Инвестиции в 4,3 триллиона долларов. Что Украина пропустила в Лондоне?

Нещодавно понад 500 керівників компаній та інвестиційних фондів, представники міжнародних організацій те експерти зібралися на Кліматичний Інвестиційний Саміт на Лондонській фондовій біржі – провідному фінансовому майданчику який дає важливі сигнали міжнародним інвесторам.

Кліматичний Інвестиційний Саміт – це щорічна мережева платформа інтелектуального лідерства для обміну досвідом, стратегіями та найкращими практиками для мобілізації державних та приватних інвестицій у чисті технології, що необхідні для досягнення кліматичних цілей до 2030 року. 

На цьому майданчику лідери з урядового, комерційного та громадського сектору об’єднують зусилля щоб забезпечити необхідні партнерства та розвиток ринків, які матимуть вирішальне значення для швидкої декарбонізації світової економіки та обмеження глобального потепління на 1,5°C відповідно до цілей Паризької Угоди.

Ключовим питанням Саміту було те, як мобілізувати інвестиції у розмірі 4,3 трильйони доларів на рік у чисті технології та декарбонізацію світової економіки щоб встати на курс до подолання кліматичної кризи. 

За даними Climate Policy Initiative, в період 2010-2020 років інвестиції у чисті технології складали в середньому лише 480 млрд доларів на рік. 

Демократичні уряди, міжнародні організації, фінансові інституції та провідні компанії гуртуються для досягнення цієї мети в рамках ініціатив Race to Zero та Race to Resilience, що були запущені на кліматичному саміті COP26 у Глазго у 2021 році.

Для необхідних темпів декарбонізації інвестиції в чисту енергетику та енергоефективність повинні зрости з поточних 1 трильйона доларів США на рік до 3,5 трильйона на рік до 2030 року. 

Міжнародне Енергетичне Агентство (МЕА), Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), аналітичний центр Carbon Tracker, а також інші експерти на саміті в Лондоні озвучили рекомендації урядам для створення відповідних інвестиційних умов. 

Ключове повідомлення – уряди мають створювати ефективні нормативно-правові та регуляторні рамки для прискорення переходу на зелену енергетику та досягнення кліматичних цілей до 2030 року.

Одна з панельних дискусій на саміті була присвячена промисловості, де експерти та інвестори визначили промислову декарбонізацію одним з ключових пріоритетів для вирішення кліматичної кризи. 

Оскільки на промисловий сектор припадає 24% глобальних викидів двоокису вуглецю, він є другим за вагою після енергетики. Висновок обговорення — необхідно переосмислити і перепланувати цілі галузі промисловості - зокрема металургію, виробництво цементу та добрив. 

Для цього урядам необхідні стратегії для подолання інвестиційних бар’єрів і зниження ризику інвестицій для прискореного фінансування чистих технологій. Ключова рекомендація від експертів - прискорити впровадження 10 основних принципів промислової декарбонізації, окреслених Міжнародним Енергетичним Агентством.

МЕА також на саміті представило свою нову доповідь, опубліковану у співпраці з Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC), закликаючи збільшити інвестиції в чисту енергетику в країнах з економікою, що розвивається. 

У звіті пропонуються стратегії залучення капіталу, такі як змішане фінансування, для мобілізації інвестицій з боку приватного сектора у прискорення впровадження проєктів у сфері відновлюваної енергетики та чистих технологій. 

Цей звіт заслуговує особливої уваги, адже запропоновані стратегії є особливо актуальними для економічного відновлення України.

Трьома ключовими практичними зрушеннями на Кліматичному Інвестиційному Саміті 28 червня стали:

- Прискорене переспрямування інвестиційних коштів з пенсійних фондів скандинавських країн та Великобританії у проєкти зеленої енергетики та декарбонізації по всьому світу; 

- Запуск Програми розбудови антропогенного середовища в Данії. За сприяння двох провідних організацій в сфері зелених фінансів – Green Finance Institute та World Climate Foundation – програма створить, введе в дію та спільно розробить фінансові механізми, які збільшать масштаби інвестицій у зелену нерухомість, спочатку в Данії з метою подальшого масштабування та впровадження по всій Європі. Засобами цієї програми та інших інструментів Данія планує залучити щонайменше 50 мільярдів євро у декарбонізацію своїх міст до 2030 року; 

- План залучення щонайменше 60 млрд доларів у проєкти сонячної енергетики в Африці до 2030 року. Короткостроковий потенціал африканського ринку оцінюється International Solar Alliance у 70 ГВт, але наразі використовується повільно через брак інвестицій. Нова програма Global Solar Facility має пришвидшити залучення приватних інвестицій по всій Африці шляхом надання технічної підтримки та налагодження відповідних умов в кожній країні-учасниці ініціативи щоб відкрити доступ до міжнародного комерційного капіталу.

Перше зрушення стало можливим завдяки Коаліції кліматичних інвестицій (Сlimate Investment Coalition – CIC), глобальній ініціативі державно-приватного партнерства, яка прагне привести глобальні фінансові потоки інвестицій у відповідність із цілями декарбонізації, сталого розвитку та побудови стійкої економіки, захищеної від наслідків змін клімату. 

Сlimate Investment Coalition в листопаді 2021 року на COP26 у Глазго оголосила про спільні зобов’язання у розмірі 130 мільярдів доларів США від пенсійних фондів Північної Європи та Великої Британії для інвестування в чисту енергію та кліматичні рішення в усьому світі до 2030 року. Тепер ці зобов’язання втілюються у реальних проєктах та інвестиціях.

Друге зрушення потенційно може дати поштовх розвитку Нового Європейського Баугаузу та практичному втіленню пріоритетів Європейського Зеленого Курсу.

Третє зрушення дозволить мобілізувати недороге боргове та власне фінансування для розгортання сонячної енергетики Африці.

Зрушень пов’язаних з Україною на Кліматичному Інвестиційному Саміті, на жаль, не було, а від України єдиним учасником саміту був автор цієї колонки. Отже є непочатий край роботи для українського бізнесу та влади. 

Більше того, згідно з новим дослідженням Оксфордського університету, план відновлення економіки України, представлений минулого року в Лугано, не узгоджуються з цілями декарбонізації, тому потребує перегляду та вдосконалення.

Важливо те, що у Лондоні була анонсована нова дорожня карта мобілізації кліматичних інвестицій до 2030 року, яка буде представлена на кліматичній конференції ООН COP28 в кінці року в Об’єднаних Арабських Еміратах. Україні варто поквапитись із власними планами зеленої відбудови та актуалізувати свій потенціал чистої енергетики, щоб стати частиною цієї дорожньої карти.