Дешевый роуминг с ЕС. Подводные камни

Инновации в действии

Наприкінці квітня Міністерство економіки повідомило, що Україна та ЄС офіційно зафіксували терміни та умови набуття Україною т.зв. режиму внутрішнього ринку ЄС в сфері роумінгу. 

Спочатку Єврокомісія, а потім і уряд України узгодили відповідні зміни в Додатку 17-3 "Угоди про асоціацію". Україна, зокрема, взяла на себе зобов'язання імплементувати нормативну базу ЄС щодо роумінгу до 24 квітня 2024 року. 

Після цього, якщо вірити урядовцям, українці зможуть користуватися мобільним телефоном у будь-якій з 27 країн ЄС, а також в Ісландії, Ліхтенштейні та Норвегії без додаткових платежів.

Як це зазвичай буває, фактичний стан речей дещо відрізняється від переможних реляцій уряду. 

На шляху України до єдиного роумінгового простору з ЄС є щонайменше одна суттєва перепона та кілька менших камінців. Давайте розглянемо їх уважно, а для початку згадаємо зміст основних визначень. 

Роумінг — це надання послуг стільникового зв'язку в ситуації, коли абонентський термінал (телефон, планшет, модем) зареєструвався і обслуговується в чужій мережі.

"Чужа" означає мережу не того оператора, який випустив абонентську SIM-картку, а якогось іншого. Зазвичай мова йде про міжнародний роумінг, коли абонент обслуговується у іншого оператора десь за кордоном. 

Минулого року в Україні нарешті був реалізований ще й національний роумінг. Тепер абонент "Київстар" чи Vodafone може обслуговуватися, наприклад, в мережі lifecell, якщо мережа свого оператора недоступна.

Зазвичай в роумінгу з абонента стягується окрема плата, оскільки в наданні послуг бере участь ще одна компанія — хост-оператор, чиї апетити доводиться враховувати. 

Через низку обставин і "свої", і "чужі" оператори розглядають абонентів в роумінгу (роумерів) як людей, малочутливих до вартості послуг. Як результат, роумінгові тарифи традиційно справляли враження узаконеного пограбування.

Roaming Like At Home

У 2017 році в ЄС запровадили режим "роумінг, як вдома" (Roaming Like At Home, скорочено RLAH). Жителі країн-членів, перебуваючи в будь-якій іншій країні ЄС, обслуговуються в роумінгу на тих самих умовах, що і вдома, без додаткових стягнень. 

Це було зроблено, по-перше, аби захистити людей від таких неприємних речей, як непередбачувані і неконтрольовані витрати, які могли сягати десятків тисяч євро. По-друге, це дозволило зменшити перепони для вільного руху людей та капіталів всередині Євросоюзу. 

Для запровадження RLAH країнам ЄС знадобилося п'ять років. Треба усвідомлювати, що в його нинішньому вигляді цей режим є результатом складних компромісів. 

Ключовою проблемою стали дуже великі цінові дисбаланси між країнами-членам ЄС. В найзаможніших та найбідніших членах Союзу вартість послуг мобільного зв'язку відрізняється на порядок, тобто в десять і навіть більше разів. 

Цей факт, створює підґрунтя для зловживань, оскільки мешканці Люксембургу замість звичних для них 60-80 Євро на місяць охоче сплачували б за той самий обсяг послуг 3-5 Євро, як в Латвії чи Литві. 

Інший аспект ринкових диспропорцій - різниця в структурі вартості послуг в різних країнах. Аби надати абоненту мінімально можливі ціни, оператори-дискаунтери часто-густо балансують на межі собівартості послуг. 

Маржинальність їхніх тарифів не припускає появи в ланцюжку доданої вартості ще й закордонних партнерів із характерними для них апетитами. 

 Наявність величезних цінових дисбалансів на спільному ринку мобільного зв'язку ЄС обумовила ключову особливість чинного RLAH-режиму. Зараз абоненти країн-членів ЄС можуть користуватися відповідними можливостями лише обмежений час. 

Зазвичай правила користування послугами мобільного зв'язку європейських операторів встановлюють обмеження в 3-4 місяці протягом року. Тобто RLAH в його нинішньому вигляді призначений для туризму та ділових подорожей, не для довготривалого, тим більше постійного перебування за кордоном.

Більше того, дотримання RLAH не має безумовного характеру. Деякі оператори-дискаунтери, переважно з країн Балтії, довели галузевим регуляторам, що їхні найдешевші пропозиції не сумісні із RLAH й були звільнені від необхідності дотримуватися відповідних вимог. 

Цією особливістю чинного RLAH-режиму обумовлена й ключова перепона на шляху України. Вочевидь, українським біженцям в ЄС потрібна можливість саме постійного, фактично безстрокового обслуговування за українськими тарифами. 

Отже, українським переговорникам треба отримати радикально кращі умови, аніж в європейських операторів. Фактично мова йде про виключення з чинного режиму на нашу користь. Це означає суттєві втрати для європейських операторів та балансу зовнішньої торгівлі ЄС.

