Что не так с бюджетом БЭБ и декларированием госслужащих

Історія з поверненням е-декларування для чиновників дійшла очікуваного результату – президент ветував законопроєкт та повернув парламенту. Втім, вже зараз можна говорити про те, що не всі висновки зроблені. 

В поданих змінах до цьогорічного держбюджету, а також в законопроєкті про бюджет на 2024 рік, окрім логічного і потрібного підвищення фінансування армії, уряд заклав низку необґрунтованих збільшень видатків. 

Це також не лягає в концепцію передбаченого та сталого бюджету, про яку Україна домовлялася з міжнародними партнерами. 

Президент наклав вето на законопроєкт про повернення декларування держслужбовців. Направлені до парламенту пропозиції вимагають відкрити публічний реєстр декларацій одразу після набрання чинності закону. 

Нагадаю, що парламент проголосував за редакцію закону, яка відтерміновує відкриття публічного доступу до реєстру декларацій на рік.

Комітет з питань антикорупційної політики вже підтримав пропозиції президента. Цього тижня парламент ухвалить закон №9534 із поправками президента.

Втім, досі невідомо, чи ветує Президент другий законопроєкт №9587-д, деякі норми якого теж критикували. Зокрема, йдеться про поправку, яка звільняє посадових осіб від відповідальності, якщо буде виявлено незадеклароване майно на суму до 1,3 млн грн.

Україна зобов'язана відновити подання декларацій про майно для державних службовців відповідно до структурного "маяка" №14 Меморандуму з МВФ. Термін для його виконання сплив ще наприкінці липня.

Цього тижня парламент має розглянути законопроєкт про статус "політично значущих осіб" (PEP). Минулого пленарного тижня за ініціативою фракції "Слуга народу" розгляд відповідного законопроєкту №9269 перенесли. Втім, на цьому тижні голосування, швидше за все, знов не відбудеться. Причина – брак голосів у залі навіть для того, щоб підтримати за основу в першому читанні.

Нагадаю, що термін виконання цього "маяка" встановлений Меморандумом на кінець вересня 2023 року.

Кабінет міністрів зареєстрував у парламенті законопроєкт щодо посилення інституційної автономії САП. Законопроєкт №10060 має на меті вдосконалити процедури відбору, забезпечити спроможність регулювати організаційну діяльність, а також механізми підзвітності, як це передбачено структурним "маяком" №21 Меморандуму з МВФ.

Кінцевий термін виконання цього кроку – кінець грудня 2023 року.

Група народних депутатів, до складу якої зокрема входять голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна та я, збираються подати альтернативний законопроєкт. 

Законопроєкт, який готується як альтернатива, пропонує більше необхідних норм для посилення інституційної незалежності САП. Його головна мета полягає в тому, щоб ключові положення (такі як статус юридичної особи) не були "збиті" під час розгляду законопроєкту. 

Законопроєкт стане частиною законодавчого пакету для посилення української антикорупційної інфраструктури. Ще два проєкти пропонують скасувати термін давності за корупційні злочини та збільшити граничну чисельність працівників НАБУ.

Кабмін зареєстрував законопроєкт зі змінами до Держбюджету на 2023 рік. Відповідні урядові законопроєкти №№10037-10038 пропонують збільшити видатки бюджету на 317 млрд грн до кінця року.

Це вимагатиме збільшення внутрішніх запозичень на 184 млрд грн (з урахуванням емісії) і зовнішніх запозичень на 107 млрд грн.

Хоча автори позиціонують документи з точки зору необхідності дофінансувати оборонні потреби, законопроєкти також передбачають збільшення непрофільних і непріоритетних видатків. Наприклад, збільшення поточного бюджету Бюро економічної безпеки України (БЕБ) на 62%.

Проблема в тому, що БЕБ потребує збільшення бюджету в цьому році не через недофінансування органу, а через власне безвідповідальне управління фінансами. У Держбюджеті на 2023 рік було передбачено 503,5 млн грн на покриття витрат на роботу БЕБ. Тобто Бюро могло витрачати в середньому 41,9 млн грн на місяць.

Проте з травня 2023 року, з черговою зміною керівництва, БЕБ різко збільшило щомісячні видатки. Незважаючи на попередження Мінфіну, що держбюджет спрямовується на потреби армії, і збільшувати фінансування органу не будуть. Це призвело до того, що на початок вересня в розпорядженні Бюро лишилося тільки 20,6% запланованого бюджету до кінця року.

Що характерно, ефективність роботи БЕБ викликає багато питань. По-перше, БЕБ системно перешкоджає роботі НАБУ, дублюючи кримінальні провадження. Одним з найяскравіших останніх кейсів є повідомлення про підозру в розкраданні колишньому кінцевому бенефіціару ПАТ "ПриватБанк" Ігорю Коломойському на випередження НАБУ та САП, як зазначають аналітики ЦПК.

По-друге, за січень-серпень 2023 року, БЕБ не зареєструвало жодного кримінального провадження за вісьмома статтями Кримінального кодексу, які відносяться виключно до підслідності Бюро. 

БЕБ в основному зацікавлені в розслідуваннях за статтями, які часто можуть мати корупційну складову, як-от розслідування справ про ухилення від сплати податків (436 проваджень), незаконний обіг підакцизних товарів (265 проваджень) та незаконні азартні ігри (121 провадження).

Уряд також подав Держбюджет на 2024 рік. Відповідно до законопроєкту №10000, доходи загального фонду Держбюджету (без урахування офіційних трансфертів і дотацій) заплановані на рівні 1,56 трлн грн, а видатки – на рівні 3,11 трлн грн.

Згідно з документами, прогноз фінансування Держбюджету на 2024 рік передбачає скорочення дефіциту Держбюджету до 20,4% ВВП з 27% ВВП у 2023 році. Погашення державного боргу заплановано в обсязі 606,5 млрд грн, у тому числі 421,6 млрд грн внутрішнього боргу та 184,9 млрд грн зовнішнього боргу.

Державний бюджет на 2024 рік розроблено відповідно до макроекономічних прогнозів 5%-го зростання ВВП, 7,824 трлн грн номінального ВВП та 13,8% річної інфляції.

У законі про Держбюджет на 2024 рік передбачено 1,69 трлн грн на сектор оборони та безпеки (21,6% ВВП) з метою зміцнення обороноздатності держави.

Найбільше фінансування отримали чотири міністерства, до компетенції яких входить розвиток військової сфери. Що дивно, у топі відомств з найсуттєвішим збільшенням бюджету порівняно з 2023 роком опинилося і Бюро економічної безпеки – наступного року їм пропонують збільшити фінансування на 249%.

Нагадаю, що одним з намірів у домовленостях з міжнародними партнерами значиться забезпечення обґрунтованого та стійкого держбюджету. А це значить – без незрозумілого підвищення видатків на непрофільні та неефективні напрямки.