Как сканеры для таможен могут стать инвестицией в экономическую безопасность

На цьому тижні всі новини вчергове облетіла цифра у 42 млрд доларів – приблизно стільки Україні потрібно, щоб покрити дефіцит бюджету у наступному році. 

При цьому всі останні заяви міжнародних партнерів свідчать про їхні плани, що Україна буде все більше сама забезпечувати надходження до держбюджету. Зокрема, і в Світовому банку, і в Єврокомісії роблять ставки на залучення приватних інвестицій. 

Крім приватних, ми маємо потенціал і для державних інвестицій, які можуть допомогти вже зараз збільшити власні доходи держбюджету. 

Один з таких напрямків – контроль на митниці. За 9 місяців 2023 року Держмитслужба виявила більше 9 тисяч порушень митних правил на суму 7,2 млрд грн, в 2022 році за цей же період сума таких порушень не перевищувала 2,4 млрд грн. 

Суми стягнень за судовими рішеннями ще менші – 1,7 млрд грн за січень-вересень 2023 року. 

Втім, як виявилося, збільшувати цей показник, якісно контролювати вантажі та сумлінну сплату платежів митниці заважає брак якісного обладнання. 

В рамках своєї роботи парламентська Тимчасова слідча комісія з економічної безпеки, яку я маю честь очолювати, виявила, що попри певні спроби Держмитслужби виправити ситуацію, досі більше половини наявних у митниць сканерів та вагових комплексів непрацездатні, а середній вік техніки говорить про те, що вона бачила світову фінансову кризу 2008-2009 років. 

Такий висновок зробили експерти проєкту "Економічний хаб" Abt Britain та Центру економічної після аналізу отриманої від ДМС інформації. 

І це якраз поле для держави, де можна інвестувати кошти у вирішення проблем більш ефективно, ніж в серіали чи марнотратні органи, та отримати мультиплікативний ефект для збільшення надходжень до держбюджету. 

Проблема №1. Непрацююча техніка 

Експерти ТСК окремо проаналізували надану Держмитслужбою інформацію щодо 95 технічних засобів митного контролю у функціонуючих наразі 34 пунктах пропуску на західному та південному кордонах нашої держави. У вибірку потрапили 70 скануючих систем та 25 вагових комплексів. 

Аналіз показав, що половина з цих засобів контролю виявилася непрацездатною (47 одиниць з 95). Ще 5 засобів контролю не прийняті на баланс Держмитслужби та регіональних митниць. Тобто лише 43% досліджуваної техніки реально обслуговує пункти пропуску через державний кордон. 

Якщо подивитися на розподіл, то найбільш завантажені митниці мають більшу кількість техніки для контролю за вантажами, що логічно. Втім, таке забезпечення знов нівелює проблема їх непрацездатності. 

Серед найбільш оснащених митниць, у Закарпатської та Одеської більша частина сканерів та вагів непрацездатна. У Чернівецької та Львівської митниць не працює приблизно третина техніки.

В більшості випадків причинами непрацездатності технічних засобів митного контролю є відпрацювання робочого ресурсу або несправності. Хоча траплялися парадоксальні випадки, коли в одній митниці ламалися позичені у іншого територіального органу сканери, і їх повертали вже у непрацездатному стані.

Плюс зараз є певні труднощі і з проведенням ремонтних робіт. Так, в цьому році Держмитслужба виділила 1,35 млн грн на ремонт непрацездатних сканерів, але змогла підписати договір тільки з третьої спроби. 

Причина неочевидна, але об'єктивна – жоден учасник на торги не з'явився, бо через війну виробник сканерів Rapiscan зупинив дію ліцензій українських сервісних фірм. Тільки через тривалі переговори вдалося домовитися з компанією-виробником, щоб дати змогу брати участь у тендерах обслуговуючим фірмам, які мали діючу ліцензію до повномасштабного вторгнення.  

Проблема №2. Застаріле обладнання

Друга проблема забезпечення якісного контролю на митницях – це вік техніки. 80% скануючих систем вичерпали свій ресурс. А середній вік сканерів та вагів, які перевіряють вантажі, складає 10-15 років.

В Держмитслужбі на запит ТСК підрахували, що середній вік мобільних сканерів становить 15 років, і 100% таких систем потребують заміни. Вік більш ніж 82% сканерів для огляду багажу та поштових відправлень перевищує 10 років, решти – від 5 до 10 років.

Найкраща ситуація зі стаціонарними сканерами для вантажного транспорту та контейнерів – там середній вік обладнання становить 5 років.

