Что будет с экономикой Украины: три вывода из опроса экспертов
Что будет с инфляцией, будет ли доллар выше 40 и от чего зависит рост экономики в условиях войны. (укр)
Зростання ВВП буде швидшим, гривня міцнішою, а інфляція не такою стрімкою – так оптимістично оновили свої прогнози опитані Центром економічної стратегії експерти неурядових організацій та приватних компаній.
Середній прогноз зростання ВВП в серпні становить 4,7%, хоча ще в березні він був близьким до нуля. Індекс споживчих цін експерти очікують на набагато нижчому рівні: 10-11,5% ВВП замість 14,5-18,5% ВВП в березні.
Оптимістичні аналітики і щодо курсових прогнозів: зараз жоден експерт не очікує курс вище 40 грн/дол до кінця 2023 року, тоді як у березні п’ятеро з семи опитаних називали цифри вище цієї позначки.
Утім, у прогнозах є й інші неочевидні тренди, які дають уявлення про стан і перспективи економіки. Якщо коротко, то Україна і донори варті високих оцінок за те, що втримали економіку під час війни, але розслаблятися ще рано.
1. Стійкість до ризиків
У серпневі оцінки експерти заклали навіть гірші припущення щодо ризиків, ніж у березні.
По-перше, усі експерти припускають, що війна триватиме щонайменше до кінця 2023 року, тоді як у березні половина розраховувала, що активні бойові дії завершаться вже влітку.
По-друге, якщо в березні всі закладали в прогнози безперебійну роботу "зернового коридора", то зараз прогнози базуються на поточному стані речей: перебоях ініціативи або ймовірному її припиненні.
Те, що прогнози зростання збільшилися попри це, демонструє стійкість української економіки, важливість донорської допомоги та успішний ризик-менеджмент.
2. Непередбачуваний 2024 рік
Однією з характерних рис серпневого прогнозу є невелика розбіжність у найбільш песимістичних та оптимістичних оцінках макропоказників на 2023 рік. У березневих прогнозах розбіжності були кардинальні: наприклад, припущення щодо зростання ВВП у 2023 році варіювалися від майже -5% до +5%.
Зараз є відносний консенсус на 2023 рік, але прогнози на 2024 рік все ще значно різняться. І зростання економіки, і рівень цін залежать від низки факторів, які важко спрогнозувати. Починаючи від зовнішніх – перебігу ситуації на фронті, наслідків обстрілів портової та енергетичної інфраструктури – і закінчуючи внутрішніми на кшталт рішень уряду щодо підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.
В умовах високої невизначеності експертні очікування щодо зростання ВВП розбіглися від 2,8% до 8%. Інфляція може як знизитися до 9,5%, так і прискоритися до 14,5%. Курс може перетнути позначку 40 грн/дол, якщо НБУ змінить політику фіксованої гривні на користь керованого плавання або перемістить свій курс.
3. Не час розслаблятися
Є низка очікуваних факторів, які грають не на користь економічного зростання.
По-перше, щонайменше два роки після деокупації не варто розраховувати на швидке економічне відновлення тих регіонів, особливо сільського господарства. Це пов’язано з тривалим процесом розмінування земель.
По-друге, для швидкого зростання економіки потрібні фінансові стимули. Великою мірою мова йде про міжнародні донорські кошти. Цілком імовірно, що їх потік може скоротитися. Особливо це стосується грантів. Відсутність дієвого "Плану Маршалла" і репарацій від рф після перемоги – це ризик для економічної ситуації.
По-третє, експерти очікують, що Нацбанк дозволить гривні девальвувати у 2024 році. Національний банк хоч і не озвучує конкретні цифри і терміни, але підтверджує здогадки експертів та наміри згодом відходити від фіксованого курсу валют у рамках політики з пом’якшення адміністративних валютних обмежень.
Утримати економічну та фінансову стійкість у таких умовах буде важливо. Отже, досягти економічного зростання – це амбітний і важкий виклик.
Дякуємо за участь у події та опитуванні представникам Concorde Capital, Dragon Capital, Oxford Economics, Sence Bank, ICU, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та German Economic Team.
Матеріал підготовлений у рамках проєкту "Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія зростання", який реалізується за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid). Імплементатори проєкту – Abt Britain та Центр економічної стратегії.