Ставка на украинскую ГТС: как Европе избавиться от российской энергетической зависимости

У 2022 році європейські країни скоротили імпорт газу з РФ на 56%.

Це стало можливим завдяки постачанню з альтернативних джерел, збільшенню обсягів закупівель скрапленого газу та програмам енергозбереження.

Заповнення європейських сховищ у 2022 році досягло рекордних показників, а ціни на паливо суттєво знизилися порівняно з першими місяцями великої війни.

Водночас у ЄС зберігаються побоювання, що холодна зима 2023-2024 років може призвести до дефіциту газу і повторного росту цін.

Утім, ми прийшли до висновку, що такі побоювання необґрунтовані.

Ми визначили комплекс заходів, які дозволять ЄС упевнено пройти наступний опалювальний сезон та зменшити енергетичну залежність від РФ.

Зокрема, для цього Євросоюз має переглянути плани накопичення газу на 2023 рік, використавши сховища на заході України як резервні буфери.

Чому ЄС не варто боятися зими

До початку великої війни РФ була найбільшим постачальником газу в ЄС, охоплюючи понад 35% її ринку. За рік обсяги постачання впали на 85%.

Однак Росія продовжує експортувати газ до країн Євросоюзу. Після зупинки "Північного потоку" і "Ямалу" російський газ надходить через "Турецький потік" та українську ГТС. Також збереглися поставки СПГ.

Наразі з Росії до країн ЄС експортуються понад 40 млрд куб м газу в річному вимірі. Ці обсяги дозволяють агресору заробляти майже 20 млрд дол. Отримані доходи допомагають підтримувати російську економіку, наповнювати федеральний бюджет і продовжувати фінансування агресії проти України.

У Євросоюзі бояться дефіциту газу попри суттєве зниження залежності від Росії та падіння попиту на 13% за 2022 рік. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) висловило занепокоєння з приводу того, чи вдасться європейським країнам безперешкодно пройти зиму 2023-2024 років.

У ЄС засумнівалися, що зможуть заповнити сховища на рівні 2022 року. МЕА вважає, що після закінчення карантину Китай наростить закупки СПГ, через що країнам ЄС буде важко зберегти торішні обсяги постачання зрідженого газу.

Такі побоювання безпідставні.

По-перше, заповненість сховищ висока. У середині квітня газові сховища країн Євросоюзу заповнені на 56%, що є рекордним показником на цю дату.

По-друге, припущення, що ЄС не впорається із зростанням попиту на СПГ, перебільшені. 2022 рік показав, що чутливі до цін держави не готові конкурувати за скраплений газ. Завдяки цьому країни Євросоюзу змогли збільшити закупівлі СПГ на 63%, тоді як Індія та Пакистан скоротили імпорт на 17-18%.

За прогнозом МЕА, у 2023 році обсяг торгівлі СПГ зросте на 4,3%. Враховуючи здатність ЄС перебивати пропозиції менш платоспроможних покупців, імпорт скрапленого газу в ЄС зросте до історичного максимуму – 180 млрд куб м.

У 2023 році відвантаження СПГ відновиться через Freeport у Техасі, а до 2025 року будуть введені в експлуатацію американські проєкти Golden Pass, Plaquemines і Corpus Christi III загальною потужністю 60 млрд куб м. Зростання пропозиції задовольнить попит, тому ЄС не варто боятися дисбалансу на ринку.

Нарощення постачання з альтернативних джерел, енергоефективність, розширення виробництва відновлюваної енергії та зміна культури споживання дозволять Євросоюзу надалі обмежувати залежність від газу з Росії.

Газовий буфер в Україні як запобіжник від ризиків

Задля зміцнення енергетичної безпеки Євросоюзу та України ми пропонуємо накласти нові обмеження на газовий сектор Росії.

ЄС має заборонити імпорт газу трубопроводами, які контролює РФ. Зокрема, унеможливити відновлення постачання через "Ямал" та "Північний потік" і заблокувати постачання "Турецьким потоком". Наразі Росія продовжує транспортувати через Туреччину близько 10 млрд куб м палива.

Натомість весь продаж російського газу до ЄС повинен здійснюватися через українську ГТС. Крім того, європейські країни можуть наслідувати приклад Великобританії та Німеччини і припинити закупівлі в РФ скрапленого газу.

Оскільки пропускна спроможність ГТС України становить 140 млрд куб м, цього більш ніж достатньо для транспортування 40 млрд куб м газу, які Євросоюз продовжує купувати в Росії. Більше того, обсяг 40 млрд куб м зафіксований у чинній російсько-українській газовій угоді на 2021-2024 роки.

Цілком імовірно, що на такі санкції Кремль відповість новими обмеженнями на експорт газу. За нашими оцінками, РФ втратить близько 13 млрд дол, якщо припинить постачання газу до ЄС. Якщо ж Москва продовжить транспортування палива через Україну в теперішньому обсязі, її втрати сягнуть 8 млрд дол.

Для уникнення стресових ситуацій при проходженні опалювального сезону експерти пропонують країнам ЄС скористатися сховищами на заході України.

Україна може запропонувати щонайменше 15 млрд куб м потужностей для зберігання європейського газу. Євросоюз може скористатися механізмом спільних закупівель для заповнення додаткових сховищ.

Євросоюз має на меті до листопада заповнити свої сховища загальною потужністю 105 млрд куб м на 90%. Натомість ми рекомендуємо Єврокомісії підвищити цільовий показник запасів газу до 100%. Таким чином, обсяги планового накопичення газу зростуть приблизно на 11 млрд куб м.

Резервним буфером для закачування додаткових обсягів газу можуть бути сховища в західних областях України. У них можна зберігати 10-15 млрд куб м палива, які допоможуть Євросоюзу без проблем пройти наступну зиму.

Газовий буфер в Україні принесе найбільшу вигоду Словаччині, Польщі, Чехії та Угорщині. Після зменшення обсягів постачання газу з РФ та збільшення закупок СПГ, який доставляється морем, ці країни опинилися в невигідній ситуації.

Раніше вони отримували дешевший газ, оскільки російські трубопроводи проходять через їхню територію. Тепер через віддаленість від моря сусіди України змушені купувати газ з націнкою.

Добовий ліміт закачування в українські сховища становить 250 млн куб м. Це означає, що Євросоюзу варто вже зараз почати їх експлуатацію, аби до початку зимового сезону накопичити достатню кількість палива.

Висновки

Перетворення української ГТС на єдиний канал постачання газу і використання українських сховищ посилить енергетичну безпеку Європи та дозволить надалі скорочувати споживання російського газу. Реалізація відповідних кроків знизить ризики для країн ЄС опинитися взимку в складній ситуації через дефіцит газу.

Транспортування всього російського газу українською територією дозволить ввести податки на продаж, які підуть на відновлення України та компенсації для її громадян. Крім того, зменшення доходів від експорту газу ще більше обмежить можливості РФ фінансувати свою армію і продовжувати війну.

Європа повинна остаточно позбавити агресора можливості використовувати енергоносії як політичну зброю. Натомість Росія повинна стати залежною від України в питанні доступу до газового ринку Євросоюзу.