Попри велику кількість старої техніки, із її оновленням у Держмитслужби також були проблеми. Шість сканерів з "найсвіжіших" технічних закупівель були прийняті на баланс ще у 2018-2019 рр. Втім, за 5 років вони досі не введені в експлуатацію через відсутність проєктної документації на захисну споруду, тож використовуються в тестовому режимі.

Тут є як об’єктивні причини у вигляді корективів з огляду на виконання нормативки Кабміну, так і суб’єктивні, оскільки Держмитслужба лише зараз почала активно оновлювати свою нормативну базу зразка ще 2005 року, щоб встановити вимоги до сучасних систем контролю. 

Проблема №3. Втрати митної техніки внаслідок війни

Найочевидніша проблема – це втрати за останні майже два роки через активні бойові дії. Хоч деяку техніку вдається перемістити, доля значної частини невідома.

За даними Держмитслужби, з наявних в їх системі 145 одиниць техніки, щонайменше до 41 сканера різних типів немає доступу, оскільки вони знаходяться в зоні високого ризику. 

Також внаслідок обстрілів та перепадів напруги в електромережах частина виходить з ладу допоки не забезпечать її ремонт, як сталося у пункті пропуску Чернівецької митниці. 

Як перетворити проблему на інвестицію 

Зараз складається ситуація, коли на будь-які питання щодо результатів своєї діяльності, Держмитслужба може посилатися на те, що половина необхідних технічних засобів митного контролю просто не працює.

Хоча потенціал є. В середині жовтня в пункті пропуску "Ужгород" завдяки сканеру митники виявили та вилучили сучасну техніку вартістю 20 млн доларів. Нові планшети і останні IPhone 15 намагалися провезти у всіх можливих порожнинах рейсового автобусу, який перевозив людей. 

Логічно, що з більшою кількістю працюючих сучасних сканерів, таких виловлених партій та відшкодувань у держбюджет буде більше. 

Аналіз законопроєкту про Держбюджет на 2024 рік показав, що хоч левова частка спрямовується на армію, частина недоречних видатків все ж знайшлася. 

Так, наприклад, перший варіант проєкту передбачав збільшення видатків на потреби Бюро економічної безпеки на 248% порівняно з поточним роком до 1,75 млрд грн. Я нагадаю, що це те саме БЕБ, яке вже тривалий час очолюють виключно в.о., працівники призначаються поза конкурсом, а більше 80% справ, які належать до підслідності БЕБ, ведуть всі інші правоохоронні органи, тоді як за вісьмома з них Бюро навіть жодної справи за рік не відкрило. 

Саме тому до першого читання подав до законопроєкту №10000 правку, яка пропонує скоротити бюджет БЕБ на наступний рік на 409 млн грн. Натомість, перенаправити їх на інший напрямок для економічної безпеки – закупівлю сканерів для залізничних пунктів пропуску. 

Там ці гроші справді зможуть перетворитися на інвестицію: проводити більш якісні перевірки, виявляти більше порушень та забезпечувати таким чином більше надходжень до бюджету. 

Чому саме на залізничні пункти пропуску. За даними Держмитслужби, зараз на кордоні з ЄС та Молдовою функціонують 18 таких пунктів. На жаль, на відміну від автомобільних, залізничні пункти пропуску не облаштовані ваговими комплексами та сканерами для контролю вантажних вагонів.

Через повномасштабну війну, ризики морських шляхів, відбувається значна переорієнтація на залізничні вантажні перевезення. Тому виділення коштів на технічне забезпечення залізниці перевіряти вантажі є важливою інвестицією в економічну безпеку та попередження втрат бюджету. 

До того ж, за даними ДМС, облаштування сканерами автомобільних пунктів пропуску наразі підтримують міжнародні донори, тоді як проєктів для залізничних - поки немає, а отже єдиним джерелом фінансування лишаються бюджетні кошти. 

Бюджетний комітет вже підтримав цю правку до першого читання, сподіваюся, така ж підтримка інших колег буде і в залі.

Ну і, звичайно, системним кроком для вирішення проблеми буде перезавантаження митниці, передбачене у законопроєкті №6490-д. Це одне з ключових завдань для України в рамках домовленостей з міжнародними фінансовими партнерами: і структурний "маяк" Меморандуму з МВФ, і умова макрофіну від ЄС, і пункт реформ від США. 

Тоді перезавантаження разом з безперешкодним і ефективним оновленням технічної бази має бути потужним інструментом для боротьби з контрабандою, корупцією та для забезпечення бюджету власними доходами.