Чи вдасться Україні отримати такі преференції, чи можливо взагалі очікувати на них - наразі невідомо. Наприклад, в заявах НКЕК згадуються суттєві обмеження для українських користувачів RLAH. "Абонент не буде мати безлімітні послуги роумінгу, тому що для операторів це буде, очевидно, збитково. Він буде отримувати, наприклад, об'єм хвилин і SMS, як у домашньому пакеті, але мобільний трафік може бути обмеженим", - пояснює в одному з інтерв'ю членкиня НКЕК Лілія Мальон.

За її словами, буде встановлено максимальний об’єм інтернет-трафіку в 5 Гігабайт, який буде доступний у роумінгу без додаткової доплати. Тобто, якщо тариф абонента передбачає 5 або менше ГБ на місяць, вони лишатимуться доступними і у Європі. 

Якщо тариф містить більший обсяг, наприклад, 10, 30 й більше Гігабайт, оператори за допомогою спеціальної формули вираховуватимуть, скільки трафіку буде доступно клієнту без додаткової оплати. 

Виклики війни

Війна стала суворим випробуванням і для українських операторів, і для їхніх стосунків із європейськими партнерами. Масова міграція до ЄС мільйонів українських абонентів поставила перед операторами нашої країни кілька складних запитань. 

Як утримати цих людей в своїх мережах? Як запобігти сценарію поступової відмови цих людей від послуг українських операторів? В ситуації вимушеного перебування за кордоном біженці мусять активно телефонувати в Україну, використовувати звичні номери для аутентифікації в різноманітних сервісах і т.і. 

Все це було б неможливо за звичайних умов обслуговування в роумінгу. Виникла потреба надати українцям можливість обслуговуватися за кордоном як вдома.

Нашим операторам вдалося оперативно досягти з європейськими колегами угоди щодо умов обслуговування в роумінгу. Вже в лютому, в перші дні російського вторгнення вони почали надавати українським роумерам суттєвий обсяг послуг безкоштовно як разовий бонус. 

Наприкінці березня почалося поступове запровадження безкоштовного обслуговування в роумінгу на постійній основі. 

Фактично, абсолютна більшість українців з перших місяців війни має нехай обмежену можливість обслуговуватися в роумінгу без додаткових витрат. В певному сенсі вони отримали той самий "роумінг, як вдома".

Все це стало можливим завдяки інтенсивній спільній роботі українських та європейських операторів, а також регуляторів з обох сторін. Перша спільна заява про доступний роумінг для українців в ЄС була підписана 8 квітня 2022 року. 

Заява не передбачала спільних й обов'язкових для виконання умов для взаєморозрахунків. Як результат, процес перемовин між українськими та європейськими операторами мав децентралізований, двосторонній характер. 

Оскільки кожен з українських операторів зміг домовитися про дещо різні умови, вони пропонували своїм абонентам в ЄС суттєво відмінний обсяг послуг та інші умови. 

Навесні 2022 року всі сподівалися на швидку перемогу, тому строк дії Заяви визначили у три місяці. Згодом вона була продовжена, перший раз у липні, а другий – у жовтні. 

З середини літа проявила себе вже згадана вище проблема цінових дисбалансів, які провокують масові зловживання, т.зв. фрод. Європейські оператори виявили суттєву, від 200 до 400 тисяч сім-карт, використання яких мало ознаки фроду. 

Ці сім-карти були активовані на території України і негайно переміщені в ЄС з подальшим активним використанням послуг передачі даних. Спритні ділки розгорнули в країнах ЄС торгівлю українськими сім-картами, спокушаючи місцевих жителів привабливими цінами.

Європейські оператори почали ремствувати. Не маючи ані потужних аргументів, ані важелів впливу українська "велика трійка" у жовтні-листопаді 2022 року була змушена розпочати перегляд умов обслуговування своїх роумерів в ЄС. 

В першу чергу почали скорочуватися передплачені обсяг даних та ускладнювати процедури доступу до безкоштовного роумінгу. Саме в цей період в соціальних мережах здійнялася хвиля хейту на адресу українських операторів. Швидкі на висновки абоненти дорікали їх жадібністю, підступністю й бозна чим. 

Невдовзі, на початку 2023 року почався зворотній рух назустріч абонентам. Його рушієм стали чергові домовленості між НКЕК, Органом європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC) та операторами по обидва боки кордону. 

Наприкінці 2022 року вони вирішили продовжувати дію Заяви й оновити її зміст. Якщо у квітні 2022 року до роумінгових угод приєдналися 24 оператори, в листопаді їх було вже 45. Серед них - великі групи компаній на кшталт Vodafone та Telefonica, які налічують багато окремих операторів. 

Як результат успішних перемовин з 9 січня 2023 року почала діяти нова Спільна заява. Порівняно із попередніми версіями в ній вдалося розширити перелік типів дзвінків, до яких застосовуються низькі міжоператорські тарифи. 

