Как наблюдательные советы помогут восстановить бизнес

24 лютого 2022 року стало датою, яка поділила наше життя на "до" та "після". Проте вже зараз очевидно, що питання довіри до професіоналізму та порядності українського бізнесу виходять на перший план, адже саме вони є надважливими для партнерів, інвесторів та інших стейкхолдерів. 

Причому уже зараз, під час воєнного стану, адже наші бізнеси продовжують знаходити партнерів за кордоном, переорієнтовують виробництва, релокуються і відновлюють потужності, тобто формують нові зв'язки, які обов'язково розвиватимуться і укріплюватимуться уже після перемоги.

Однією з умов надійного партнерства з західними інвесторами чи контрагентами є наявність в українському бізнесі ефективного корпоративного управління, а отже – "робочих" наглядових чи дорадчих рад, які здатні забезпечити своїм компаніям відповідь на виклики воєнного часу. 

Але якщо першим із викликів був "вижити", тобто взагалі зберегти бізнес і продовжити працювати, то тепер на перший план виходить питання майбутнього, як бути професійним і порядним партнером після перемоги, як зорієнтуватись на стійкий розвиток.

Чи справляються наглядові ради з цими викликами? Від знайомих та від учасників програми "Корпоративний директор" у Професійній асоціації корпоративного управління, на якій я викладаю, доводилося чути різні історії – від "наша рада зникла 24 лютого" до "наша Рада переїхала на виробництво"; від "вони всі поховалися" до "вони нас врятували" й навіть до "вони знайшли нові точки зростання бізнесу".

То що ж треба робити наглядовій раді, щоб зараз максимально підтримати компанію і, що важливіше, чого не треба робити?

Передусім, треба пам'ятати, що менеджмент все ще постійно працює в режимі надзвичайної ситуації. Тому наглядові та дорадчі органи в компанії повинні взяти на себе функцію покращення якості прийняття рішень, стати центром відповідальних порад зі сторони досвідчених членів ради та перетворитися у проєкний офіс середньострокових проєків. 

Саме це - середньострокове планування - є сьогодні одним з ключових завдань для наглядових рад українських компаній.

Змінитися повинен також розподіл повноважень ради та правління. Правління зараз "понижує" свою функцію та більше включається в операційне управління бізнесом, вирішення різноманітних проблем персоналу. 

У цей час наглядова рада має продовжувати моніторинг і контроль ключових елементів бізнес-процесів та прозорості бізнесу, навіть якщо частина з них перейшла в "ручний режим" і суттєво змінилась.

У звʼязку з необхідністю переходу компанії зі стадії виживання у сталий розвиток, наглядові ради повинні взяти на себе суттєву роль у співпраці інвесторів та потенційних інвесторів між собою зі стратегічних питань, у взаємодії компанії та інвесторів, допомагати з позиціонуванням компанії назовні. 

Номінаційному комітету потрібно більше співпрацювали з правлінням у питаннях розвитку та утримання талантів в компанії, оскільки їх втрата створює серйозні ризики для подальшого сталого розвитку компанії. 

Треба зазначити, що зараз всі світові наглядові ради змінюються у звʼязку з трьома ключовими викликами: 

- Геополітичними;

- Кліматичними;

- Викликаними цифровою революцією.

Кожному члену наглядової ради я би дуже радила подивитись на себе та зробити самооцінку: Ви - рішення для компанії чи проблема. Іншого не може бути. Ви не можете відсиджуватися спокійно і комфортно на місці члена наглядової ради у воюючій країні. Занадто багато викликів і занадто високі потреби в професійних керівниках та радниках.

П'ять помилок, які наглядовій раді не варто у цей час робити:

1) зменшувати кількість нарад або залишити такими як було (інакше можна втратити контроль над підприємством з боку інвесторів);

2) не включати людський фактор у прийняття рішень та не враховувати зміну стресостійкості персоналу та умов їх роботи;

3) заважати СЕО та правлінню працювати, перехоплюючи ініціативу та диктуючи свою точку зору;

4) зупиняти розвиток підприємства та вихід на інші ринки;

5) "закручувати" старі контролі ще більше і не адаптувати систему комплаєнсу до поточної ситуації.