Что дает киевлянам подключение Дарницкого моста

Нещодавно відкрили рух двома новозбудованими з’їздами Дарницького мосту — у бік Мосту Патона та Осокорків. Київський багатолітній довгобуд нарешті зрушив з місця!

Попри те, що вже багато киян скористались новозбудованими з’їздами, іноді все ще лунає питання — а чи потрібно було Києву добудовувати підключення цього мосту? 

Попри абсурдність самої постановки питання, команда "ПроМобільність" детально дослідила: чому цей міст критично потрібен Києву.

Чому цей міст необхідний?

Перша і ключова причина — дисбаланс розселення в Києві. Ще у 2015 році ми провели дослідження, яке показало, що 36% населення Києва (а це понад мільйон людей!) проживало у лівобережних районах. Водночас там розташовано тільки близько 18% всіх робочих місць Києва. 

Тобто кожен другий працездатний мешканець лівого берега змушений їздити на роботу на правий берег. Очевидно, що така ситуація зумовлює колосальне навантаження на мости через Дніпро. 

Повномасштабне вторгнення рф тільки загострило проблему. У червні минулого року для проїзду був закритий Південний міст. На Дарницькому мосту діють обмеження — під час сигналу повітряної тривоги міст у напрямку правого берега закривають. 

Крім того, припиняється рух поїздів метрополітену Сирецько-Печерської гілки на Південному мосту. 

При цьому Дарницький міст, у порівнянні з іншими мостами в Києві, був явно недозавантажений. Саме через відсутність належного підключення, тобто інфраструктури з’їздів та заїздів.

Що маємо в підсумку? Непрацюючий Південний міст, Дарницький — з обмеженнями, міст Патона, який не здатен впоратись з навантаженням і з 2017 року перебуває в аварійному стані. Київ, без перебільшення, бореться за своє транспортне виживання. І рішення потрібно було шукати негайно. 

Що дасть киянам підключений Дарницький міст?

Щоб дослідити ефективність будівництва нових з’їздів та заїздів Дарницького мосту, команда "ПроМобільності" створила спеціальну прогнозну версію транспортної моделі Києва на 2030 рік. 

Вона враховує бачення незалежних експертів щодо розвитку інфраструктури; Big Data щодо мобільності киян; час реалізації транспортних кореспонденцій на основі даних TomTom і Google; транспортне навантаження на вулиці, розв’язки, громадський транспорт. 

Це чіткі математичні розрахунки на основі загальноприйнятих методологій і верифікованих даних.

Ключовим показником ефективності будь-якого обʼєкту міської транспортної інфраструктури є властивість економити час користувачів. Його можна використовувати на роботу, навчання, або на дозвілля. 

У будь-якому разі зекономлений час буде збільшувати валовий внутрішній продукт (ВВП), тобто добробут людей. Монетизована кількісна величина економії часу користувачів від будівництва обʼєкту транспортної інфраструктури у містобудуванні та транспортному плануванні називається економією транспортних втрат.

Ми почергово змоделювали відкриття нових з’їздів та заїздів та порівняли з ситуацією без них. Встановили, що добудова з’їздів та заїздів з Дніпровської набережної на Дарницький міст призведе до економії транспортних втрат на понад 261 млн грн на рік, а кількість викидів CO2 зменшиться на 1,5 тонн на добу.

Окрім цього, завдяки відкриттю з’їздів та заїздів зменшується інтенсивність руху на вулицю Радзіня та з'являється можливість організувати пряме сполучення для громадського транспорту між житловою забудовою Осокорків та Позняків та платформою Kyiv City Express і Березняками.

Втім, ефект від добудови Дарницького мосту цим не обмежується. Розрахунки показали, що міст критично потрібен для стійкості системи мостів Києва. Для прикладу, ми маємо Міст Патона, який з 2017 року в аварійному стані. Очевидно, що він потребує реставрації, під час якої Київ повинен мати альтернативні маршрути. 

У випадку перекриття Мосту Патона на реставрацію, з’їзд з Дарницького мосту у напрямку Березняків приймає на себе велику частину транспортного потоку. Завдяки цьому річна економія від зменшення транспортних втрат сягає понад 1,1 млрд грн, а щоденне зменшення викидів CO2 – понад 7 600 кг/добу.

При перекритті ж Південного мосту основне навантаження приймає з’їзд у напрямку Осокорків. У цьому сценарії річна економія транспортних втрат складає понад 0,5 млрд грн, а зменшення викидів CO2 – 3 870 кг на добу.

Важливо зауважити, що для досягнення максимальної ефективності Дарницький міст має бути повністю підключеним до вулично-дорожньої мережі Києва. Мова йде про добудову зʼїздів та заїздів з Дніпровської набережної. Тільки так можна витиснути максимум з можливостей Дарницького мосту на користь всієї транспортної системи Києва. 

Сьогодні якісні і безпечні мости між правим і лівим берегами Києва – це уже не просто питання зручності чи комфорту. Це питання обороноздатності та стійкості столиці та держави загалом.