Украинская правда

Украинизация туриндустрии: что делать с компаниями, работающими в рф

Кто из туроператоров продолжает работать на российском рынке и есть ли влияние на эти компании? (укр)

Поїздка на узбережжя Середземного моря чи острів в океані може бути пов’язана з фінансуванням та підтримкою країни-агресора.

Як? До великої війни майже половина українського ринку туроператорів прямо чи опосередковано була пов’язана з рф.

Це приблизні внутрішні підрахунки туроператорів. Наразі ситуація частково покращилася, але туріндустрія все одно потребує радикальних змін.

Російський капітал та питання Криму

Коли у 2022 році СБУ заарештувала рахунки одного з провідних гравців ринку — туроператора TUI Ukraine, багатьох це здивувало. Невже весь цей час спокійно існував бізнес, який працював з 2009 року і належав росіянам?

Насправді ця ситуація не унікальна.

Великі бренди – ANEX Tourism Group companies чи Coral Travel Group (OTI Holding) – не належать росіянам, але мають представництва в рф. Ба більше, на міжнародному рівні керівники організацій не приховували такої співпраці.

Про плани піти з тамтешнього ринку поки заяв не було. Натомість деякі гравці також займаються внутрішніми подорожами в росії. Виходить, що туроператор, який продає українцю тур, наприклад, у Туреччину, працює під тим самим брендом, що й російський, який може продавати тури в окупований Крим.

Тобто деякі міжнародні бренди визнають півострів українським на нашому ринку та російським – на ринку країни-агресора.

Може здаватися, що проблема "не на часі". Нібито український ринок туристичних послуг значно скоротився, а туроператори, що продовжують операційну діяльність в рф, або зменшили свою присутність в Україні, або взагалі заморозили активність. Насправді ж діяти потрібно саме зараз.

По-перше, тимчасове зменшення обсягів українського туристичного сектору через війну створює зручний момент для переналаштування процесів. Зробити це в таких умовах значно легше, ніж у момент пікових навантажень, коли туристи просто хочуть відпочити і їх не цікавить, хто саме продає їм послуги.

По-друге, проблемні бренди не зовсім пішли з ринку. Вони займаються масштабуванням в країнах Європи, де їх послугами часто користуються українці, що опинилися за кордоном. Вони не готові розбиратися в тонкощах – простіше довіряти відомим туристичним операторам.

Для міжнародних компаній це можливість перечекати, повернутися в Україну з новими силами і діяти так, ніби нічого не сталося. Цей ризик варто враховувати.

Спроби протидіяти

Українці свідомо ставляться до відмови від російських товарів. Наприклад, існують застосунки на зразок Rubargo, що відстежують зв’язки компанії з рф.

Крім того, петиція про спеціальне маркування товарів компаній, що оперують на ринку рф, набрала достатню кількість голосів і була розглянута Офісом президента України. Коли ж справа стосується послуг, ситуація складніша.

Тут не вийде подивитися на етикетку та дізнатися, чи був продукт зроблений у країні-агресорі. Тим більше в туристичному бізнесі, де громадяни купують тури в локальних агенціях і можуть не запитувати, яка компанія є туроператором.

Це означає, що зміни необхідні на трьох ключових рівнях: державному, бізнесовому та клієнтському.

На державному рівні певні процеси вже відбуваються.

У березні 2022 року народні депутати ухвалили закон "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" (№2116-IX), що зменшує вплив російського бізнесу в країні. Однак стосовно міжнародних компаній питання залишаються.

З точки зору законодавства наразі немає норм, які регулюють операційну діяльність міжнародних компаній, що одночасно представлені в Україні та росії.

Ініціативи щодо створення таких законів були, але вони не реалізовані. З іншого боку, ще на великої війни Державне агентство розвитку туризму закликало світ бойкотувати найбільші готельні мережі, що продовжували діяльність в рф.

Разом із суспільним тиском, активністю українців у соціальних мережах, залученістю МЗС та інших державних структур це з часом дало результат. Поступово принаймні частина міжнародних готельних мереж залишила російський ринок. Серед них – Marriott та InterContinental Hotel Group.

Стосовно туроператорів такої комунікації не було, хоча деякі турецькі гравці, що діють в Україні, мають представництва в рф. Це притому, що й сама Туреччина залишається відкритою для громадян рф і навіть розширила авіасполучення.

Відомо, що депутати працюють над ідеєю додаткового оподаткування для бізнесу, що отримує дохід у росії. Ставки мають збільшити в 1,5 разу. Це дійсно важливо, адже крім етичного виміру це ще й економічні ризики.

Вплив на український бізнес та позиція за кордоном

Нейтральна, а радше безпринципна, позиція деяких міжнародних туроператорів щодо діяльності в рф пов’язана з їхніми бізнес-інтересами. З точки зору доходів залишитися "поза політикою" вигідно, допоки тобі продовжують платити.

Вигідно, бо після перемоги України й відновлення туристичної галузі міжнародні компанії, які не вбачають у своїх діях репутаційних ризиків, спробують повернутися на вітчизняний ринок. Вони навіть матимуть перевагу, адже весь цей час не обмежували себе і продовжували продавати тури всюди, де був попит. Тож збитки на одному ринку вони компенсували прибутками на іншому.

Це ще одна причина, чому вже зараз потрібно перезапускати процеси в секторі, а не чекати завершення війни. Для цього варто змінити фокус турагентів: їм має бути вигідніше співпрацювати з українським бізнесом, ніж з іноземним.

Це справедливо і для країн, чия економіка має значні прибутки від туристичного сектору. Зазвичай такі країни продовжують співпрацю з рф і запрошують російських туристів. До того ж для них це можливість додатково заробити, коли частина світу значно ускладнила доступ росіян на свою територію.

Що можемо зробити ми? Першим на думку спадає бойкот. Звичайно, це особиста справа кожного, але здається, що в цьому випадку буде правильніше не відмовлятися від поїздок, а довести, що співпраця з рф токсична та неприйнятна. Країни мають закрити кордони для росіян, а не для українців.

Ми працюємо з гідами, щоб українців і росіян не об’єднували в одні екскурсії і не думали, що ми "один народ". Працюємо над тим, аби гіди проводили екскурсії українською, а туристи в готелях мали доступ до українського телебачення.

Ми закликаємо припиняти співпрацю з туроператорами, що вважають Крим частиною рф та продовжують співпрацювати з країною-терористом.

Важливо, щоб усі українці підтримали такий підхід. Слід бути більш прискіпливими до того, яку репутацію має компанія, що організовує подорож, як ставиться до українців та наскільки уважна до актуальної ситуації.

А ще саме туристи стають амбасадорами країни, які демонструють світу нашу мову, культуру, історію і традиції. Чим більше це комунікується, тим більше бізнес в інших країнах братиме це до уваги. Тоді співпраця з рф і на її території, і на територіях інших країн стане більш ризикованою для репутації.

Якщо світ зрозуміє, що ми не готові віддавати свої гроші тим, хто не поважає наші кордони і нашу боротьбу, то й ставлення міжнародного бізнесу зміниться.

Колонка представляет собой вид материала, отражающего исключительно точку зрения автора. Она не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь. Мнение редакции "Экономической правды" и "Украинской правды" может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственности за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.
законодательство Россия туризм Турция