Аграрная биржа: потребность или опция?

Спеціалізована біржа – ключове питання для аграрної країни, яка за понад 30 років не створила інфраструктуру з продажу сільськогосподарської продукції.

Єдина, до речі, серед провідних аграрних експортерів. Чому так?

Ринкова економіка надає людині багато можливостей. Адам Сміт вважав, що кожен підприємець діє у власних інтересах для отримання фінансової вигоди.

Однак у результаті їх сукупної діяльності неминуче виробляється й суспільне благо, що створює симбіоз попиту та пропозиції.

Пекар пече хліб не для того, аби нагодувати людей, а щоб заробити. Успішна пекарня спонукає його виробляти більше хліба, аби отримати більший дохід.

Далі з'являється новий пекар, який пропонує хліб кращої якості, а потім – третій, який, окрім випічки, готовий надати ще й супутні послуги.

Поява кожного нового виробника змушує попередніх змінювати бізнес-плани та реагувати на конкурентів аж до досягнення ідеального рівня попиту і пропозиції.

Де ж тут про біржу?

Потім з’являється магазин, готовий забирати продукцію в пекаря протягом шести місяців, але на певних умовах формування ціни та відповідальності.

Уклавши контракт з магазином, пекар починає шукати надійного постачальника борошна на цей же період з такою ж фіксованою чи відносно стабільною ціною.

Далі в ланцюжку з’являються фермер, постачальник посівного матеріалу, добрив, сільськогосподарської техніки і кожен шукає свої гарантії.

Що відбувається потім? Ринок стає настільки великими, що припиняє себе балансувати. З’являються елементи, які зловживають конкурентним середовищем, створюють умови для дисбалансу обсягу товару чи його вартості, порушують умови постачання та розрахунків.

Хтось банкрутує, а хтось отримує надприбутки. Чому так? Тому що ринок, який не має правил, не може мати відповідальності. Саме тоді виникає організація, здатна ліквідувати зайве та залишити необхідне. Біржа.

Біржова ера ринкової економіки

Саме через потребу пошуку балансу та гарантій суспільства використовують біржі. Вони потрібні, аби існували правила і виконувалися контракти.

Біржі регулюють ризики, забезпечують прозорість ціноутворення, перерозподіляють товарні і фінансові потоки, борються з монополізмом, дозволяють прогнозувати цінову кон’юнктуру, сприяють кредитуванню.

Біржа – це щось більше, ніж ринок. Це спосіб створити умови для прояву ідеальної конкуренції, за якої формується такий рівень цін, що відповідає очікуванням усіх учасників. У такому випадку кожна сторона не відчуває себе в програші, а отримує певну частку "ринкового пирога".

Принципова відмінність ринків, де є біржа і де її нема, – у розумінні єдиних правил та існуванні гарантій. Втратити доступ на біржу через проступок означає втратити довіру і ринок. З вами більше не вестимуть справи. І навпаки: той, хто є частиною біржового острова, має доступ до материка фінансових потоків.

Товарні та фінансові потоки

Під час біржових торгів капітал знаходить своє більш економічно вигідне спрямування, оскільки сама біржова торгівля нагадує машину часу.

Своє майбутнє ви створюєте тут і зараз. Ви знаєте, скільки товару треба поставити через місяць і через пів року, скільки він буде коштувати у різні дні, який дохід ви плануєте отримати і які зобов'язання повинні покрити.

Якщо в цьому балансі з’являється дірка у вигляді неоплаченого договору чи не поставленого товару, то ніхто інший, крім біржі, не здатний повернути терези в рівновагу ринковими методами.

З іншого боку, у питанні перерозподілу товарних та фінансових потоків важливу роль відіграють спекулянти. Вишукуючи ніші, де ринок працює неефективно, вони отримують прибуток, чим, знову ж таки, приводять ринок у рівновагу.

Окрема велика група учасників біржового ринку – інвестиційні фонди. Використовуючи стратегію диверсифікації ризиків, вони інвестують кошти в активи пекаря, магазину чи фермера.

Гроші повинні рухатися, лише тоді вони приносять користь. Однак без єдиних правил, які існують на біржі, а також без гравців з відповідним рейтингом біржової надійності, у фінансуванні свого бізнесу ви можете розраховувати лише на космічні банківські відсотки за кредит під неабияку заставу.

Тож навіщо потрібна біржа?

Беручи участь у біржовій торгівлі, спекулянт, інвестфонд, виробник, переробник чи трейдер діють у власних інтересах отримання фінансової вигоди.

У той же час їх об’єднаний ринковий ефект дозволяє формуватися реальним цінам, які стають орієнтиром для решти ринку. Навіть тієї, яка на біржі не присутня. Чому так? Тому що не лише позабіржові гравці, а й держава в особі фіскальних органів озирається на ціни на біржі.

З іншого боку, усі знають біржових гравців. Вони пройшли ретельний відбір для отримання доступу до біржових інструментів і вони мають що втрачати. Тож якщо ви уклали контракт на біржі, то далі лише один шлях: виконання.

Без біржі ринок схожий на феодальний стрій без зрозумілих правил, без гарантій та без відповідальності.

Чому Україна не має біржі?

Відповідь на це питання проста і складна одночасно. Понад рік тому була проведена революційна реформа біржової торгівлі. Біржі, які працювали як розсадник схем, зникли. Лишилися лише ті, які знають ціну правил.

Ці біржі ліцензовані і їх можна порахувати на пальцях однієї руки. При цьому ще залишаться вільні пальці. Більше регулювання, більше відповідальності та ще більше гарантій перед державою та суспільством.

Біржа – це не про хаос, а про порядок. Так повинно бути і так буде. Пора будувати аграрно-біржову інфраструктуру, яка дозволить жити не за правилами країн, що мають біржі, а створювати власні правила і диктувати їх іншим.