки ми мали низьку вибірку коштів за програмами міжнародних банків розвитку (СБ, ЄБРР, ЄІБ) через недостатню спроможність головних розпорядників реалізовувати проєкти розвитку.

Роль парламенту у процесі відбудови збільшуватиметься. Маємо впровадити 3 тис законодавчих актів відповідно до законодавства ЄС у ході переговорів про членство. Не менш важливим є виконання взятих зобов’язань за програмою з МВФ, в рамках макрофінансової допомоги ЄС. Для парламентського комітету з питань податків і фінансів одне з головних завдань до кінця року разом з урядом – розробка Національної стратегії доходів, як це передбачено меморандумом з МВФ.

Банк розвитку. Вважаю, що з врахуванням значної частки держави у банківському секторі і потреб відновлення один з діючих державних банків має бути переформатований на спеціальний банк із мандатом сприяння відбудові України, з окремою ліценцією та регулятивними нормами. За аналогією з німецьким KFW.

Пілотні проєкти. Горизонт тривання активної фази війни збільшується. В таких умовах було б доцільно доповнити зусилля зі швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури, підходу що превалює зараз, до реалізації більш складних пілотних проєктів із відбудови нової України. Це дасть більший імпульс для структурного відновлення країни.

Частина з таких проєктів, які передбачають залучення багатьох стейкхолдерів, окреслених нами в плані Лугано, вже зрушила з фази обговорення до оцінки впровадження як у тій же "зеленій металургії". Утім таких проєктів має з’явитись більше.

Приватні інвестиції. Реконструкція має три основні джерела фінансування: гранти, пільгові кредити та приватні інвестиції. У міру відновлення роль приватних інвестицій зростатиме завдяки залученню стратегічних інвесторів, інвестиційних фондів та використання спеціальних інструментів, таких як Фонд відновлення.

Але поки йде повномасштабна війна, зрозуміло, що це не масова історія. Держава та МФО можуть виступити каталізатором приватних інвестицій, беручи на себе частину ризику (через акціонерне фінансування від МФО, страхування воєнних ризиків, створення спільних підприємств з державними підприємствами військової промисловості, реалізацію пілотних проєктів).

Страхування воєнних ризиків. Як влада планує вмовити інвесторів вкладати в Україну зараз

Для України і союзників.

Відбудова – це битва за мир. Повномасштабна відбудова, підготовка до якої вже почалась, це погляд у майбутнє, після війни. Можна здобути перемогу у війні, але проваливши відбудову – не здобути стійкий мир і ефективно працюючу державу. Без економічного процвітання, укорінення верховенства права і подолання корупції країна приречена на соціальну і політичну нестабільність. Росіяни, які нікуди не дінуться після війни, чекатимуть на свій шанс аби скористатись цією нестабільністю, спробувати учергове зруйнувати наше європейське майбутнє і перспективи.

Отримання надійних гарантій безпеки та вступ до НАТО має бути якщо не нульовим етапом початку повномасштабної відбудови, то як мінімум йти паралельно з цим процесом. Давайте бути відвертими. Для інвесторів страхування та гарантування військово-політичних ризиків – це  важливо, але одночасно дорого, і не замінить ефективних гарантій безпеки.

Росія як країна-агресор має сплати ціну за майбутню відбудову. Добре, що це визнали на політичному рівні лідери демократичних країн світу. Але маємо рухатись до практичної конфіскації російських державних активів. Передача всього або частини відсоткового прибутку за активами Центрального банку Росії – має стати першим кроком на цьому шляху, що профінансує immediate reconstruction needs.

Втома від війни не повинна зруйнувати реконструкцію. Україна отримала більше ніж 100 млрд дол військової підтримки, більше 60 млрд дол бюджетної підтримки з початку війни. Є ще гуманітарна допомога, витрати на українських біженців тощо. США та країни ЄС надали більшу частину допомоги. Я ще раз хотів би висловити подяку всім країнам, що допомагають!

Так, частина військових видатків має позитивний вплив на економіку донорів. Працюючі українські мігранти роблять свій внесок в економіку приймаючих країн. Утім все ж значна частина – це витрати, які перекладаються на платників податків у країнах-донорах. Довгострокова підтримка породжує втому. Це природньо.

Але найбільшої помилки, якої може припуститись вільний світ – дати цій втомі від війни зруйнувати плани масштабної відбудови, яка ще тільки починається. Вільний світ вже заплатив значну ціну за політику самоізоляції і не втручання, яка проводилась з 2008 року на європейському континенті і призвела до появи рашизму.

Реконструкція має відбуватись на основі спільних цінностей і чесних цілей, які мають розділяти Україна і зовнішні партнери. Якщо в основі реконструкції закладено рух до членства в ЄС, то така кінцева мета має бути не лише визнана, але її досягнення має бути гарантоване на політичному рівні у реалістичній перспективі. Можна вітати перші політичні заяви з боку очільників ЄС, що такий вступ має бути завершено до 2030 року.

Звісно в основу оцінки прогресу України, насамперед, має бути покладений підхід, оснований на заслугах України як країни – кандидата. Процеси – відновлення України і вступу до ЄС – мають бути максимально гармонізовані, і ми спільними зусиллями з самого початку починали свідомо відбудовувати не державу-сусіда, а частину майбутнього спільного європейського простору, частину Об’єднаної Європи.

Колонка представляет собой вид материала, отражающего исключительно точку зрения автора. Она не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь. Мнение редакции "Экономической правды" и "Украинской правды" может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственности за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.
война Евросоюз инвестиции