Будущее цифровых денег в Украине
Что такое цифровая валюта центрального банка и как она может заработать в Украине. (укр)
Наприкінці 2022 року Нацбанк презентував учасникам платіжного ринку та ринку віртуальних активів проєкт концепції цифрових грошей НБУ – е-гривні.
Ця новина пожвавила дискусію серед професійної спільноти щодо перспектив запровадження е-гривні та пошук оптимальних моделей.
Що таке цифрова валюта
Цифрова валюта центрального банку (Central bank digital currency або CBDC) – це електронний аналог національної фіатної валюти, тобто валюти, яка гарантується та підкріплюється державою, на відміну від приватних грошей та криптовалют, які не забезпечуються державним суверенітетом.
Забезпеченість такої валюти суверенітетом та економікою держави є підґрунтям для її надійності. CBDC не замінює безготівкові розрахунки, а доповнює їх.
Обіг цифрових грошей здійснюється з використанням не звичайної банківської системи, а окремої цифрової системи, що забезпечує більшу швидкість обробки трансакцій та безпеку завдяки захисту криптографічними протоколами.
Поява CBDC була зумовлена реакцією центральних банків на стрімке зростання попиту на приватні гроші та криптовалюти, які виникли як відповідь на економічну кризу після 2008 року та недовіру до традиційних банківських систем.
Мотивація центральних банків щодо запровадження CBDC полягає передусім у їхньому намаганні повернути монетарну політику в державі під свій контроль.
Поміж інших причин – намагання створити універсальний платіжний інструмент чи розрахунковий актив для децентралізованої фінансової інфраструктури або отримати додатковий інструмент впливу на фінансову систему держави.
Серед переваг CBDC – надійність, оскільки їх емітентом є центральний банк, який має зобов’язання щодо цього платіжного засобу, а також зменшення вартості та збільшення швидкості трансакцій, оскільки перекази коштів у цифровій системі мають менше проміжних етапів і можуть виключати міжбанківський рівень.
Крім того, розрахунки з використанням CBDC можуть створити серйозну конкуренцію традиційним платіжним системам – Visa та Mastercard.
Використання CBDC може сприяти боротьбі з відмиванням грошей.
Водночас, на відміну від криптовалют, емітентом яких не є держава, для споживачів важливим чинником може бути обмеження анонімності.
Як CBDC працює у світі
За даними Банку міжнародних розрахунків (Bank for International Settlements), у 2021 році CBDC досліджували понад 86% центральних банків, 60% – проводили експериментальні заходи, 14% – розгортали пілотні проєкти з її впровадження.
Є різні дизайни систем CBDC, зокрема роздрібна та оптова. При роздрібній моделі CBDC перебуває в доступі для широкого кола фізичних та юридичних осіб. При оптовій доступ до CBDC мають лише професійні учасники фінансового ринку.
Крім того, система CBDC може бути централізованою або децентралізованою.
Централізована модель передбачає, що центральний банк є єдиним емітентом CBDC, а комерційні учасники ринку лише виконують сервісні функції. У децентралізованій моделі банки та небанківські фінансові установи можуть мати право емісії CBDC під контролем центрального банку.
Хоча досвід держав із запровадження CBDC строкатий, уже вимальовуються контури справжньої гонитви за першість в ефективному запровадженні CBDC.
Китай має амбіцію вперше повноцінно запровадити цифровий юань. У 2021-2022 роках були проведені тестування цієї системи в кількох містах та провінціях.
Індія сподівається почати емісію своєї цифрової валюти у 2022-2023 фінансовому році. Європейський центральний банк планує створити прототип електронного євро до кінця 2023 року, а повністю валюта зможе запрацювати до 2025 року.
Дослідники досвіду Китаю звертають увагу на надмірний вплив держави при контролі трансакцій з використанням цифрових грошей. Своєю чергою, у Швеції та Норвегії при здійсненні платежів за допомогою CBDC можлива анонімність.
Оскільки перспективи розвитку кожного продукту залежать від інтересу споживача, то можна дійти висновку, що вирішення проблем з анонімністю, швидкістю трансакцій та безпекою робитиме продукт більш привабливим для користувачів і зможе забрати суттєву частку ринку в традиційних способів розрахунку.[BANNER1]
Що пропонують в Україні
Закон "Про платіжні послуги", ухвалений у 2021 році та введений в дію 1 серпня 2022 року, запровадив рамкове регулювання CBDC та ввів до українського законодавства поняття "цифрові гроші Національного банку України" як електронну форму грошової одиниці України, емітентом якої є НБУ.
Цифрові гроші НБУ є законним платіжним засобом на території України, приймаються фізичними та юридичними особами для проведення платіжних операцій і розрахунків у передбачених випадках. Подальше впровадження концепції цифрових грошей має розробити Національний банк.
Регулятор почав розробляти власну цифрову валюту у 2016 році. У 2019 році він підготував аналітичну записку за результатами свого пілотного проєкту "Е-гривня", який передбачав емісію обмеженої кількості е-гривні та здійснення розрахунків.
НБУ визнав, що е-гривня може розглядатися як альтернатива наявним засобам та інструмент роздрібних платежів. Водночас він констатував, що е-гривню можна розглядати як так звану disruptive technology, адже вона може суттєво вплинути на екосистему платіжного ринку України та перерозподілити ролі учасників.
Крім того, повноцінне запровадження е-гривні неможливе без значної модернізації платіжної інфраструктури. Недавно запропонована регулятором концепція передбачає, що електронною формою національної грошової одиниці стане е-гривня, яка буде прямим зобов’язанням Національного банку.
Е-гривню можна буде використовувати для роздрібних безготівкових платежів, у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів, та для транскордонних платежів.
Задекларованою метою запровадження е-гривні є сприяння цифровізації економіки, розширення безготівкових розрахунків та зменшення їхньої вартості, а також зростання довіри до національної валюти.
Концепція та моделі запровадження е-гривні перебувають на стадії обговорення, а НБУ обіцяє врахувати потреби учасників ринків та користувачів.
Розробка української цифрової валюти, е-гривні, є логічним кроком на загальному шляху цифровізації економіки та держави, який сповідує Україна, разом з цифровізацією державних послуг та режимом "Дія сіті".
Водночас формування концепції потребуватиме вирішення низки фундаментальних питань щодо моделі такого запровадження та обрання правильного співвідношення між свободою користування і безпекою системи.
Також буде цікаво спостерігати за підходами законодавця до одночасного регулювання криптовалют та віртуальних активів і впровадження е-гривні.
Співавтор – Євгеній Агашков, юрист AVELLUM