Очередное формальное изменение руководства БЭБ, но не обещанный МВФ перезапуск
Инновации в действии
З початком великої війни в Україні співпраця з міжнародними фінансовими інституціями відіграє ключову роль для підтримки стабільності національної економіки.
Згідно з даними Мінфіну за липень, МВФ і Світовий банк входять до топ-5 найбільших фінансових донорів країни. Але це не благодійність – Україна бере на себе відповідальність і зобов’язання проводити необхідні реформи.
Відверто кажучи, щотижня в Україні приймають низку рішень, що стосуються питань, передбачених угодами про співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями.
Як Співголова української групи Парламентської мережі Світового банку та МВФ я готую для наших партнерів щотижневий дайджест на основі добірки найважливіших новин, інсайдерської інформації та власних прогнозів щодо ключових питань для співробітництва України з фінінституціями.
Але я впевнений, що для успішного виконання цих зобов’язань необхідно, щоб громадянське суспільство відстежувало всі рішення та прогрес виконання умов співпраці, тому вирішив зробити його переклад частково публічним.
Цей випуск дайджесту охоплює події з 7 по 13 серпня. За цей час не відбулося значного прогресу по виконанню структурних "маяків" Меморандуму, окрім розблокування законопроєкту про реформу корпуправління Оператора ГТС.
Натомість, чергова формальна зміна керівництва Бюро економічної безпеки без зміни впливу з Офісу президента підтвердила необхідність реформувати орган, як це зазначено в Меморандумі.
Парламент розблокував законопроєкт для проведення реформи корпоративного управління в Операторі газотранспортної системи (ОГТС). Після того, як Верховна Рада проголосувала за прийняття законопроєкту в цілому, окремі депутати зареєстрували постанову про скасування цього рішення, чим заблокували подальший рух законопроєкту.
Нарешті на пленарному засіданні минулого тижня парламент провалив цю постанову. Таким чином, законопроєкт розблокований і може бути направлений президенту на підпис.
Нагадаю, що реформа корпоративного управління в ОГТС – підпорядкування безпосередньо Міністерству енергетики, прийняття нового статуту та призначення наглядової ради – є вимогою структурних "маяків" №8 та №18 Меморандуму з МВФ. Законопроєкт №9311-1-д містить необхідні зміни в законодавстві для початку процесу.
Також парламент розблокував підписання закону про кредитні спілки №5125. У Меморандумі Україна заявила про намір прийняти законопроєкт до кінця червня для посилення ефективності регулювання для НБФУ.
Антимонопольний комітет України отримає більше повноважень, але не політичну самостійність. Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт №5431 про посилення повноважень АМКУ. Відповідно до законопроєкту, АМКУ отримує більше інструментів і повноважень для проведення перевірок і отримання конфіденційної інформації у компаній.
Ми переконані, що такий підхід не відповідає обіцянкам, даним у Меморандумі щодо реформування АМКУ. Бо законопроєкт лише збільшує повноваження органу, але не забезпечує потрібні для їх ефективної реалізації інституційну незалежність та перезавантаження менеджменту.
В Бюро економічної безпеки нове "керівництво", але так само зі старими зв’язками з Офісом президента. За нашими даними, в.о. директора Едуард Федоров, призначений у квітні, пішов з посади. Його звільненню передувала відпустка, у яку вже екс-очільник органу пішов через три місяці після призначення, а потім, не виходячи з відпустки, взяв лікарняний. Разом з Федоровим за такої ж послідовності подій пішов з посади і його заступник Віталій Гагач.
Новим виконуючим обов’язки директора вже офіційно призначено Андрія Пащука (звичайно, без конкурсу, якого не вимагає позиція в.о.). Щоправда, Пащук почав підписувати документи в цьому статусі ще раніше, з самого початку відпустки пана Федорова.
Цікавою є біографія нового очільника БЕБ: Пащук працював у МВС за часів Януковича тоді ж, коли там працював і нині заступник голови Офісу президента Олег Татаров.
Попри тривалу відсутність керівництва, БЕБ оголосило конкурси на прийом нових працівників. З цим рішенням є кілька проблем.
Перша проблема – Рада громадського контролю не бере участі в конкурсних процедурах. Крім того, вимоги до кандидатів є дискримінаційними і дозволяють обіймати вакантні посади лише колишнім співробітникам правоохоронних органів.
Друга проблема полягає в тому, що БЕБ не має достатньо фінансування навіть для виплати зарплати нинішньому персоналу. За даними парламентської ТСК з економічної безпеки, на період з серпня по грудень у БЕБ залишилося 31,3% бюджету.
Це означає, що за місяць до кінця року ЄСБУ може витратити в середньому 31,5 млн грн, тоді як лише у липні видатки органу сягнули 56,2 млн грн.
Інституційні проблеми БЕБ стають ще більш важливими у світлі останніх заяв керівників двох великих українських компаній про тиск з боку влади. У своєму виступі на iforum2023 співзасновник українського інтернет-магазину Rozetka поскаржився на часті перевірки та штрафи від контролюючих органів.
Його колега, співзасновник найбільшого приватного оператора поштової служби та доставки "Нова пошта" Володимир Поперешнюк також підтвердив зростання тиску на бізнес з боку влади.
Поза питань МВФ, на минулому тижні Україна вкотре підтвердила важливість корпуправління та погану ефективність держави як власника. З хорошого – зробила ще крок убік євроінтеграції, а також політичної прозорості та підзвітності.
Нещодавно націоналізований Sense Bank може змінити гендиректора. Як повідомляла Економічна правда з посиланням на Forbes Україна, нинішній генеральний директор може бути звільнений через проблеми зі здоров'ям, але головним чином – через управлінські проблеми та неефективну комунікацію між генеральним директором та рештою менеджменту. Нагадаємо, Дмитро Кузьмін був призначений головою правління банку "Сенс" 22 липня після рішення про націоналізацію банку.
Україна зробила ще один крок до євроінтеграції митниці. Президент підписав Указ №5353-д, який приводить норми Митного кодексу України у відповідність до правил ЄС щодо визначення країни походження товарів.
Фінансові звіти політичних партій можуть повернутися. Верховна Рада прийняла в першому читанні альтернативний депутатський законопроєкт №9419-1. Законопроєкт відновлює обов’язок політичних партій подавати фінансові звіти про свої активи, доходи та витрати, а також зобов’язує НАЗК перевіряти ці звіти протягом 60 днів.