Також розширився перелік учасників Спільної заяви. Відтепер наші роумери можуть телефонувати за прийнятними тарифами, а у деяких випадках і безкоштовно також й на фіксовані номери. 

До угоди з української сторони доєдналися "Укртелеком", "Датагруп", Vega та "ТриМоб". Зараз ці угоди охоплюють чи не весь вітчизняний ринок зв'язку.

Для європейських операторів це був крок солідарності. Вони зробили його на добровільних засадах, як де-факто форму благодійності. Українців за кордоном набагато більше, аніж іноземців в українських мережах. 

Українці за кордоном споживають набагато більше послуг мобільного зв'язку, аніж іноземці тут. Українці звикли споживати дуже великий обсяг послуг за невеликими, за європейськими мірками, тарифами. 

У Німеччині, де знайшов притулок приблизно мільйон українців, найдешевші пропозиції численних MVNO починаються від 8 Євро за 3 ГБ. В Україні за 320 грн можна розраховувати на 50 ГБ, якщо не безліміт. 

Отже, на сьогодні немає економічних підвалин сталої практики RLAH для українців в ЄС. Це проблема, яка потребує для свого врегулювання суто політичних інструментів. 

Що потрібно 

З технічного боку, за великим рахунком, в українських операторів є все потрібне. Чи не єдиним технічним питанням, яке потребує додаткових ресурсів, є збільшення ємності каналів між операторами. 

Повноцінне приєднання до RLAH потребує від України внесення змін до нормативної бази, в першу чергу Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Окрім цього, постає питання належної імплементації нормативних новел в законодавство України відповідного до вимог ЄС.

Протягом цих 12 місяців, що відводяться Україні на виконання "домашнього завдання", наша держава має розробити та прийняти відповідні нормативно-правові акти, які будуть уточнювати ті чи інші процедури взаємодії регулятора з операторами і операторів - з абонентами, а власне оператори – повинні внести відповідні зміни у свої системи розрахунків, змінивши принципи тарифікації та оповіщення абонентів, коли ті перебувають у роумінгу. 

Щойно ця робота буде завершена, європейська сторона має оцінити, чи в повній мірі будуть виконані усі вимоги. 

Деякі оператори звертають увагу на те, що дуже важливо привести Податковий кодекс України у відповідність до Директиви ЄС №2006/112/EC від 28.11.2006 р. "Про спільну систему податку на додану вартість" в частині, яка стосується міжнародних електронних комунікаційних послуг та роумінгу. 

Закони країн ЄС про ПДВ, прийняті згідно з цією Директивою, захищають ПДВ та інші фінансові аспекти діяльності операторів при операціях експорту електронних комунікаційних послуг. Зокрема, вони позбавляють операторів необхідность т.зв. коригувань, як це відбувається зараз в Україні. 

В результаті таких змін в Податковому кодексі українські оператори позбавляться надмірного оподаткування у порівнянні з операторами в країнах ЄС. Це створить рівні умови для конкуренції, посилить переговорну позицію наших операторів і у такий спосіб полегшить приєднання України до роумінгової зони ЄС.

Українські оператори очікують на підтримку НКЕК щодо імплементації, зокрема, застосування та методичних роз'яснень окремих норм Регламенту. 

Вони сподіваються, що під час імплементації будуть враховані всі особливі умови, в яких вимушені працювати вітчизняні постачальники послуг мобільного зв'язку. Це і війна, і спричинені нею економічна та гуманітарна кризи.

Висновки

Другий поспіль рік обслуговування мільйонів українських біженців в країнах ЄС за домашніми тарифами є однією з історій успіху, свого роду дивом.

Це диво стало можливим завдяки ефективній та інтенсивній підтримці з боку органів влади та операторів Євросоюзу. Варто ще раз підкреслити, що для європейських операторів та економіки в цілому обслуговування українських роумерів в нинішньому вигляді передбачає втрату значної частки доходів. Фактично це форма їхньої благочинності на користь України та її громадян. 

На щастя, ЄС готовий поступитися часткою своїх доходів. Європа усвідомлює, що поки йде війна і мільйони українців змушені залишити свою країну, ключовими є гуманітарні, а не економічні аспекти. 

Ми маємо досить жвавий рух в правильному напрямку. Можна сподіватися, що органи влади України не схиблять і отримають від ЄС максимум можливого. 

При цьому треба усвідомлювати, що так, як ми хочемо, а саме можливості постійно обслуговуватися в ЄС за домашніми тарифами, це дуже багато. Це суттєві втрати для ЄС та європейських операторів, тому нема гарантії, що нам вдасться ще одне диво. 

Цілком ймовірно, що Україна отримає для своїх операторів ті самі умови, що мають їх європейські компанії. Тоді українські біженці в ЄС будуть змушені або переходити до місцевих операторів, або, як зараз, задовольнятися суттєво меншим обсягом послуг, аніж вдома.